Відкрити головне меню

Бялоленка (пол. Białołęka) — район (дільниця) Варшави, розташована в північній частині польської столиці на правому березі Вісли. Площа становить 73,04 км2. На заході межує з дільницею Беляни (пол. Bielany), на півдні — з дільницями Таргувек (пол. Targówek) та Прага-Пулноц (пол. Praga-Północ), на півночі та сході проходить адміністративна межа Варшави.

Бялоленка
—  Дільниця Варшави  —
Адміністрація
Адміністрація
Прапор
Прапор
Герб Бялоленка }}}
Герб
Координати: 52°19′15″ пн. ш. 20°58′13″ сх. д. / 52.3210000° пн. ш. 20.9705000° сх. д. / 52.3210000; 20.9705000
Країна Польща
Воєводство Мазовецьке
Повіт/Місто Варшава
Уряд
 - Голова Ілона Соя-Козловська
Площа
 - Повна 73,04 км²
Населення (2015)
 - Усього 104 369
 - Густота 1428,9/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Телефонний код(и) +48 22
Веб-сайт: bialoleka.waw.pl
Бялоленка на карті Варшави
Бялоленка на карті Варшави

Станом на грудень 2015 на території дільниці проживає 104369 мешканців.

ІсторіяРедагувати

Бялоленка відома як шляхетське поселення з 1425. У 1471 її власниками були представники роду Голинських. На початку XVII століття належала хелмському єпископові Лаврентію (Вавжинцю) Гембицькому (пол. Wawrzyniec Gembicki), в середині XVII століття поселення перейшло у власність Яну Казимиру, який, в свою чергу, згодом передав його єзуїтам. Під час Шведської війни (Варшавська битва 1656) поселення було знищене. 2425 лютого 1831 тут відбувалася одна з битв Листопадового повстання — битва під Бялоленкою між польським та російським військами.

У XIX столітті була складовою ґміни Брудно (пол. Bródno). Бялоленка розбудовувалася, виникли нові поселення та фільварки — Александрув (пол. Aleksandrów), Бжезіни (пол. Brzeziny), Аннополь (пол. Annopol), Константинув (пол. Konstantynów), Маривіль (пол. Marywil), Ружополе (пол. Różopole) та Устронє (пол. Ustronie). У 1938 на території Бялоленки проживало близько 600 мешканців. У 1951 стала частиною Варшави (Ружополь, який входить до складу нинішньої дільниці Бялоленка, став частиною польської столиці ще в міжвоєнні часи), ряд поселень на північний схід від Варшави був включений до її адміністративних меж у 1976. У 1994 отримала статус ґміни та назву Варшава—Бялоленка. З 2002 — одна з вісімнадцяти дільниць Варшави.

Голови дільниці БялоленкаРедагувати

  • Єжи Смочинський (пол. Jerzy Smoczyński) (2002—2006)
  • Яцек Казновський (пол. Jacek Kaznowski) (2006—2012)
  • Адам Ґжеґжулка (пол. Adam Grzegrzółka) (2012—2013)
  • Пьотр Яворський (пол. Piotr Jaworski) (2013—2016)
  • Ілона Соя-Козловська (пол. Ilona Soja-Kozłowska) (2016)

СтруктураРедагувати

 
Поділ Бялоленки до розширення території дільниці на північний схід у 1976
  • Центр, південь та південний захід Бялоленки — промислові райони
  • Центр та захід (Новий Тархомін (пол. Nowy Tarchomin), Новодвори (пол. Nowodwory) та Нове Свідри (пол. Nowe Świdry)) — густо забудовані райони з переважанням багатоповерхових будинків
  • Центр та північ (Хощувка (пол. Choszczówka), Бялоленка Дворська (пол. Białołęka Dworska), Плуди (пол. Płudy) та Генрикув (пол. Henryków)) — райони з переважанням приватних будинків
  • Східна частина Бялоленки (Бжезіни, Левандув (пол. Lewandów), Кобялка (пол. Kobiałka), Бялоленка Шляхетська (пол. Białołęka Szlachecka) та Маньки-Войди (пол. Mańki-Wojdy)) — райони, що є частиною села та сільськогосподарських угідь

Поділ на райониРедагувати

Захід

  • Бухнік (пол. Buchnik)
  • Букув (пол. Buków)
  • Каленіца (пол. Kalenica)
  • Кемпа Тархомінська (пол. Kępa Tarchomińska)
  • Вінніца (пол. Winnica)
  • Новодвори
  • Бучинек (пол. Buczynek)
  • Анецін (пол. Anecin)
  • Тархомін Костельний (пол. Tarchomin Kościelny)
  • Нові Свідри
  • Новий Тархомін (пол. Nowy Tarchomin)
  • Старі Свідри (пол. Stare Świdry)
  • Пекелко (пол. Piekiełko)
  • Жерань (пол. Żerań)

Центр та захід

  • Хощувка-Колонія (пол. Choszczówka-Kolonia)
  • Ґури Скєрдовські (пол. Góry Skierdowskie)
  • Нові Бжезіни (пол. Nowe Brzeziny)
  • Домбровка Шляхетська (пол. Dąbrówka Szlachecka)
  • Плуди
  • Генрикув
  • Вишньово (пол. Wiśniewo)
  • Тархомін
  • Пекелко
  • Жерань
  • Ружополь

Центр та схід

  • Хощувка
  • Лапігрош (пол. Łapigrosz)
  • Ружополе
  • Шамоцін (пол. Szamocin)
  • Бялоленка Дворська
  • Томашев (пол. Tomaszew)
  • Домбровка Ґжибовська (пол. Dąbrówka Grzybowska)
  • Марцелін (пол. Marcelin)
  • Бялоленка Шляхетська
  • Константинув
  • Жерань Східний (пол. Żerań Wschodni)
  • Александрув
  • Аннополь

Схід

  • Кобялка
  • Русковий Бруд (пол. Ruskowy Bród)
  • Олесін (пол. Olesin)
  • Августувек (пол. Augustówek)
  • Манькі-Войди
  • Августув (пол. Augustów)
  • Бжезіни
  • Конти Гродзіські (пол. Kąty Grodziskie)
  • Гродзіськ (пол. Grodzisk)
  • Левандув

Iнші райони:

Адміністративні межіРедагувати

 
Тархомін. Вулиця Святовіда
 
Церква св. Якова

Дільниця Бялоленка межує:

  • на півночі — з ґмінами Яблонна (пол. Jabłonna) та Непорент (пол. Nieporęt)
  • на півдні — з дільницями Таргувек та Прага-Пулноц
  • на заході — з дільницею Беляни та ґміною Ломянкі (пол. Łomianki)
  • на сході — з ґміною Маркі (пол. Marki)

ПриродаРедагувати

  • Генриковський парк (пол. Park Henrykowski)
  • Парк «Пікасса» (пол. Park „Picassa”)
  • Йорданівський сад (пол. Ogród jordanowski)
  • Заповідник Лавіце Келпінські (пол. Ławice Kiełpińskie)
  • Заповідник Ліси Чорної Струги (пол. Łęgi Czarnej Strugi)

На території дільниці Бялоленка, крім перерахованих вище, є й інші комплекси лісів різної площі. Також там розташовані чималі площі квітників — 250 м2; 177 м2 займають розарії.

Пам'ятки архітектуриРедагувати

ПосиланняРедагувати