Баришев Микола Андрійович
Микола Андрійович Ба́ришев (рос. Николай Андреевич Барышев; нар. 9 лютого 1907, Казань — пом. 10 квітня 1944, Сімферополь) — радянський художник театру, заслужений діяч мистецтв РРФСР з 1940 року.
| Баришев Микола Андрійович | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Барышев Николай Андреевич | ||||
 | ||||
| Народження | 27 січня (9 лютого) 1907[1] Казань, Російська імперія | |||
| Смерть | 10 квітня 1944 (37 років) | |||
| Червоний (радгосп), Мирне, Сімферопольський район, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР | ||||
| Поховання | Сімферополь | |||
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР | |||
| Жанр | театр драми | |||
| Навчання | Казанське художнє училищеd (1929) | |||
| Діяльність | художник, підпільник | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Працівник | Кримський академічний російський драматичний театр імені Максима Горького | |||
| Партія | КПРС | |||
| Учасник | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
Біографія
ред.Народився 27 січня [9 лютого] 1907 року у місті Казані (тепер Татарстан, Росія). 1929 року закінчив Казанський художній технікум. З 1930 року працював художником у Кримському російському драматичному театрі у Сімферополі.
Під час німецько-радянської війни знаходився в окупованому Криму, очолював підпільну групу «Сокіл». Розстріляний окупантами у Сімферополі 10 квітня 1944 року. Похований у Сімферополі на Першому цивільному кладовищі в братській могилі сімферопольських підпільників (сектор № 1).
Творчість
ред.Оформив вистави:
- «Приборкання норовливої» Вільяма Шекспіра (1935);
- «Підступність і кохання» Фрідріх Шиллера (1938);
- «Як гартувалася сталь» за Миколою Островським (1938);
- «Людина з рушницею» Миколи Погодіна (1939);
- «Кремлівські куранти» Миколи Погодіна (1940).
Пам'ять
ред.
- У Кримському російському драматичному театрі йде вистава «Вони були акторами», присвячена театральним підпільникам;
- На будівлі Кримського російського драматичного театру по вулиці Пушкіна № 15 встановлена меморіальна дошка, на якій написано російською мовою[2]:
«Артистам и работникам театра, погибшим от рук немецко-фашистских оккупантов: Барышеву Н. А., Перегонец А. Ф., Добросмыслову Д. К., Яковлевой З. П., Чечеткину П. И., Озерову И. Н., Ефимовой П. Т., Савватееву О. А.»
- У 1981 році на кіностудії «Мосфільм» режисером Георгієм Натансоном знятий фільм «Вони були акторами». Роль Миколи Баришева виконав Олександр Фатюшин[3].
Примітки
ред.- ↑ різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. — ISBN 966-02-2075-8
- ↑ Mistaua. Мемориальная доска работникам театра, погибшим во время ВОВ. [Архівовано 22 жовтня 2021 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Krimoved. «Они были актерами». [Архівовано 6 травня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
Література
ред.- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 49. — ISBN 5-88500-042-5. [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.];
- Бащенко Р. Д. Баришев Микола Андрійович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 148;
- Касьяненко Л. Г. Баришев Микола Андрійович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — ISBN 966-02-2074-X.