Матільда Геттер
Матільда Александра Геттер (пол. Matylda Aleksandra Getter; 25 лютого 1870, Варшава, Царство Польське, Російська імперія — 8 серпня 1968, Варшава, Польська Народна Республіка) — черниця Римо-католицької церкви в Польщі, настоятелька провінції Конгрегації сестер-францисканок Сім'ї Марії[[pl] (RM), настоятелька монастиря у Варшаві, соціальна працівниця. Під час Другої світової війни та нацистської окупації Польщі співпрацювала з Радою допомоги євреям. Врятувала сотні дітей із Варшавського гетто.
| Матільда Геттер | |
|---|---|
| Народилася |
25 лютого 1870[1] Варшава, Королівство Польське, Російська імперія |
| Померла |
8 серпня 1968[1] (98 років) Варшава, Польська Народна Республіка |
| Поховання | Повонзківський цвинтар |
| Країна |
.svg){kind=small} Республіка Польща |
| Діяльність | черниця |
| Знання мов | польська |
| Конфесія | латинська церква[1] |
| Нагороди | |
Кавалер ордена Відродження Польщі. Держава Ізраїль посмертно удостоїла її почесного звання праведниці народів світу.
Біографія ред.
Сім'я і ранні роки ред.
Народилася 25 лютого 1870 року у Варшаві в багатодітній родині Кароля Геттер і Матільди, уродженої Неміської. Батько її володів м'ясною крамницею. Мати була домогосподаркою. У сімейного подружжя Геттер народилися десять дітей: сім синів — Кароль, Владислав, Чеслав, Антоній, Генрик, Юліуш, Едмунд і три дочки — Матильда, Ізабела, Марія. Будинок батьків знаходився поруч із гетто для євреї, життя в якому було важким через ізоляцію і, як наслідок, бідність його мешканців. Із самого дитинства Матільда була свідком сумних наслідків антисемітизму. Як найстарша з сестер, вона, ставши черницею, не підтримувала з родичами тісного спілкування. Однак, коли під час Другої світової війни Матільда звернулася до них за допомогою, вони їй допомогли[2].
Із 1881 по 1884 рік Матільда навчалася у Варшаві в закритому пансіоні для дівчаток, яким таємно керували сестри-францисканки Сім'ї Марії, тому що в Російській імперії була заборонена діяльність чернечих орденів Римо-католицької церкви[3].
Чернецтво ред.
За порадою свого духівника 10 квітня 1887 року вона вступила в Конгрегацію сестер-францисканок Сім'ї Марії, щоб піклуватися про дітей з бідних сімей та сиріт. Таємний будинок сестер, в який її прийняли, знаходився у Варшаві на вулиці Желязна. Сестри носили мирський одяг, але жили за статутом Конгрегації. Новіціят Матільда розпочала в будинку сестер в Одесі 10 грудня 1887 року. 8 грудня 1889 року вона принесла тимчасові, а 23 січня 1895 року — вічні обіти, залишивши в чернецтві лише одне з двох імен, які отримала при хрещенні[4].
Ставши черницею, вона присвятила себе педагогічній та благодійній діяльності. За час перебування в Одесі, Матільда закінчила гімназію і, склавши іспити, отримала диплом гувернантки з викладанням французької мови. Диплом був виданий їй Одеським навчальним округом 14 жовтня 1893 року. У 1890—1898 роках Матільда викладала дівчаткам у робітничій школі. У 1898—1903 роках керувала дитячим притулком на вулиці Молдаванка в Одесі, на якій жили євреї. У 1893 і 1900 роках, супроводжуючи Генеральну настоятельку Конгрегації, двічі відвідала Рим[5].
У 1903 році Матільда направлена на служіння в будинок сестер у Санкт-Петербург, при якому діяли школа для дівчаток, сирітський притулок і лікарня. У 1908 році вона знову відвідала Рим, де пробула чотири місяці у сестер-францисканок місіонерок Марії. Планувалося об'єднання цієї Конгрегації з Франції з тією, до якої належала Матільда[6]. У кінці 1908 року вона повернулася до Варшави і очолила головний будинок сестер-францисканок Сім'ї Марії[7].
До Другої світової війни працювала соціальним працівником. Працювала, головним чином, в центральній Польщі і на сході країни, на території сучасних Литви і Білорусі. Її діяльність була відзначена низкою державних нагород.
У вересні 1939 року Матільда Геттер отримала призначення на місце провінційної настоятельки в будинок інституту у Варшаві за адресою вулиця Хожей, 53.
Під час війни ред.
Із початком Другої світової війни черниці відкрили притулок для 500 цивільних осіб, надаючи всім медичну та соціальну допомогу. У 1944 році цей пункт став госпіталем для учасників Варшавського повстання. Під час окупації черниці тримали відкритою кухню, яка годувала близько 300 бідних людей щодня.
Матільда Геттер співпрацювала з польським рухом опору, передаючи підпіллю фальшиві документи для осіб, яких переслідували нацистські окупанти. У дитячих будинках Конгрегації в Аніні, Бялоленці, Хотомуві та Варшаві настоятелька приховувала дітей євреї із Варшавського гетто. У 1942 році вона прийняла рішення, що інститут прийме кожну дитину, яка потребує допомоги. Під час окупації черниці врятували від 250 до 550 дітей з гетто. Матільда Геттер ризикувала своїм життям, приймаючи їх в дитячі будинки і видаючи дорослих євреїв під виглядом працівників Інституту. Вона взяла на себе відповідальність за підготовку фальшивих свідоцтв про народження.
Смерть та пам'ять ред.
Матільда Геттер померла 8 серпня 1968 року у Варшаві. Вона була посмертно нагороджена медаллю Праведника світу 17 січня 1985 року .
Примітки ред.
- ↑ а б в г The Righteous Among the Nations Database
- ↑ Frącek, 2019, с. 4—6.
- ↑ Frącek, 2019, с. 7—8.
- ↑ Frącek, 2019, с. 9—12.
- ↑ Frącek, 2019, с. 12—13.
- ↑ Frącek, 2019, с. 14, 18.
- ↑ Frącek, 2019, с. 20—.
Література ред.
- Frącek T. An. Matka Matylda Getter : [пол.]. — Warszawa : Instytut Pamięci Narodowej, 2019. — 80 p.
- Paldiel M. Churches and the Holocaust: Unholy Teaching, Good Samaritans, and Reconciliation : [англ.]. — Jersey City, NJ : KTAV Publishing House, 2006. — P. 209—210. — 443 p. — ISBN 978-0-88-125908-7.
Посилання ред.
- Getter Matylda. www.db.yadvashem.org (англ.).
- На монетах Польши — поляки, спасавшие евреев. www.gcoins.net (рос.). Архів оригіналу за 3 квітня 2016. Процитовано 28 грудня 2019. (рос.)