Милорадович Олександра Олександрівна

поетеса

Олександра Олександрівна Милорадович (уроджена Васильчикова, 28 червня 1860, Париж31 січня 1927, Париж) ― прапраонучка Гетьмана Кирила Розумовського, дружина патріота Гетьманщини Леоніда Милорадовича, поетеса і перекладачка. Писала російською мовою. Перекладала твори Г. Лонгфелло, А. Теннісона, М. Метерлінка.

Милорадович Олександра Олександрівна
Народилася16 (28) червня 1860(1860-06-28)
Париж
Померла31 січня 1927(1927-01-31) (66 років)
Париж
ПохованняКламар
ГромадянствоРосійська імперія
Діяльністьпоетеса, перекладачка
Мова творівмосковська
Роки активності1900-ті
ЖанрПереклад, вірші
РідВасильчиковіd
БатькоВасильчиков Олександр Олексійович[1]
МатиOlga Olsufyevad[1]
У шлюбі зМилорадович Леонід Олександрович
ДітиNikolay Miloradovichd[1]

CMNS: Милорадович Олександра Олександрівна у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Донька директора Імператорського Ермітажу (1879—1888) гофмейстерa Олександра Васильчикова (1832-1890) від його шлюбу з графинею Ольгою Олсуф'євою (1835-1915). Народилася в Парижі, хрещениця графині Марії Розумовської і Олександра Олсуф'єва. Разом зі старшою сестрою Марією (1859-1934; фрейліна двору)[2][3] отримала домашню освіту.

Навесні 1883 після коронації, стала дружиною колишнього подільського губернатора Леоніда Милорадовича. Весілля справили в маєтку її батьків — в Кораловому і, за словами князя С. Волконського, це «було найвеселіше весілля», яке він бачив. Після цього оселилася з чоловіком в його полтавському маєтку.

Цікавлячись російською історією, робила розвідки в архівах, систематизувала спадковий сімейний архів XVII — XIX ст., документи з якого запропонувала опублікувати в 1890-х редактору «Русского архива» Петру Бартенєву.

У 1909-1914 опублікувала з коментарями в «Русском архиве» лист М. Ломоносова до І.Шувалова, листи Миколи I, Олександра II та ін. Після революції поїхала до Франції. Померла в Парижі, похована в Кламарі[4][5].

Творчість

ред.

Планувала написати великі біографії дружин царя Михайла Федоровича. В «Русском архиве» були опубліковані її нариси «Царица Мария Владимировна» та «Царица Евдокия Лукьяновна Стрешнева».

Займалася поетичним перекладом А. Теннісона, М. Метерлінка, Г. Лонгфелло, Сюллі-Прюдом та ін[6].

 
Ольга Милорадович, донька

Свої вірші вперше опублікувала в колективному збірнику «Кілька віршів» (1902), — це сонети, адресовані членам царської родини, любовна і пейзажна лірика.

У «Московських відомостях» опубліковано віршований цикл «Історичні силуети».

У 1904 вийшла її книжка з власними ілюстраціями «Казки, перекази і вірші». На книгу відгукнувся В. Брюсов: «Авторці хотілося обплести свої вірші і свої переклади художніми віньєтками, натякнути на недомовлене в словах ― малюнком, хотілося красивістю самого шрифту, набору, всієї зовнішності сторінок доповнити враження… У пані Милорадович є школа, є любов до вишуканості виразів, є прагнення до співучості вірша і вірності образів»[7].

Родина

ред.

Чоловік — Леонід Милорадович (1841-1908), дипломат, подільський губернатор.

Діти — Олександр Милорадович (1884-1885), Сергій Милорадович (1885), Борис Милорадович (1887-1920), Микола Милорадович (1889-1954), Ольга Милорадович (1894-1932).

Онучка Олександра вийшла заміж за німецького герцога де Круа і стала послідовницею цього роду, одного зі шляхетних в Європі.

Література

ред.
  • Милорадович Г. А. Родословная книга Черниговского дворянства. Т. 2. ч. 6. ― СПб., 1901
  • Абросимова В. Н. Милорадович Александра Александровна // Русские писатели. 1800—1917. ― М., Большая Российская энциклопедия. 1999. С. 59

Посилання

ред.

Примітки

ред.
  1. а б в Lundy D. R. The Peerage
  2. Спиридович А. И. Великая Война и Февральская революция. Дело фрейлины М. А. Васильчиковой. Архів оригіналу за 26 січня 2020. Процитовано 23 вересня 2013.
  3. Танеева (Вырубова) А. А. [1] — М. : Благо, 2000. — 320 с. Архівовано з джерела 26 липня 2020
  4. Писательницы России. Материалы Ю. А. Горбунова для библиографического словаря. Архів оригіналу за 11 липня 2020. Процитовано 23 вересня 2013.
  5. Дом-музей Марины Цветаевой — Милорадович (урожд. Васильчикова) Александра Александровна. Архів оригіналу за 23 червня 2016. Процитовано 23 вересня 2013.
  6. Александра Милорадович. Век перевода. Архів оригіналу за 16 січня 2020. Процитовано 23 вересня 2013.
  7. Брюсов В. Я. Стихи А. А. Милорадович // Весы. — СПб, 1904. — № 4 (13 листопада). — С. 63.