Конкурс імені королеви Єлизавети — конкурс академічних музикантів, що відбувається у Брюсселі з 1951 року. Названий на честь королеви Бельгії Єлизавети , що патронувала його створення. Конкурс уважається продовженням Конкурсу імені Ізаї , що проводився в 1937 -1938 роках.
Спочатку конкурс проводився у трьох номінаціях раз на чотири роки, серед скрипалів, піаністів і композиторів. У 1951 року змагалися скрипалі, в 1952 році піаністи, а в 1953 році композитори, четвертий рік був вільний, а потім цикл починався заново. Надалі ця регулярність була порушена, а в 1988 році була додана четверта номінація — академічний вокал. Особливістю виконавських конкурсів є те, що в півфіналі й/або фіналі для виконання всім конкурсантам пропонується твір бельгійського композитора (часто — відібраний на загальнонаціональному конкурсі композиторів).
У різні роки серед членів журі були такі видатні музиканти, як скрипалі Жак Тібо , Давид Ойстрах , Ієгуді Менухін , Артюр Грюмьо , Айзек Стерн , Ґідон Кремер , піанисти Робер Касадесюс , Артур Рубінштейн , Еміль Гілельс , Яків Флієр , Яків Зак , Лазар Берман , композитори Франсіс Пуленк , Богуслав Мартіну , Едісон Денисов , вокалісти Ірина Архипова , Євген Нестеренко , Джоан Сазерленд .
У фортепіанній і скрипковій номінаціях Конкурс королеви Єлизавети був відзначений значними успіхами радянської виконавської школи. Цікаво, що багато радянських переможців конкурсу надалі емігрували в Бельгію.
Переможці конкурсу
ред.
Файл:Queen Elizabeth HC.jpg Фортепіано
ред.
У таблиці показано 5 перших місць[3]
Рік
1-е
2-е
3-є
4-е
5-е
1938
Еміль Гілельс
Яків Флієр
Nibya Mariño Bellini
1952
1956
Володимир Ашкеназі
Лазар Берман
1960
1964
Микола Петров
1968
1972
1975
1978
1983
1987
Андрій Нікольський
1991
1995
1999
2003
Unawarded after Dong-Hyek Lim refused it
2007
2010
2013
У таблиці показано 5 перших місць[3]
Рік
1-е
2-е
3-є
4-е
5-е 1937
Давид Ойстрах
1951
Леонід Коган
Олексій Горохов
1955
1959
1963
1967
Гідон Кремер
1971
1976
1980
1985
1989
Aкiкo Суванай
1993
1997
2001
2005
2009
2012
Андрій Баранов [Архівовано 7 березня 2022 у Wayback Machine .]
2015[4]
Олексій Семененко [5]
У таблиці показано 5 перших місць[3]
Рік
1--е
2-е
3-є
4-е
5-е 1988
1992
1996
2000
Ольга Пасічник
2004
2008
2011
2014
Композиція
ред.
Відображено лише переможця[3]
Рік
1-е
Твір 1953
Serenade
1957
Concerto per orchestra
1960
Sinfonia burlesca
1963
Concerto in D major
1977
Rope Crest
1982
Five Litanies for Orchestra
1989
Fantasia Rondino Con Tema Reale
1991
Ne la città dolente
1993
Zodiac
1995
Requiescat
1997
Raptus
1999
Tears of Ludovico
2001
Qilaatersorneq
2003
Piano Concerto Dreams
2005
Obscuro Etiamtum Lumine
2006
La luna y la muerte
2008
Agens
2009
Target
2011
Concerto pour violon et orchestre
2012
In the wake of Ea pour piano et orchestre
Примітки
ред.
Посилання
ред.
Бельгія
Еміль Гілельс
.svg){kind=small}
Mary Johnstone (Moura Lympany)
Nibya Mariño Bellini
Леон Флейшер
Karl Engel
Maria Tipo
.svg){kind=small}
Frans Brouw
Lawrence Davis
Andrzej Czajkowski
Cécile Ousset
Ronald Turini
.svg){kind=small}
Gábor Gabos
Абдель Рахман ель Баха
Wolfgang Manz
.svg){kind=small}
Boyan Vodenitcharov
Eliane Rodrigues
Akira Wakabayashi
Hae-sun Paik
Laura Mikkola
Віталій Самошко
Alexander Ghindin
Ning An
Shai Wosner
Plamena Mangova
Hannes Minnaar
Zhang Zuo
Рікардо Однопософф
Elise Cserfalvi
Хайме Ларедо
/ .svg){kind=small}
Мікаела Мартін
Ху Най-юань
Henry Raudales
Liviu Prunaru
Ніколай Цнайдер
Kristóf Baráti
Байба Скріде
Kam Ning
Сергій Хачатрян
Ilian Garnet
Regina Nathan
Cristina Gallardo-Domâs
Lubana Al Quntar
Юрій Гарадзецький
Hendrik Hofmeyr
Хав'єр Торрес Мальдонадо
Miguel Gálvez-Taroncher