Фертильність

природня здатність до розмноження

Ферти́льність (лат. fertilis (родючий)) або репродуктивна здатність, також родючість, плодючість — здатність зрілого організму давати потомство, що склалася еволюційно. Протилежне поняття — стерильність. Для людей у фізіологічному плані під фертильністю розуміють здатність організму до участі в заплідненні, вагітності та пологах. Чоловіча фертильність часто зводиться до поняття «фертильності сперматозоїдів».

Рівень фертильності залежить від багатьох чинників:[1] тривалість життя; розміри особин; наявність природних ворогів.

Фертильність людини ред.

Вплив на зниження фертильності може бути бажаним — наприклад, у разі застосування засобів контрацепції, і небажаним — вимушений прийом цитотоксичних лікарських засобів, що викликає зниження репродуктивної функції. Зниження фертильності може бути зворотним (частіші у чоловіків) і незворотним — коли відновлення репродуктивної функції неможливе.[2] Кореляції між оргазмом і фертильністю не встановлено.

  • При ожирінні (індекс маси тіла більше за 35) час, необхідний для запліднення, збільшується у 2 рази.
  • При дефициті ваги тіла (індекс маси тіла менше за 19) час, необхідний для запліднення, збільшується у 4 рази.
  • Уявлення, що перебування жінки в лежачому положенні після статевого акту полегшує транспортування сперматозоїдів до яйцеклітини та запобігає витіканню сперми з вагіни, не має наукового підґрунтя.
  • Частота сексуальних контактів впливає на виникнення вагітності. При коїтусі 3 — 4 рази на тиждень вірогідність настання вагітності зменшується вдвічі порівняно з парами, що займаються сексом з частотою 2 рази на тиждень. Водночас надмірна частота статевих актів, наприклад, щодня, призводить до зменшення кількості сперматозоїдів, а це, в свою чергу, до зниження чоловічої фертильності.[3]

Фертильність варіює серед різних груп населення та знижується з віком як у жінок, так і в чоловіків, однак ефект старіння є набагато більш вираженим серед жінок.

На чоловічу фертильність впливають наступні фактори: [Архівовано 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]

  • куріння і вживання алкогольних напоїв;
  • анаболічні стероїди;
  • підвищення температури тіла в області яєчок, наприклад, при відвідуванні сауни;
  • надлишок ваги;
  • брак вітаміну С і цинку;
  • запальні хвороби сечостатевої сфери;
  • особливості способу життя.

Фертильний вік ред.

Фертильний (репродуктивний) вік — період в житті жінки, протягом якого вона здатна до вагітності та пологів.

В демографії фертильний (репродуктивний) вік вважається від вік між менархе і менопаузою: 15 до 49 років, у країнах з низькою народжуваністю — від 15 до 44 років (у цілих роках). Загальне число народжених, і, відповідно, загальний коефіцієнт народжуваності залежить від частки жінок у фертильному (репродуктивному) віці в суспільстві. Чим більша ця частка, тим більше за інших рівних умов загальне число народжених і загальний коефіцієнт народжуваності.[4]

Пік фертильного періоду може істотно варіюватися навіть у жінок з регулярним менструальним циклом.

Вірогідність запліднення залишається відносно незмінною від циклу до циклу в окремих жінок, у цілому в популяції вона зазвичай є найвищою протягом перших місяців регулярного сексуального життя без використання контрацепції, після чого поступово знижується.[5]

У демографії ред.

Поняття «фертильність» належить до демографічних показників (характеризують стан і якісний склад населення). У демографії цим терміном позначають репродуктивну здатність жінки. Для кількісного вираження цієї характеристики в популяційному масштабі використовують коєфіцієнти:

  • Загальний коефіцієнт фертильності — середнє число дітей, народжених однією жінкою.[6]
  • Брутто-коефіцієнт відтворення населення — обчислюється на основі кількості дівчаток, яку в середньому народжує кожна жінка за весь свій репродуктивний період і дорівнює сумарному коефіцієнту народжуваності, помноженому на частку дівчаток серед новонароджених.
  • Нетто-коефіцієнт відтворення населення — середнє число дівчаток, народжених жінкою за все життя і які дожили до кінця репродуктивного періоду при даних рівнях народжуваності і смертності.

Демографія вивчає лише фертильність людини, в той час як популяційна біологія вивчає фертильність всіх живих організмів. Народжуваність може вимірюватись кількісно, фертильність — ні.

Ботаніка ред.

Фертильність рослин — здатність рослин при статевому розмноженні давати життєздатне насіння.[7] Зумовлена фертильністю сем'язачатку і фертильності пилку. Фертильність сем'япочки оцінюють за числом насіння, що утворюється при штучному запиленні свідомо фертильним пилком. Необхідність визначення фертильності виникає при селекції.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Фертильность (способность к оплодотворению). humbio.ru. Архів оригіналу за 26 вересня 2019. Процитовано 26 вересня 2019. 
  2. ВІДДАЛЕНА ДІЯ ЛІКІВ | Фармацевтична енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 24 вересня 2019. Процитовано 24 вересня 2019. 
  3. Поширеність та основні причини безпліддя у чоловіків | «Медичні аспекти здоров'я чоловіка». mazm.com.ua. Архів оригіналу за 11 жовтня 2019. Процитовано 11 жовтня 2019. 
  4. Репродуктивний вік - що таке "Репродуктивний вік", значення висловлювання, тлумачення | Демографія (ru-RU). Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 25 вересня 2019. 
  5. Можливості підвищення природної фертильності. health-ua.com (ua). Архів оригіналу за 4 жовтня 2019. Процитовано 4 жовтня 2019. 
  6. Демографические показатели. files.school-collection.edu.ru. Архів оригіналу за 25 вересня 2019. Процитовано 27 вересня 2019. 
  7. фертильность растения - это... Что такое фертильность растения?. Словари и энциклопедии на Академике (рос.). Архів оригіналу за 29 жовтня 2019. Процитовано 29 жовтня 2019. 

Посилання ред.