Меджерда
36°13′22″ пн. ш. 7°36′11″ сх. д. / 36.22286111113877638° пн. ш. 7.60322222224997812° сх. д. / 36.22286111113877638; 7.60322222224997812
Витік Тель-Атлас
• координати 36°13′22″ пн. ш. 7°36′11″ сх. д. / 36.22286111113877638° пн. ш. 7.60322222224997812° сх. д. / 36.22286111113877638; 7.60322222224997812
Гирло Туніська затока
• координати 37°06′42″ пн. ш. 10°12′51″ сх. д. / 37.11166666669477365° пн. ш. 10.21416666669477635° сх. д. / 37.11166666669477365; 10.21416666669477635
Басейн Mediterranean Sea drainage basind
Країни: Алжир Алжир
Туніс Туніс
Довжина 460 км
Площа басейну: 22000 км²
Середньорічний стік 29±0,001 м³/с
Притоки: Oued Mellègued і Oued Silianad
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Меджерда (араб. نهر مجردا‎) — річка на Півночі Африки, яка протікає на території Алжиру і Тунісу.

При довжині близько 460 км. – це найдовша річка Тунісу. Свій початок Маджерда бере на північно-східних відрогах гірської системи Тель-Атлас (Алжир), потім тече на схід через Туніс, між хребтами Могодс і Крумірія і впадає в Туніську затоку Середземного моря.

Витрата води - від 3-4 м³/сек влітку до 1500-2500 м³/сек (рідше - до 13 тис.) після зимових дощів. Це єдина річка Тунісу, яка не пересихає навіть під час літньої посухи.

Річка протікає в пустельній місцевості, тому має велике значення для місцевих жителів. Долина річки важливий сільськогосподарський район, тому води річки широко використовуються для зрошення в сільському господарстві. На річці побудовано кілька дамб, створені водосховища.

Річка завжди відігравала важливу роль, і була основним водним шляхом Тунісу. Біля річки були побудовані такі важливі міста як Утіка і Карфаген. Також збереглися руїни будівель багатьох народів (бербери, фінікійці, пуни, маври, римляни, вандали, греки, візантійці, араби, османи). У долині річки знайдені такі пам'ятки як арка Александра Севера, руїни Форуму і Капітолія, храм Сатурна, святилище Юнони, будинки з мозаїками, а також театр на 3500 місць, врізаний в схил гори[1].

ГЕС ред.

На річці розташовано ГЕС Сіді-Салем.

Джерела ред.

Большая советская энциклопедия. — М.: Советская энциклопедия. 1969—1978.

Примітки ред.

  1. Чудеса и достопримечатольности Туниса. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 22 травня 2013.