Mongol Empire c.1207.png

Маркі, меркі, мерджі, мерчі, мельджі (від кит. 滅里吉, пін. mièlǐjí, мєліцзи; звідки множина монгольською — меркіт (перс. مركيت‎ markīt) і сучасне спотворене меркіти) — один з тюркський родо-племінних союзів, який був у конфлікті з Темуджином і його родом, але потім співзаснував Орду і його представники стали підданими Імперії Чингісхана.

Населяли південне узбережжя Байкалу, територію сучасної Бурятії. Розглядаються деякими дослідниками як пращури сучасних бурятів.

Меркіти, як етнічна община, починають фігурувати в джерелах з кінця ХІ століття, згідно з китайською «Історією киданів».[1] У 1093 році киданьський полководець Вотела ходив у похід на меркитів та розбив їх.

Меркіти спільно з іншими тюркськими родами киятами, найманами та киреїтами, утворили спільну державу та обрали Темуджина на посаду Великого Хана та присвоїли йому титул —Чингісхан (у казахській вимові — Шингисхан, світлосяйний високий хан).

ПриміткиРедагувати

  1. 辽史 (Ляо ши — Історія киданів). Пекін, 1987 (в 5-ти томах)

ДжерелаРедагувати