Миколай-Криштоф Радзивілл (Сирітка)

Миколай-Криштоф Радзивілл «Сирітка»[8] (лит. Mikalojus Kristupas Radvila Našlaitėlis, пол. Mikołaj Krzysztof Radziwiłł (Sierotka), 2 серпня 1549, замок в Цмелюві — 28 лютого 1616, Несвізький замок) — князь, державний діяч Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, І-й ординат Несвіжу з 1586 року.

Миколай-Криштоф Радзивілл (Сирітка)
Псевдо Микола Христофор Радзивілл «Сирітка»
Народився 2 серпня 1549(1549-08-02)
замок в Цмелюви
Помер 28 лютого 1616(1616-02-28) (66 років)
Несвізький замок
Поховання Могила-усипальниця Радзивіллівd
Підданство Велике князівство Литовське Річ Посполита
Діяльність державний діяч, меценат
Знання мов польська[1]
Титул князь
Посада маршалок надвірний литовський[2], Маршалок Великий Литовський[3], Каштелян троцький[4], Троцький воєвода[5], воєвода Віленський[6] і учасник виборів короля Польщіd
Конфесія католицтво і католицька церква
Рід Радзивілли
Батько Радзивілл Миколай Кшиштоф[7]
Мати Ельжбета Шидловєцькаd
Брати, сестри Христина Радзивілл, Альбрехт Радзивілл, Юрій Радзивілл, Станіслав Радзивілл і Elżbieta Radziwiłłd
У шлюбі з Єлизавета Еуфимія Радзивілл
Діти Ольбрахт-Владислав Радзивілл[7], Александр Людвик Радзивілл[7], Сигізмунд Кароль Радзивілл[7], Ян Єжи Радзивілл[7], Elżbieta Radziwiłłd[7], Q121889051?[7], Q121889039?[7], Q121889048?[7] і Q121889046?[7]
Нагороди
лицар Єрусалимського Ордена Святого Гробу Господнього
Герб
Герб

Життєпис ред.

Син князя Миколи-Христофора Радзивілла (Чорного) та його дружини Ельжбети з Шидловецьких.

Спочатку навчався вдома вчителями-протестантами.

1574 перейшов до відкритої контрреформаційної діяльності, зокрема, до Несвіжа прибув ксьондз, перед Пасхальною ніччю рідні брати-кальвіністи стали католиками за підтримки єзуїтів Вільнюса, кальвінські збори Несвіжа, Клецька, Білої, Шидловця — костелами[9]. Здійснив паломництво до Єрусалиму в 1583—1584 роках, де був посвячений у лицарі Гробу Господнього[10].

Посади: маршалок надвірний литовський з 1569 р., маршалок великий литовський з 1579 р., каштелян троцький з 1586 р., воєвода троцький з 1590 р., воєвода віленський з 1604 р., староста шавельський[11].

У Несвіжі — своїй головній резиденції — сприяв будівництву замку з бастіонними фортифікаціями за староіталійською системою.

Був похований 9 квітня 1616 р. у виготовленому перед тим його коштом скромному гробівці єзуїтського костелу Несвіжа. У заповіті вказав поховати його в одязі паломника без будь-яких помпезностей, труну нічим не накривати, її повинні були нести вбогі, яких називав братами. Через рік після смерті син Ян Єжи влаштував урочисті похорони, на яких мав промову єзуїт Ян Аланд[12].

Сім'я ред.

Був одружений з Єлизаветою Єфимією з князів Вишневецьких. Діти:

Ґалерея ред.

Примітки ред.

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 179.
  3. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 169.
  4. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 65.
  5. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 59.
  6. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego 1386—1795 / за ред. J. WolffKraków: 1885. — С. 74.
  7. а б в г д е ж и к л Radziwiłłowie herbu TrąbyWarszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
  8. Вирський Д. С. Радзивілл… Миколай-Криштоф [Архівовано 15 квітня 2016 у Wayback Machine.]… — С. 105.
  9. Lulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565)… — S. 351. (пол.)
  10. Русина О. Радзивілли та Україна… — С. 118—119.
  11. Radziwiłłowie.2 [Архівовано 12 лютого 2013 у Wayback Machine.] (пол.), (англ.)
  12. Lulewicz H. Radziwiłł Mikołaj zwany Czarnym h. Trąby (1515—1565)… — S. 358—359. (пол.)

Література ред.

Посилання ред.