Меїр Блінкен (народжений Меєр Блінкін; 1879—1915) — американський єврейський письменник, який народився на території України в колишній Російській імперії, і опублікував близько 50 художніх та наукових праць на їдиші у 1904-1915 роках. Прадід нинішнього Державного секретаря США Ентоні Блінкена.

Меїр Блінкен
Народився 1879[1][2]
Переяслав, Полтавська губернія, Російська імперія
Помер 1915[1]
Діяльність письменник
Мова творів Їдиш

Життя та кар'єраРедагувати

Блінкен народився в 1879 році в Переяславі, родина мала прізвище Блінкін[3]. Навчався в релігійній єврейській початковій школі.

Став сиротою у 8 років, майже одночасно, у молодому віці, померли його батько, Янкель, та дядя Кельман[4]. Потрапив до Києва, де отримав комерційну освіту.

У січні 1898 року Меїр Блинкін взяв шлюб із 20-річною Ханне-Махле Туровською, дочкою хлібороба з села Варовичі під Києвом. Весілля зіграли у Хоральноій синагозі на Подолі у Києві. У 1900 році народився первісток - Моїсей (в єврейському варіанті імені - Моше), далі сини Соломон, Яків-Гірш та Віктор (останній помер двомісячним)[4].

У 1904 році у віці 25 років Блінкін разом з одним з синів переїхав до Америки, де у судових паперах на теплоході, яким він діставався Нью-Йорка його прізвище записали як Блінкен (англ. Blinken)[5]. Родина здійснила подорож із пересадками через Гамбург та Ліверпуль із найдешевшими квитками, тобто мала весь час знаходитися не в каютах, а на палубі. Рідним містом (і це зафіксовано у документах) вони назвали Київ[5].

У 1906 році до Меїра переїхала дружина Ханна з рештою дітей, в Нью-Йорку у Блинкіних народиться ще одна дитина[4].

Протягом наступних 10 років заробляв на життя роботою, яка включала столярні роботи та володіння масажним бізнесом[6], і водночас опублікував близько 50 художніх та наукових праць. У 1908 році Блінкен опублікував книгу «Вайбер», яка є однією з найдавніших книг мовою їдиш, де явно йдеться про жіночу сексуальність, і, можливо, першою книгою письменника їдиш в Америці, яка взагалі стосується сексуальності[джерело?].

Річард Елман прокоментував ці теми в огляді творчості Блінкена у 1980-х роках, написавши в The New York Times, що серед спільноти їдишських авторів, які писали для переважно жіночої літературної аудиторії художню літературу на ідиш, Блінкін «був одним з небагатьох, хто вирішив показати з емпатією точку зору жінки в акті любові чи гріха».[7] Спеціалістка з літератури на їдиш Рут Вісс писала, що Блінкен був надзвичайно популярним серед власного покоління американців, що розмовляли на їдиш, але його колишня слава згасла після його смерті.[8] Емануель С. Голдсміт характеризував Блінкена як частину покоління письменників на їдиш в Америці, які розробили нову форму літератури на їдиш. Як Голдсміт, так і Елман підкреслили, що головним спадком роботи Блінкена було те, що він яскраво відтворив атмосферу та характери ранньої єврейської діаспори в Нью-Йорку.[9]

Меїр Блінкен помер у 1915 році, у віці 38 років, від церебрального абсцесу, викликаного хронічним захворюванням і менінгітом[4][10]. Його поховали в Бронксі.

Діти Меїра одружилися на єврейських дівчатах і поміняли імена: Соломон став Семом, Мойсей - Морісом та писав своє ім'я на французький манер, Maurice[4]. Двоє онуків Блінкена, Алан Блінкен та Дональд Блінкен, служили послами США у Бельгії та Угорщині відповідно. Син Дональда, Ентоні (правнук Меїра) став Державним секретарем США в адміністрації президента США Джозефа Байдена.[11]

Деякі зібрані твори Блінкена були опубліковані видавництвом Державного університету Нью-Йорка в 1984 р.[12] і були включені в інші збірники літератури їдиш у столітті після його смерті.[13]

ПриміткиРедагувати

  1. а б Faceted Application of Subject Terminology
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Shimon Briman (30 November 2020). Yiddish and the Ukrainian–Jewish roots of the new U.S. Secretary of State. Ukrainian Jewish Encounter. Процитовано 6 January 2021. 
  4. а б в г д Заокеанская родня: как cемья Тони Блинкена оказалась в Америке. ГОЛОС АМЕРИКИ (ru). Процитовано 2021-05-01. 
  5. а б Дмитро, Анопченко (2020-11-25). "Блинкены из Киева": уникальные факты о семье будущего Госсекретаря США. podrobnosti. Процитовано 2021-05-01. 
  6. Yiddish and the Ukrainian–Jewish roots of the new U.S. Secretary of State. UJE - Ukrainian Jewish Encounter (en-US). 2020-11-30. Процитовано 2021-05-08. 
  7. Elman, Richard (18 March 1984). Reviews In Short. The New York Times. Процитовано 6 January 2021. 
  8. Romano, Carlin (January 2021). The Yiddish Yiches of a New Top Diplomat. Moment Magazine. Процитовано 6 January 2021. 
  9. Goldsmith, Emanuel S. (23 March 1984). Jewish Books in Review. The Rhode Island Herald (Rhode Island Jewish Historical Society). Процитовано 6 January 2021. 
  10. Peretz, Martin (30 November 2020). Memories and Expectations of Antony Blinken. The algemeiner. Процитовано 6 January 2021. 
  11. Voice of America—Russian Service (2020-12-03). Настоящее время: Америка. GolosAmeriki.com. Voice of America. Процитовано 2020-12-03. 
  12. Stories by Meir Blinkin. State University of New York Press. Процитовано 6 January 2021. 
  13. Four Unique Books Published by the Sholem Aleichem Club. Sholem Aleichem Club. Процитовано 6 January 2021.