Медична статистика займається застосуванням статистики в медицині та науках про здоров'я, включно з епідеміологією, охороною здоров'я, судовою медициною (Forensic medicine) та клінічними дослідженнями.

Медична статистика[1] вивчає:

  • кількісні та якісні характеристики здоров'я населення;
  • розвиток системи охорони здоров'я держави;
  • визначає вплив на них соціально-економічних, медико-біологічних та інших факторів;
  • обґрунтовує використання різноманітних статистичних методів для оброблення та аналізу результатів медичних досліджень (клінічних, експериментальних, епідеміологічних, гігієнічних, медико-соціальних)

Медична статистика була визнаною галуззю статистики у Королівстві Великої Британії, але цей термін не набув загального вжитку в Північній Америці, де більш широко використовується термін «біостатистика».[2][3] Однак «біостатистика» частіше означає всі застосування статистики у біології.[3]

Медична статистика є субдисципліною статистики. «Це наука про узагальнення, збір, представлення та інтерпретацію даних у медичній практиці та їх використання для оцінки величини асоціацій і перевірки гіпотез. Вона відіграє центральну роль у медичних дослідженнях. Це не тільки забезпечує спосіб організації інформації на ширшій і більш формальній основі, ніж покладатися на обмін анекдотами та особистим досвідом, але також бере до уваги внутрішню варіацію, притаманну більшості біологічних процесів».[4]

Розділи медичної статистики ред.

У Медичній статистиці виокремлюють статистику здоров'я населення, статистику охорони здоров'я та статистику клінічну (біостатистику[1]).

Статистика здоров'я населення вивчає кількісні та якісні характеристики стану здоров'я населення загалом та окремих його груп (дітей, дорослих, вагітних тощо), а також вплив на нього різноманітних чинників (соціально-економічних, екологічних, медико-біологічних та інших). Об'єднує:

Статистика охорони здоров'я досліджує кількісні та якісні характеристики ресурсів системи охорони здоров'я держави (кількість закладів охорони здоров'я, їхню потужність, кількість лікарів за кожним фахом тощо) та аналіз ефективності діяльності системи охорони здоров'я.

Статистика клінічна (біостатистика) — розділ математичної статистики для обробки результатів біологічних експериментів. Біологічна статистика вивчає кількісні та якісні характеристики видової діяльності організму людини (вміст різноманітних макро- та мікроелементів у крові, сечі або інших біологічних рідинах, чисельність клітин крові тощо) під час різноманітних фізіологічних (вагітність) та патологічних (кома, хвороба, переохолодження тощо) станів організму.

Пов'язана з дослідженням принципів і методології, що використовуються в дизайні та аналізі клінічних досліджень і застосуванні статистичної теорії в клінічній медицині.

З моменту заснування в 1978 році існує Товариство клінічної біостатистики з щорічними конференціями.[5]

Клінічна біостатистика викладається в післядипломних біостатистичних і прикладних статистичних ступенях, наприклад, як частина програми BCA Master of Biostatistics в Австралії.

Фармацевтична статистика

Застосування статистики до питань, що стосуються фармацевтичної промисловості. Це може стосуватися питань планування експериментів, аналізу випробувань ліків і питань комерціалізації ліків.

Існує багато професійних організацій, які займаються цією сферою, зокрема:

Є також такі журнали:

  • Статистика в медицині (англ. Statistics in Medicine)
  • Фармацевтична статистика (англ. Pharmaceutical Statistics (journal))

Методологія ред.

Методологією медичної статистики є взаємозалежне вивчення явищ в їхньому історичному розвитку всередині суспільства. У медичній статистиці застосовуються різноманітні методи:

  • Метод порівняння — коли одне явище вивчається в різних групах населення (згідно статі, віку, соціального стану, роду занять тощо) або на різних територіях.
  • Епідеміологічний метод — історично раніше використовувався для вивчення інфекційних хвороб, натепер — для вивчення усіх аспектів медицини. Є методом кореляції та регресії між явищем і факторами, що перебувають з ним в причинно-наслідковому зв'язку.
  • Факторіальний аналіз використовується для вивчення закономірностей динаміки і структури явищ.
  • Математичні методи: методи прогнозування, оперативні та системні дослідження.
  • Експериментальний метод використовується для вивчення явищ, що імітуються в лабораторних умовах або в умовах реформування медичної допомоги.

Основні поняття і терміни ред.

Показники здоров'я населення:

Розрізняють здоров'я населення (громадське здоров'я) і здоров'я індивіда (індивідуальне здоров'я). Для оцінювання стану здоров'я населення[6] використовують три групи показників:

Медичні показники здоров'я населення:

Новонароджених дітей з вагою при народженні менше за 2500г, оцінюють за морфологічною та функціональною зрілістю[7]:

  • дитиною з малою вагою тіла, якщо маса тіла при народженні <2500 грамів;
  • дитиною з дуже малою вагою тіла, якщо маса тіла при народженні <1500 грамів;
  • дитина з надзвичайно малою вагою тіла, якщо маса тіла при народженні <1000 грамів.

Мала вага при народженні найчастіше спричинена передчасними пологами (до 37 тижнів вагітності). У передчасно народженого новонародженого менше часу в утробі матері (матці), щоб рости та набирати вагу. Більшість ваги дитини набирається протягом останніх тижнів вагітності. Іншою причиною низької маси тіла при народженні є стан, який називають затримкою внутрішньоутробного розвитку. Це відбувається, коли дитина погано росте під час вагітності, що може бути пов'язано з проблемами із плацентою, зі здоров'ям матері або зі здоров'ям дитини. Дитина з малою вагою при народженні може бути здоровою, навіть якщо вона мала, але така дитина з може мати багато серйозних проблем зі здоров'ям.

Медико-демографічні показники поділяються на:

Народжуваність і смертність населення обчислюється на основі реєстрації кожного випадку народження і смерті у відділах реєстрації актів громадянського стану (РАЦС). Статистичне вивчення та оцінка смертності здійснюється методом екстенсивного та інтенсивного аналізу. Поводиться аналіз смертності: загального рівню смертності (всього населення), смертності від окремих причин, стандартизованого співвідношення смертності (чоловіків і жінок, міського і сільського населення), стандартизованого рівня смертності окремих вікових груп (діти, особи працездатного віку, тощо), показник[8]втрачених років потенційного життя[en]. Найважливішими показниками здоров'я населення є:

На вищезгадані показники впливають: соціально-економічні чинники та обумовлений ними спосіб життя, політика в галузі охорони здоров'я, охорона здоров'я жінок і дітей.

Захворюваність відображає ступінь пристосованості популяції до умов середовища. Аналіз стану захворюваності дає поштовх для:

  • розробки нових ефективних методів первинної та вторинної профілактики захворювань;
  • заходів щодо зменшення шкідливого впливу факторів ризику на здоров'я;
  • поліпшення якості надання медичної допомоги населенню.

Для визначення розповсюдженості певного інфекційного захворювання в епідеміології використовують терміни:

З огляду на досвід боротьби з COVID‑19 з'явився новий термін, який може замінити термін «пандемія», — синдемія COVID‑19, який поєднує в собі слова «синергія» та «пандемія»[9]. Синдемія — це синергетична епідемія. Цей термін було розроблено Меррілом Зінгером (Merrill Singer) у середині 1990-х років. Ключовими поняттями є концентрація хвороби, взаємодія хвороб і соціальні сили, що лежать в їх основі. Поєднання захворювань, з взаємодіями або без них, відоме як коморбідність та коінфекція.

Характеристику швидкості розповсюдження інфекційного процесу можна оцінити за часовими показниками[10]:

  • Інкубаційний період — час від інфікування людини або тварини до прояву перших симптомів.
  • Серійний інтервал — час від прояву симптомів в інфікованої особи до прояву симптомів у того, кого вона своєю чергою інфікувала.
  • Базове репродукційне число — середня кількість людей, яку в середньому заразить інфікована персона за час перебігу хвороби.
  • Контагіозність (заразливість) — властивість інфекційних захворювань передаватися від хворих людей (тварин) здоровим сприйнятливим людям (тваринам), шляхом поширення відповідних збудників при безпосередньому контакті або через передавальні фактори[11].
  • Сила зараження — частота, з якою сприйнятливі[en] індивіди (раніше не хворіли й нещеплені), заражаються інфекційною хворобою.
  • Сексуальна мережа[en]— соціальна мережа, яка визначається сексуальними відносинами всередині певної групи людей.

Статистичні властивості сексуальних мереж мають вирішальне значення для поширення захворювань, що передаються статевим шляхом.

Особливому обліку підлягають важливі неепідемічні захворювання. Облік пацієнтів з хронічними захворюваннями важливий як в епідеміологічному, так і в соціальному відношенні.

  • Одним із таких показників у статистиці є Раковий кластер.
  • В Україні для оцінки якості надання онкологічної допомоги застосовується показник летальності до року (від моменту діагностики злоякісного новоутворення); в країнах Європи та США для цього використовують показник[12] виживаності, який є інтегральним критерієм оцінки якості надання онкологічної допомоги населенню, в тому числі діагностики, лікування та організації диспансерного спостереження за хворими. Показник виживаності є адекватним критерієм для оцінки ефективності організації онкологічної допомоги хворим на рак.
  • Розрізняють загальну (спостережувану) виживаність, відносну виживаність, нетто-виживаність, причиноспецифічну виживаність, медіанну виживаність. Вивчення аналізу виживаності на рівні популяції є складним і витратним процесом.[13]
  • У багатьох дослідженнях вивчаються різні підгрупи населення, для яких існує ризик захворювання в різні періоди часу, а також особи під ризиком протягом тимчасових періодів різної тривалості. Таким чином вивчається Кумулятивна захворюваність (кумулятивний коефіцієнт захворюваності).
Для оцінювання достовірності результатів статистичного дослідження. Основи доказової медицини.

Будь-яке статистичне дослідження складається з шести етапів. Після первинного узагальнення і групування статистичних даних (2 етап), проводиться економічна та фінансова оцінка об'єкта аналізу (3 етап), комп'ютерний аналіз первинних і узагальнених розширених (об'ємних) статистичних даних (3 етап), комп'ютерне прогнозування за обраними найбільш важливих напрямків (4 етап). Прийняття управлінського рішення є завершальним (5 етап) етапом статистичного дослідження.

  • Відносна частота експериментальних подій — відношення числа випробувань, у яких подія з'явилася, до загального числа фактично зроблених випробувань.
  • Статистична ймовірність — число, до якого прагне стійка відносна частота.
  • Контроль частоти подій.
  • Різниця ризиків[en](Абсолютне зниження ризику (absolute risk reduction, ARR).
  • Відносний ризик (relative risk, RR) або співвідношення ризиків (risk ratio) — відношення захворюваності серед осіб, які зазнали і не піддавалися певному впливу. Показує силу зв'язку між впливом і захворюванням.
  • Зниження відносного ризику (Relative Risk Reduction, RRR) — відносне зменшення частоти несприятливих наслідків у групі розробленого способу у порівнянні з такою в групі традиційним способом.

Для оцінювання клінічної ефективності проведених лікувальних або реабілітаційних заходів.

Оцінка медичних технологій[14] (health technology assessment) — експертиза медичних технологій щодо клінічної ефективності, економічної доцільності, організаційних проблем та проблем безпеки для громадян у зв'язку з їх застосуванням. Цінність медичної технології може бути визначена шляхом вивчення передбачуваних та непередбачуваних наслідків її використання порівняно з існуючими альтернативами.

В Україні термін «оцінка медичних технологій» застосовується у значенні, наведеному у Законі України «Основи законодавства України про охорону здоров'я[15]». Процедуру державної оцінки медичних технологій визначено Порядком проведення державної оцінки медичних технологій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2020 року N 1300.

  • Клінічна ефективність[14] (англ. efficacy) — результат лікування, за якого технологія є ефективною у контрольованих умовах дослідження (клінічне дослідження третьої фази).
  • Номер, необхідний для шкоди.
  • Кількість пацієнтів, яку необхідно пролікувати (англ. NNT, number needed to treat)
  • Мінімальна клінічно важлива різниця.

Багато медичних тестів (наприклад, тестів на вагітність) мають два можливі результати: позитивний або негативний. Однак іноді тести дають неправильні результати у вигляді хибнопозитивних або хибнонегативних результатів. Хибнопозитивні та хибнонегативні результати можна описати за допомогою статистичних концепцій помилок типу I та типу II відповідно, де нульовою гіпотезою є те, що тест пацієнта дасть негативний результат.

Точність медичного тесту зазвичай розраховується у вигляді:

PPV та NPV медичних тестів залежать від внутрішніх властивостей тесту, а також від поширеності стану, на який тестується. Наприклад, якщо будь-який тест на вагітність був проведений групі осіб, які були біологічно нездатні завагітніти, тоді PPV тесту становитиме 0 %, а його NPV становитиме 100 % просто тому, що справді позитивні та хибнонегативні результати не можуть існувати в цій популяції.

Пов'язана статистична теорія ред.

  • Пропорційні моделі ризиків
  • Дослідження з активним контролем: клінічні дослідження, в яких нове лікування порівнюється з іншим активним агентом, а не з плацебо
  • ADLs[en] (Шкала повсякденної діяльності): термін, який використовується в охороні здоров'я для позначення щоденної діяльності людей по догляду за собою. Медичні працівники часто використовують як міру функціонального стану людини щодо здатності або нездатності виконувати ADLs. Використовується під час дослідження різноманітних хронічних станів, що призводять до інвалідності, наприклад артриту. Ця шкала базується на оцінці відповідей на запитання про догляд за собою, догляд за собою тощо[16]
  • Актуарна статистика: статистика, яка використовується актуаріями для розрахунку зобов'язань, оцінки ризиків і планування фінансового курсу страхування, пенсій тощо[17]

Джерела інформації ред.

Для оперативно-управлінської діяльності і зв'язку між окремими ланками системи охорони здоров'я, як основне джерело інформації використовуються дані обліку та статистичні звіти. Вони є основою для поглибленого аналізу явищ в охороні здоров'я та перспективного програмування[18].

  • Статистичний облік — первинна реєстрація (систематична та повсякденна) різних проявів явищ та ознак, які вивчаються (наприклад, заповнення первинної медичної документації, зокрема, електронних форм: медичних карток, журналів, історій хвороби).
  • Статистична звітність — періодична систематизована інформація узагальненого характеру, що відображає підсумки роботи окремих структурних підрозділів галузі за певні проміжки часу.

Заповнення первинної медичної документації в Україні регламентовано Наказом МОЗ від 14.02.2012 р. № 110[19] "Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування". Заклади охорони здоров'я формують статистичні звіти відповідно до Наказу МОЗ України від 10.07.2007 № 378[20] "Про затвердження форм звітності з питань охорони здоров'я та інструкцій щодо їхнього заповнення".

Медична статистика в Україні ред.

Важливою складовою інформаційного забезпечення управління системою охорони здоров'я є медико-статистична інформація[21]. Її збирає, узагальнює та аналізує медико — статистична служба України, діяльність якої започаткована 1920 року, коли наказом Народного комісаріату охорони здоров'я УСРР:

  • переглянуто всі попередні рішення щодо структури та функцій медико — статистичної служби;
  • встановлено порядок роботи відповідних підрозділів;
  • затверджено форми статистичних облікових та звітних документації, плани та програми виконання окремих робіт.

Відтоді почалися регулярні дослідження та публікації статистичних звітів щодо діяльності закладів охорони здоров'я, а також захворюваності та смертності населення. Натепер в Україні функціонує чітко структурована служба Медичної статистики, очільником і координатором якої є Центр медичної статистики МОЗ України (Київ). Державний заклад «Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров'я» на виконання наказу Міністерства охорони здоров'я України від 21.02.2022 № 347 реорганізовано шляхом приєднання до Державної установи «Центр громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України[22]»

2008 року в Україні запроваджено збирання статистичної інформації від усіх закладів охорони здоров'я, не залежно від відомчої підпорядкованості та форми власності. У всіх областях України та Києві є обласні (міський) інформаційно — аналітичний центр Медичної статистики, а в закладах охорони здоров'я — інформаційно — аналітичні відділи. Оброблення інформації здійснюють за допомогою медичної інформаційної системи «МедСтат».

За Наказом МОЗ України від 28.02.2020  № 587[23] «Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я», з 01 квітня 2020 року розпочала функціонування електронна система охорони здоров'я (e-health). До її складу входять:

Медичні працівники вносять медичні записи до Реєстру в електронній системі охорони здоров'я через МІС, з якою співпрацює заклад охорони здоров’я. Автоматичний обмін даними між центральною базою даних і МІСами забезпечено через відкритий програмний інтерфейс (API).

Українська База Медико-Статистичної Інформації[25].

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б Медична статистика — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 24 лютого 2023.
  2. БІОСТАТИСТИКА/ Мошпеико В. Ф., Гульчій О. П., Голубчиков М. В., Ледощук Б. О., Лехвн В. М., Огнев В.А, Литвинова И. О., Максименко О. П., Тонковид О. Б./За ред. В. Ф. МОСКАЛЕНКА/ К.; Книга плюс, 2009. —184 с. ISBN 978-966-460-0047
  3. а б Dodge, Y. (2003) The Oxford Dictionary of Statistical Terms, OUP. ISBN 0-19-850994-4
  4. Kirkwood, Betty R. (2003). essential medical statistics. Blackwell Science, Inc., 350 Main Street, Malden, Massachusetts 02148–5020, USA: Blackwell. ISBN 978-0-86542-871-3.
  5. iscb – International Society For Clinical Biostatistics.
  6. Показники здоров'я населення: Нині розрізняють здоров'я населення (громадське - - - Медична Бібліотека. medbib.in.ua. Процитовано 15 березня 2023.
  7. ZakonOnline (29 серпня 2006). Наказ № 584 від 29.08.2006 Про затвердження Протоколу медичного. zakononline.com.ua (рос.). Процитовано 6 квітня 2023.
  8. Визначення показнику втрачених років потенційного життя від хвороб органів травлення: методичні рекомендації.[недоступне посилання] — Ужгород, 2018. — 27 с. — С.?
  9. Постковідний синдром: мультидисциплінарний підхід до ведення хворих. health-ua.com (ua) . Процитовано 3 квітня 2023.
  10. Vink, Margaretha Annelie; Bootsma, Martinus Christoffel Jozef; Wallinga, Jacco (1 листопада 2014). Serial intervals of respiratory infectious diseases: a systematic review and analysis. American Journal of Epidemiology. Т. 180, № 9. с. 865—875. doi:10.1093/aje/kwu209. ISSN 1476-6256. PMID 25294601. Процитовано 6 квітня 2023.
  11. Контагіозність. ВУЕ (укр.). Процитовано 17 квітня 2023.
  12. Використання показника виживаності як критерію оцінки якості онкологічної допомоги населенню (укр.). Процитовано 2 травня 2023.
  13. Міністерство охорони здоров’я України, Національний інститут раку. ЗАСТОСУВАННЯ ПОКАЗНИКА ПОПУЛЯЦІЙНОЇ ВИЖИВАНОСТІ ХВОРИХ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ ЯК КРИТЕРІЮ ОЦІНКИ ЯКОСТІ НАДАННЯ ОНКОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ НАСЕЛЕННЮ УКРАЇНИ (PDF) (українська) .
  14. а б ІПС ЛІГА:ЗАКОН - система пошуку, аналізу та моніторингу нормативно-правової бази. ips.ligazakon.net. Процитовано 8 травня 2023.
  15. Основи законодавства України про охорону здоров'я. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 8 травня 2023.
  16. S, KATZ; FORD A B; MOSKOWITZ R W; JACKSON B A; JAFFE M W (1963). Studies of Illness in the Aged. Journal of the American Medical Association. 185 (12): 914—9. doi:10.1001/jama.1963.03060120024016. PMID 14044222.
  17. Benjamin, Bernard (1993). The analysis of mortality and other actuarial statistics. England, Institute of Actuaries: Oxford. ISBN 0521077494.
  18. Основи медичної статистики, її значення в практиці охорони здоров’я — TDMUV. tdmuv.com. Процитовано 27 лютого 2023.
  19. Наказ МОЗ України від 14 лютого 2012 року № 110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми» 2023 р.- чинний
  20. Наказ МОЗ України від 10 липня 2007 року № 378 «Про затвердження форм звітності з питань охорони здоров'я та інструкцій щодо їхнього заповнення» 2023 р.- чинний
  21. Медична статистика — Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 13 березня 2023.
  22. Центр медстатистики - Про центр. medstat.gov.ua. Процитовано 24 лютого 2023.
  23. Деякі питання ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров'я. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
  24. Електронна система охорони здоров”я. Електронна система охорони здоров”я (укр.). Процитовано 13 березня 2023.
  25. Центр медстатистики -. medstat.gov.ua. Процитовано 24 лютого 2023.

Література ред.

Посилання ред.