Мдівані Марина Вікторівна
Марина Вікторівна Мдівані (груз. მარინა ვიქტორის ასული მდივანი; нар.. 6 жовтня 1936, Тбілісі) — грузинська піаністка. Дочка першого грузинського майстра з шахів Віктора Гоглідзе. Народна артистка Грузинської РСР (1976).
| Мдівані Марина Вікторівна | |
|---|---|
| Основна інформація | |
| Повне ім'я | груз. მარინა მდივანი |
| Дата народження | 6 жовтня 1936[1] (88 років) |
| Місце народження | Тифліс, Закавказька Соціалістична Федеративна Радянська Республіка, СРСР[1] |
| Громадянство | СРСР і Грузія |
| Професії | піаністка, музикантка |
| Освіта | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського[1] і Тбіліська державна консерваторія імені Вано Сараджишвілі |
| Інструменти | фортепіано |
| Заклад | Університет Макгілла |
| Нагороди | |
| Батько | Гоглідзе Віктор Арсентійович |
Біографія
ред.Закінчила музичну школу-десятирічку при Тбіліській консерваторії (1955) під керівництвом Євгенії Чернявської, потім Московську консерваторію і аспірантуру, де навчалася у Якова Мільштейна та Еміля Гілельса.
У 1957 році посіла друге місце на конкурсі молодих виконавців у рамках Фестивалю молоді і студентів у Москві. У 1960 році повинна була взяти участь у Конкурсі імені королеви Єлизавети в Брюсселі, але як стверджує офіційний сайт піаністки, виїзд для участі в конкурсі був їй заборонений з політичних мотивів[2]. У 1961 році виграла Міжнародний конкурс піаністів імені Маргарити Лонг у Парижі.
У 1962 році на Міжнародному конкурсі імені Петра Чайковського в Москві удостоєна четвертої премії. У 1963 році дебютувала у нью-йоркському Карнегі-холі (продюсером північноамериканських гастролей Мдівані виступив Сол Юрок); рецензент «Нью-Йорк Таймс» оцінив концерт як блискучий, а саму Мдівані — як виконавицю із задатками великого піаніста (англ. she has the stuff of a great pianist)[3].
У наступні роки гастролювала по всьому світу (США, Канада, Франція, Німеччина, Туреччина, Фінляндія, Чехословаччина, Угорщина, Марокко, Чилі, Перу, Ямайка, Мексика). 24 січня 1986 року у Великому залі Московської консерваторії виконала в одній програмі п'ять фортепіанних концертів Сергія Прокоф'єва. Багато близькі люди великого композитора спеціально прибули на цей концерт з різних країн.
З 1991 року живе і працює в Канаді, професор Університету Макгілла. Преса оцінила як досить успішну її роботу з молодим канадським піаністом Джеремі Томпсоном[4]. Співпрацює також з Благодійним фондом Володимира Співакова, допомагає молодим грузинським музикантам[5].
Репертуар Марини Мдівані включає широке коло творів, від Йоганна Себастьяна Баха до Пауля Гіндеміта і Альфреда Шнітке. Марині Мдівані присвячена рання Чакона для фортепіано (1963) Софії Губайдуліної, Мдівані ж вперше виконала її 13 березня 1966 року.
Дискографія
ред.Серед записів Мдівані — Перший концерт Петра Чайковського з оркестром Колонна під управлінням П'єра Дерво (1962), Третій концерт Сергія Прокоф'єва (1963, диригент Геннадій Рождественський), Перший концерт Отара Тактакішвілі (1968, диригував автор) тощо.
Джерела
ред.- ↑ а б в About Marina Goglidze-Mdivani
- ↑ Дядя Марины Мдивани Серго Гоглидзе был расстрелян в 1953 году как член «банды Берии».
- ↑ Howard Klein. Marina Mdivani in Piano Recital // «The New York Times», November 28, 1963.
- ↑ И. Манцов. «Одной любви музыка уступает…» [Архівовано 3 квітня 2019 у Wayback Machine.] // «Канадский паспорт», 2001, № 6.
- ↑ Известная грузинская пианистка Марина Мдивани окажет содействие в популяризации грузинских музыкантов за рубежом[недоступне посилання] // «Новости — Грузия», 30.07.2008.
Література
ред.- Грузинская Советская энциклопедия. 1975—1987 в 12 томах
- Magazine «Disques» N127 Fevrier 1962
- Eric McLean. A powerful recital by Marina Mdivani (the Montreal Srar, Feb 18 1967)
- Katherina Sayer. Soviet pianist graces MAC (the «Hamilton Spectator» 1993).
- W. Reiche. Rough applause to the Soviet pianist. Sachsische Zeitung. 1968
Посилання
ред.- Офіційний сайт (англ.)(груз.)(рос.)
- Людвіг ван Бетховен. Концерт № 2 для фортепіано з оркестром, фінал [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] (диригент Юрій Симонов)
- Пауль Гіндеміт. Ludus Tonalis