Фінікійці
Фінікійці — древній семітський народ, що населяв Фінікію і говорив фінікійською мовою.
| Фінікійці | |
| Рідна мова | фінікійська мова |
|---|---|
| Країна | Фінікія |
| Абетка | фінікійське письмо |
 Фінікійці у Вікісховищі | |
Сформувався як етнічно змішана група людей, на території вздовж узбережжя Ханаану під час колапсу бронзової доби, знищення Угаріту та вторгнення народів моря.
Останні генетичні дані підтверджують змішаність, тим більше в контексті історичного факту, що в Карфагенській імперії в Іспанії, Гамількар Барка одружився з усіма жителями Пуни.[1]
Досягнення фінікійців ред.
Можливо, найбільше досягнення Фінікійців — винахід алфавіту, який ліг в основу старогрецького, латинського, а потім і багатьох сучасних алфавітів, зокрема українського. Вони не лише продавали свої товари по всьому Середземномор'ю, але й засновували свої колонії (поселення) в різних частинах регіону. Мешканці країни, фінікійці, створили могутню цивілізацію з розвиненими ремеслами, морською торгівлею і багатою культурою
Античні історики про фінікійців ред.
Іспанський римлянин Помпоній Мела, І ст. н. е.:[2]
Фінікійці — розумний народ, що благоденствує за часів і війни і миру. Вони досягли успіху в писемності, літературі та інших мистецтвах, в навігації, у веденні військових дій на морі та в управлінні імперією
Грек Плутарх, злам І-ІІ ст. н. е.:[2]
Це грубий і жорстокий народ, покірний своїм правителям і деспотичний стосовно підкорених народів, жалюгідний в страху, лютий в гніві, непохитний в рішеннях, що не володіє веселістю вдачі і не відає доброти
Примітки ред.
- ↑ Le Jeune homme de Byrsa livre son ADN vieux de 2500 ans. Архів оригіналу за 12 квітня 2020. Процитовано 12 квітня 2020.
- ↑ а б Народ, его происхождение и связи [Архівовано 3 червня 2021 у Wayback Machine.] Доналд Беньямин Харден. Финикийцы: основатели Карфагена. — Центрполиграф, 2002. С. 263. ISBN 5-227-01939-8
Посилання ред.
- Фінікійці // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.