Східний тюркський каганат
| |||||||||||||||||||||||||||
Східний тюркський каганат — держава кочових[1] тюрків. У 603 відбувся розпад Тюркського каганату на Західний та Східний. Каганат мав спільні протяжні кордони з Китаєм і вів часті війни з цією державою. Не раз відстоював свою самостійність у великих боях зі своїм південним сусідом. Кілька великих битв, в яких каганат здобув перемоги, сталися наприкінці VII століття і в першій половині VIII століття.
Танська імперія захопила Східний каганат в 630.
Сталося повстання кок-тюрків на чолі з Кутлугою 682 і відновлення Східного каганату під назвою Кок-Тюркський каганат. Кутлуг розгромив китайські війська в Сіньчжоу в 686. Набіг Мочура на Лінчжоу в 694. Вторгнення Мочура в Китай та розгром імперських військ в 698.
Після поразки в 745 в битві з уйгурами під проводом хана Моюн-Чура, на землях Східного каганату виник Уйгурський каганат, що проіснував у 745-840.
Див. також ред.
Література ред.
- Гумільов Л. Н. Стародавні тюрки. — СПб. : СЗКЕО, Видавничий Дім «Кристал», 2002. — С. 576. — ISBN 5-9503-0031-9.
- Ганієв Р.Т. Східно-тюркське держава в VI — VIII ст. — Єкатеринбург : Видавництво Уральського університету, 2006. — С. 152. — ISBN 5-7525-1611-0.
- Великий Тюркський каганат [Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine.]
Примітки ред.
- ↑ «ТЮРКСКИЙ КАГАНАТ» в Советской исторической энциклопедии. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 1 квітня 2022.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Східно-Тюркський каганат |