Дремлюга Микола Васильович

український композитор, педагог
(Перенаправлено з Микола Дремлюга)

Микола Васильович Дремлюга (нар. 2 (15) липня 1917(19170715)[1], Бутурлинівка — 18 грудня 1998) — український композитор, педагог, музично-громадський діяч, автор першого концерту для бандури, член Національної спілки композиторів України.

Микола Васильович Дремлюга
Зображення
Зображення
Основна інформація
Дата народження 2 (15) липня 1917(1917-07-15)
Місце народження Бутурлинівка
Дата смерті 18 грудня 1998(1998-12-18) (81 рік)
Місце смерті Київ, Україна
Поховання Байкове кладовище
Громадянство СРСР, Україна
Професії композитор, музичний педагог
Освіта Інженерно-хімічний факультет НТУУ «КПІ» (1939) і Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського (1946)
Заклад Київська державна консерваторія імені П. І. Чайковського
Нагороди Національна премія України імені Тараса Шевченка — 1998 Народний артист України — 1993

Біографія ред.

 
Могила Миколи Дремлюги

Народився 2 (15 липня) 1917 року в селі Бутурлинівці (нині місто Воронезької області Росії) в учительській родині (батько викладав математику, мати — літературу). Микола досконало оволодів французькою та німецькою мовами, читав в оригіналі Шиллера, Ґете, Новаліса, Віланда, брав уроки гри на фортепіано у піаніста Г. Беклемішева. Проте, за наполяганням батька вступив на факультет хімічного машинобудування Київського індустріального інституту (нині НТУУ «КПІ»), який закінчив у 1939 році. Під час навчання в КПІ Микола Дремлюга продовжував займатися музикою — виступав на концертах, виконуючи віртуозні прелюдії Сергія Рахманінова, створював власні композиції[2].

В 1946 році закінчив Київську консерваторію по класу композиції Л. Ревуцького та історико-теоретичний факультет. Ще студентом у 1944 році був прийнятий до Спілки композиторів України. В 1949 році закінчив аспірантуру. З 1946 року — викладач на історико-теоретичному та композиторському факультетах Київської консерваторії, з 1965 року доцент, з 1978 року професор.

Дружина (з 1955 року) — літературознавиця, кандидат філологічних наук Валентина Крементуло (1923—2018)[3].

Помер 18 грудня 1998 року. Похований разом з дружиною в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49а, 50°25′01″ пн. ш. 30°30′05″ сх. д. / 50.4170000° пн. ш. 30.5015278° сх. д. / 50.4170000; 30.5015278).

Вшанування пам'яті ред.

15 липня 2017 року на державному рівні в Україні відзначалась пам'ятна дата — 100 років з дня народження Миколи Дремлюги (1917—1998), композитора, громадського діяча, народного артиста України.[4]

Твори ред.

кантати:

для симфонічного оркестру

  • цикл симфонічних поем «Батьківщина»
  • сюїта «В Польщі» (1962),
  • «Болгарська поема» (1966),
  • «Лірична поема» (1966),
  • «Пороніно» (1961),
  • 6 симфоній (1968, 1971,1978,1983,1986,1991);
  • поема «Пісня про мир» (1977);

концерти для інструментів з оркестром:

  • для фортепіано (1965),
  • 2 для труби (1976, 1977),
  • 2 для скрипки (1984,1991),
  • для бандури (1985),
  • для гобоя (1992),

для інструментів соло

  • для фортепіано цикл «Зима», «Весняна сюїта», «Фортепіанний альбом», прелюдії та ін.;
  • для віолончелі — Поема,
  • для скрипки — Соната,
  • для гітари — Соната,
  • для бандури — З сонати, 3 сюїти. Дума та ін.;

вокальні цикли

  • на сл. Ф. Петрарки, В. Шекспіра, А. Міцкевича, Омара Хайяма, В. Сосюри, М. Рильського, Лесі Українки;
  • романси (понад 80) на сл. Мікеланджело, П.Ронсара, П.Елюара, Х. Р. Хіменеса, О.Пушкіна, І.Буніна, І.Франка, Т.Масенка, Л.Вишеславського, Дм. Павличка, А.Демиденка та ін.;

концертні обробки народних пісень для голосу з фортепіано (бл. 100),

хори — цикл «Пори року» (сл. Д.Луценка та О.Марунич);

пісні — «Рідне місто моє» (сл. О.Ющенка), «На Дніпрі» (сл. Д.Луценка), «Незабудки» (сл. Л.Реви), «За рікою тільки вишні» (сл. Б.Олійника) та ін.,

  • пісні для дітей;

музика до кінофільмів.

  • «Суєта» (1956),
  • «Під Золотим орлом» (1957).

Музикознавчі праці ред.

  • Українська фортепіанна музика (дожовтневий період), К., 1958;
  • Думки про обробки нар. пісні// Мистецтво, 1959, № 2 та ін.

Відзнаки ред.

Примітки ред.

  1. В різних джерелах часто зустрічається дата народження 9 чи 22 червня, проте на надгробку вказано саме 15 липня
  2. Сайт радіо «Классік». Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2012. 
  3. Невгамовна
  4. Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 2016 року № 1807-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2017 році». Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 6 лютого 2018. 
  5. Сайт Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 1 лютого 2012. 

Література ред.

  • Жадько В. О. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С.87, 282.
  • Жадько В. О. український некрополь. — К., 2005. — С. 177.
  • Майбурова К. М. В. Дремлюга, К., 1968;
  • Майбурова К. «Батьківщина» — цикл симф. поем М. Дремлюги, К., 1966;
  • Гордійчук М. Симфонічні поеми М. Дремлюги // Мистецтво, 1964, № 5;
  • Шурова Н. Сонети М.Дремлюги // Музика, 1978, № 6;
  • Лісецький С. Третя симфонія М. Дремлюги // Музика, 1987, № 3;
  • Лісецький С. Старійшина музики // Культура і життя, 1993, 8 трав.;
  • Дремлюга М. Математик. Музикант // Київський політехнік, 1999, 2 груд.

Джерела ред.

Посилання ред.