Маршалок надвірний литовський

Маршалок надвірний литовський (пол. Marszałek nadworny litewski, лат. mareschalus curiae) — уряд центральний Великого князівства Литовського Речі Посполитої, заступник маршалка великого литовського.

Історія

Спочатку маршалком дворським або господарським називали управителя двору великого князя литовського (господаря), однак з часом (від 1569 р.) ця посада стала називатися маршалок великий литовський, а уряд маршалка дворського (або надвірного) був створений в якості його заступника. За правління Владислава IV Вази посада маршалка надвірного стала сенаторською.

Обов'язки

Був заступником маршалка великого литовського й міг діяти самостійно лише за його відсутності. Завідував господарськими справами великого князя, наглядав за великокнязівським двором, керував маршалками господарськими.

Список маршалків надвірних литовських

Маршалки дворські литовські

• Радзивілл Остікович (1440—1466)
• Григорій Остікович (1494—1500)
• Глинський Михайло Львович (1500—1507)
• Олександр Іванович Ходкевич (згадується один разу 1508 року, можливо помилково)
• Іван Остафійович Горностай (1508)
• Григорій Остікович (1509—1518)
• Юрій Іванович Іллініч (1518—1526)
• Юрій Радзивілл (Геркулес) (1528—1541)
• Іван Остафійович Горностай (1542—1551)
• Остафій Богданович Волович (1552—1569)

Маршалки надвірні литовські

• Миколай-Криштоф Радзивілл (Сирітка) (1569—1579)
• Ольбрахт Радзивілл (1579—1586)
• Міколай Талвош (1588—1596)
• Христофор Миколай Дорогостайський (1596—1597)
• Пйотр Вєсьоловський (1598—1617)
• Ян Станіслав Сапіга (1617—1621)
• Кшиштоф Вєсьоловський (1622—1635)
• Олександр Людовик Радзивілл (1635—1637)
• Казимир Лев Сапега (1637—1645)
• Антоній-Ян Тишкевич (1645—1649)
• Кшиштоф Кезгайло Завіша (1649—1654)
• Теодор Александр Ляцький (1654—1683)
• Юзеф Богуслав Слушка (1683—1685)
• Ян Кароль Дольський (1685—1691)
• Александр Павел Сапіга (1692—1699)
• Януш Антоній Вишневецький (1699—1702)
• Казімєж Антоній Санґушко (1702—1706)
• Юзеф Вандалін Мнішек (1706—1713)
• Казімєж Міхал Пац (1705/1706-1709, призначений Станіславом Лещинським)
• Павло Карл Санґушко (1713—1734)
• Михайло Казимир Радзивілл (Рибонька) (1734—1736)
• Іґнацій Аніцета Кезгайло Завіша (1736—1738)
• Фердинанд Фабіян Плятер (1738—1739)
• Юзеф Сціпіо дель Кампо (1739—1743)
• Іґнацій Огінський (1744—1750)
• Януш Олександр Санґушко (1750—1760)
• Юзеф Паулін Санґушко (1760—1768)
• Владислав Рох Ґуровський (1768—1781)
• Міхал Єжи Вандалін Мнішек (1781—1783)
• Іґнацій Роман Потоцький (1783—1791)
• Станіслав Солтан (1791—1792)
• Міхал Ґєлґуд (1792—1795)

Див. також

• Маршалок
• Маршалок великий литовський
• Маршалок надвірний коронний
• Маршалок господарський

Джерела та література

• Wolff J. Senatorowie i dygnitarze Wielkiego Księstwa Litewskiego: 1385—1795. Kraków, 1885. S. 178.
• Żychliński T. Złota księga szlachty polskiej. T. 1—31. — Poznań, 1879—1908.
• Вялікае княства Літоўскае: Энцыклапедыя. У 3 т. / рэд. Г. П. Пашкоў і інш. Т. 2: Кадэцкі корпус — Яцкевіч. — Мінск: Беларуская Энцыклапедыя, 2005. — 788 с.: іл. ISBN 985-11-0378-0.
• Маршалок // Довідник з історії України. — 2-е видання. — К., 2001. — С. 455.
• Маршалок // Енциклопедія українознавства. Словникова частина. — Т. 4. — С. 1482.
• Маршалок // Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 635.
• Маршалок // Энциклопедический словарь Ф. А. Брокгауза и И. А. Ефрона. — С.-Пб.: Брокгауз-Ефрон. 1890—1907.
• Шевченко Н. В.. Маршалок // Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 541. — ISBN 978-966-00-1028-1.
• Энцыклапедыя гісторыі Беларусі. У 6 т. Т. 5: М — Пуд / Беларус. Энцыкл.; Рэдкал.: Г. П. Пашкоў (галоўны рэд.) і інш.; Маст. Э. Э. Жакевіч. — Мн.: БелЭн, 1999. — 592 с.: іл. ISBN 985-11-0141-9.

Посилання

• Маршалок // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 926. — 1000 екз.