Рождественський Геннадій Миколайович
Генна́дій Микола́йович Рожде́ственський (рос. Генна́дий Никола́евич Рожде́ственский; 4 травня 1931, Москва, РРФСР, СРСР — 16 червня 2018, Москва, Росія) — радянський російський симфонічний і театральний диригент, піаніст, композитор, дослідник, редактор і реставратор музичних творів, музично-громадський діяч, Народний артист СРСР (1976).
Рождественський Геннадій Миколайович | |
---|---|
рос. Генна́дий Никола́евич Рожде́ственский | |
Основна інформація | |
Дата народження | 4 травня 1931[1][2][…] |
Місце народження | Москва, СРСР[1][4] |
Дата смерті | 16 червня 2018[3][5][…] (87 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | Введенське кладовище |
Роки активності | з 1951 |
Громадянство | СРСР Росія |
Професії | диригент, композитор, музичний педагог, піаніст |
Освіта | Центральна музична школа і Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Вчителі | Оборін Лев Миколайович і Аносов Микола Павловичd |
Відомі учні | B. Tommy Anderssond, Олександр Тітовd і Депо Богдан Володимирович |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | класична музика |
Членство | Шведська королівська академія наук |
Заклад | Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського |
Нагороди | |
Батько | Аносов Микола Павловичd |
Мати | Natalya Rozhdestvenskayad |
У шлюбі з | Постнікова Вікторія Валентинівна |
Діти | Sacha Rojdestvenskid |
Файли у Вікісховищі |
Біографія
ред.Ранні роки
ред.Народився у Москві. Син співачки Н. П. Рождественської і диригента Н. П. Аносова. Навчався в Музичній школі ім. Гнесіних у Євгенії Фабіанівної Гнесіної і у Центральній музичній школі як піаніст, потім у Московській консерваторії (клас фортепіано Л. Н. Оборіна, клас диригування Н. П. Аносова). В 1954 р. закінчив Московську консерваторію, в 1957 р. — аспірантуру.
Диригентська діяльність
ред.У 1951 дебютував як диригент у Большому театрі (дебют: балет «Спляча красуня» П. Чайковського), в 1965—1970 р. головний диригент, у сезоні 2000/2001 р. головний диригент і художній керівник Большого театру. Під його керівництвом оркестр театру зіграв близько 40 опер і балетів, у тому числі прем'єри: «Коник-горбунок» Р. Щедріна, «Кармен-сюїта» Ж. Бізе, «Спартак» А. Хачатуряна, «Людський голос» Ф. Пуленка, «Сон у літню ніч» Б. Бріттена, світова прем'єра першої редакції опери С. Прокоф'єва «Гравець» (2001).
З 1961 р. Рождественський — художній керівник і головний диригент Великого симфонічного оркестру Центрального телебачення й радіомовлення, з 1983 по 1991 р. — Симфонічного оркестру Міністерства культури СРСР, об'єднаного з його ініціативи в 1992 р. з Камерним хором В. Полянского в Симфонічну капелу. З 1974 по 1985 р. Рождественський — головний диригент Московського камерного музичного театру Б. Покровський, керував найбільшими симфонічними оркестрами світу — Симфонічного оркестру BBC (1978—1981), Віденського симфонічного оркестру (1981—1982), Стокгольмської філармонії (1991), почесний диригент Токійського оркестру «Іоміурі».
Дискографія Рождественського налічує близько 700 платівок і компакт-дисків, що охоплюють практично всі стилістичні й жанрові шари музичного мистецтва — від класики до авангарду, від найбільших творінь минулого — до новітніх творів. Рождественський переконливий як у чисто симфонічних жанрах, так і в жанрах синтетичних, має особливе гостре почуття театральності — як при виконанні опер і балетів, так і на концертній естраді.
Завдяки Рождественському відновлено й виконано цілу низку творів радянських композиторів — С. Прокоф'єва, Д. Шостаковича, М. Мясковського, ряд творів було завершено і оркестровано Рождественським, зокрема опера «Гравці» Д. Шостаковича, остання симфонія й Перша соната для фортепіано А. Шнітке.
Викладацька та просвітительська діяльність
ред.З 1974 р. Рождественський з перервами викладає на кафедрі оперно-симфонічного диригування Московської консерваторії, з 1976 р. — професор, з 2001 р. — завідувач кафедрою оперно-симфонічного диригування. Під його керівництвом силами студентів були поставлені опери «Євген Онєгін» (відповідно до первісного бажання П. Чайковського), Меси h-moll И. С. Баха (осінь 1982 р.), вечір увертюр (1977 р.). Серед учнів Рождественського — М. Шостакович та В. Полянський.
Рождественський — автор робіт з мистецтва диригування («Диригентська аппликатура», 1974), есе про музику («Думки про музику», 1975, «Преамбули», 1989), аналітичних робіт про оркестровку, книги спогадів. Підготував цикл передач на радіо й телебаченні про видатних диригентів 20 століття.
Помер 16 червня 2018 року на 88-му році життя, після тривалої хвороби у Москві[7],[8].
Нагороди і звання
ред.- Орден Трудового Червоного Прапора;
- Народний артист СРСР (1976);
- Ленінська премія (1970);
- Герой Соціалістичної праці (1990);
- Державна премія Російської Федерації (1995);
- орден «За заслуги перед Батьківщиною» III степени (2007)
- Орден Вранішнього Сонця (Японія, 2002).
- Офіцер ордена Почесного Легіону (Франція, 2003).
- Орден Кирила і Мефодія (Болгарія, 1972).
- Почесний член Шведської королівської академії (1975), Почесний академік Англійської Королівської академії музики (1984).
- Гран-прі фірми «Chant du Mond», диплом Академії Шарля Кро в Парижу (за виконання всіх симфоній Прокоф'єва — Париж, 1969).
Книги Рождественського
ред.Див. також
ред.- 5360 Рождественський — астероїд, названий на честь диригента[9].
Література
ред.- Гинзбург Л. Дебют молодого дирижера // Советское искусство. 1952. № 49
- Светланов Е. Выступление молодого дирижера // Советская музыка. 1953. № 1
- Рацер Е. Эскиз портрета // Там же. 1964. № 1
- Григорьев Л., Платек Я. Верность музыке // Музыкальная жизнь. 1967. № 12
- Щедрин Р. О дирижерском искусстве Геннадия Рождественского // Рождественский Г. Мысли о музыке. М., 1975
- Юзефович В. Первооткрыватель музыкальных сокровищ // Советская музыка. 1981. № 8
- Светланов Е. Ф. Геннадий Рождественский // Светланов Е. Музыка сегодня. М., 1985
- Геннадий Рождественский // Гордость советской музыки: музыканты — Герои Социалистического Труда и лауреаты Ленинской премии. М., 1987
- Алфеевская Г. Геннадий Рождественский и его преамбулы // Рождественский Геннадий. Преамбулы. М., 1989
- Шнитке А. Я хотел, чтобы это продлилось как можно дольше // Советская культура. 1991. 5 мая
- Монсенжон Б. Взыскательный гурман // Культура. 2001. 17-23 мая
- Савкина Н. Password: Рождественский // Литературная газета. 2001. 18-24 июля
Примітки
ред.- ↑ а б Рождественский Геннадий Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ http://www.rayfieldallied.com/artists/gennady-rozhdestvensky/
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Gran Enciclopèdia Catalana — Grup Enciclopèdia, 1968.
- ↑ Помер відомий диригент і піаніст Геннадій Рождественський /Укрінформ, 16.06.2018/
- ↑ Умер дирижер Геннадий Рождественский (рос.)
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.