Мироненко Василь Федорович

Мироненко Василь Федорович (27 грудня 1910 (9 січня 1911)(19110109), Оріхівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія — 10 квітня 1964, Харків, УРСР) — український радянський графік, професор з 1961 року, народний художник УРСР з 1963 року.

Мироненко Василь Федорович
Народження 9 січня 1911(1911-01-09)
Оріхівка, Вовчківська волость, Лубенський повіт, Полтавська губернія, Російська імперія
Смерть 10 квітня 1964(1964-04-10) (53 роки)
  Харків, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Навчання Харківський художній інститут (1931)
Діяльність художник
Відомі учні Тараненко Валентин Григорович, Гнойовий Микола Іванович, Тарасенко Олександр Петрович, Гонтар Станіслав Якович, Віхтинський Віктор Іванович, Ткачова Антоніна Яківна, Стаханов Ігор Михайлович, Волинський Рафаель Освальдович, Рєпін Степан Йосипович, Юрченко Віра Степанівна, Гольба Володимир Федорович, Ненадо Володимир Спиридонович, Письменний Степан Іларіонович, Свердлов Борух Герцевич, Рябова Євгенія Дмитрівна, Корякін Юрій Дмитрович, Базилевич Анатолій Дмитрович, Крижанівська Маргарита Миколаївна, Карнаух Петро Михайлович, Шевченко Віталій Іванович, Спіцевич Євген Андрійович і Головаш Юрій Михайлович
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
народний художник УРСР

Біографія ред.

Народився у с. Оріхівці, тепер Лубенського району Полтавської області України.

По закінченні школи вступив до Харківського художнього інституту (1931). Навчався у художника-графіка В. Касіяна. Закінчив інститут 1936 року.

По закінченню інституту викладав у ньому, потім став завідувачем кафедри графіки.

1961 року обраний професором.

Після реорганізації (1963) Харківського художнього інституту у Харківський Художньо-Промисловий Інститут працював у ньому.

Брав участь у республіканських, всесоюзних і зарубіжних виставках з 1932.
Його персональні виставки відбулися у Харкові (1940,1944,1954,1975), Москві (1946), Сумах (1953), Києві (1958).

Творче життя Василя Мироненка було пов'язане з Харковом і Харківським художнім інститутом. Він був одним з найкращих офортистів УРСР. Завдяки його творчості та педагогічній діяльності довгий час Харків у світі образотворчого мистецтва представляла саме графіка.

Головною темою творчості художника були усі різновиди пейзажу: сільський, міський, індустріальний. Найкращі роботи майстра присвячені природі України, часу індустріалізації, повоєнного відродження України.

Ним створені серії офортів «Українські пейзажі» (1936—1941), «Донбас» (1947—1950), «Нова Каховка» (1952—1953), «Приазов'я» (1954—1956), «Індустріально-колгоспна України» (1958—1960), «Мальовнича Україна» (1960). Як майстер міського пейзажу, окрім пейзажів скверів і площ Харкова, художник створив офорти, присвячені містам Болгарії та Польщі, гравюри італійських міст.

Роботи В. Мироненка зберігаються у Національному художньому музеї України, Харківському художньому музеї, в інших музеях України та приватних колекціях.

Література ред.

  • Народний художник УРСР Василь Федорович Мироненко: кат. вист. — Х., 1975. — 43 с. : ілюстр. — (Харк. орг. Спілки художників України, Харк. худож. музей).
  • Український Радянський Енциклопедичний Словник: В 3-х т./ Редкол.:…А. В. Кудрицький (відп. ред.) та ін. — 2-ге вид. — К.: Голов. ред. УРЕ. 1987 — Т. 2. Каліграфія — Португальці. 736 с. — С. 396.

Примітки ред.

Посилання ред.