Мервініт
Мервініт (рос. мервинит; англ. merwinite; нім. Merwinit m) — мінерал, силікат кальцію і магнію острівної будови.
| Мервініт | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Mw[2] |
| Хімічна формула | Ca₃Mg(SiO₄)₂ |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AD.15 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Herbert E. Merwind[3] |
| Типова місцевість | Wet Weather quarry, Sky Blue Hilld[3] |
Загальний опис ред.
Хімічна формула: Ca3Mg[SiO4]2.
Містить (%): CaO — 51,22; MgO — 12,19; SiO2 — 36,59.
Сингонія моноклінна.
Утворює пластинчаті й зернисті агрегати.
Спайність досконала.
Густина 3,15.
Твердість 6,5.
Безбарвний, блідо-зелений.
Зустрічається у вапняках на контактах з основними гіпабісальними породами зі сперитом та ін. рідкісними мінералами.
Рідкісний.
Знахідки: Монте-Сомма (Неаполь, Італія), Крестмор (штат Каліфорнія, США).
За прізв. амер. геофізика Г. Е. Мервіна (H.E.Merwin), E.S.Larsen, W.F.Foshag, 1921.
Різновиди ред.
Розрізняють:
- мервініт манґанистий (мервініт, який містить двовалентний Mn).
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Esper S. Larsen, Jr., Foshag W. F. Merwinite, a new calcium magnesium orthosilicate from Crestmore, California // Am. Mineral. — Mineralogical Society of America, 1921. — Vol. 6. — P. 143–148. — ISSN 0003-004X; 1945-3027
Література ред.
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Мервініт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Мервініт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.