Рєпін Степан Йосипович

український живописець

Степан Йосипович Рєпін (нар. 15 серпня 1921, Борщова) — український живописець; член Київської організації Спілки радянських художників України з 1952 року[1].

Рєпін Степан Йосипович
Народження 15 серпня 1921(1921-08-15) (102 роки)
Борщова, Харківський район, Україна
Країна  СРСР
 Україна
Навчання Харківське державне художнє училище (1940) і Харківський художній інститут (1950)
Діяльність художник
Вчитель Дерегус Михайло Гордійович, Касіян Василь Ілліч і Мироненко Василь Федорович
Член Спілка радянських художників України
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За бойові заслуги» Орден «За мужність» III ступеня

Біографія ред.

Народився 15 серпня 1921 року в селі Борщовій (нині Харківський район Харківської області, Україна). 1929 року його сім'я переїхала до Харкова, де протягом 1936—1940 років він навчався у Художньому училищі у Михайла Дерегуса. 1940 року поступив до Харківського художнього інституту, припинивши навчання через німецько-радянську війну[1].

У 1942—1945 роках року брав участь у німецько-радянській війні у складі Воронезького і Першого Україгського фронтів. Нагороджений орденами Вітчизняної війни ІІ ступеня (6 квітня 1985), «За мужність» ІІІ ступеня, медаллю «За бойові заслуги» (5 лютого 1944)[1][2].

Протягом 1946—1950 років продовжив навчання у Харківському художньому інституті, де його викладачами були зокрема Василь Касіян і Василь Мироненко. Дипломна робота — картина «Зустріч Героїв Соціалістичної Праці в колгоспі»[1].

З 1950 року жив і працював у Києві. Мешкав у будинку на вулиці Академіка Філатова, № 10а, квартира 28, потім в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира 23[3].

Творчість ред.

Працював в галузі станкового живопису. Серед робіт:

  • «Зустріч Героїв Соціалістичної Праці в колгоспі» (1950);
  • «Київська лавра» (1952, полотно, олія);
  • «Будівники Каховки» (1957);
  • «Новий шлях» (1960);
  • «Мрії» (1964);
  • «Пісня» (1967);
  • «Розмова про землю» (1969);
  • «Хліб наш» (1971);
  • «Іринка» (1971);
  • «Біля ганку» (1987, полотно, олія);
  • «На своїй землі» (1987);
  • «Скорбота за полеглими» (1995).

Брав участь у республіканських виставках з 1951 року, всесоюзних — з 1957 року.

Твори художника представлені у Національному музеї історії України в Києві, Дніпровському, Харківському, Кіровоградському, Кадіївському, Краматорському художніх музеях, у галерейних та приватних зібраннях в Україні та за її межами[1].

Примітки ред.

Література ред.