Відкрити головне меню

Марія-Бистриця (хорв. Marija Bistrica; Сербо-хорватська вимова: [mǎrija bîstrit͡sa]) — місто і муніципалітет на півночі Хорватії в Крапинсько-Загорській жупанії, в історичному регіоні Хорватське Загір'я. Розташований у 20 км на північ від столиці країни, Загреба. Населення міста 1 107 осіб, муніципального округу 6 612 осіб (2001). Найбільший паломницький центр Хорватії, щорічно його відвідують понад 500 000 осіб.[1]

община Хорватії[d]
Марія-Бистриця
Marija Bistrica
30.10.2011. Marija Bistrica - panoramio.jpg

Координати 46°00′15″ пн. ш. 16°07′07″ сх. д.H G O

Країна Flag of Croatia.svg Хорватія
Жупанія Крапинсько-Загорська
Мер Йосип Мілічкі
Перша згадка 1209
Площа 68,01 км²
Висота центру 188  м
Населення 1 107 осіб  (2011)
Густота населення 89,19  осіб/км²
Агломерація 5 976 осіб
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+385) 049
Поштовий індекс 49246
GeoNames 3195499
OSM 226223 ·R (Крапинсько-Загорська жупанія)
Офіційний сайт (хор.)
Марія-Бистриця. Карта розташування: Хорватія
Марія-Бистриця
Марія-Бистриця
Марія-Бистриця (Хорватія)

ГеографіяРедагувати

Марія-Бистриця розташована на північному-заході Хорватії у Крапинсько-Загорській жупанії, на гірському масиві Медведниця.

ІсторіяРедагувати

Бистриця була названа на честь струмка, який проходить через місто. Перші згадки про місто знайдені у записах угорського короля Андрія II, як маєток графа Вратіслава, та датуються 1209 роком. А про церкву святих Петра і Павла задокументовані аж у 1334 році.

 
Вівтарь базиліки Марія-Бистриця.

У 1545 році, під час нападу турецьких військ на місто, місцевий священик сховав у тайнику парафіяльної церкви дерев'яну статую Діви Марії з немовлям, забравши цей секрет із собою до могили. Статую знайшли лише у 1588 році, але пізніше вона була замурована. У 1684 році її знову знайшли. Після цих подій вона стала шануватися чудотворною, а Марія-Бистриця стала місцем паломництва.

Статуя Діви Марії створена невідомим майстром кінця 15-го століття, і належить до серії Чорної Мадонни. Але під час її реставрації було з'ясовано, що колір був не оригінальним.

У 1715 році було поставлено новий вівтар, на який виділив кошти хорватський парламент. 13 липня 1731 році церква перебудована в стилі бароко та преосвященна на честь Пресвятій Діві Марії, а місто стало називатися Марія-Бистриця. У 1750 році Папа Бенедикт XIV включив Марію-Бистрицю в список богородичних Санктуаріїв, і надав індульгенцію для паломників. Місто до 1848 року, до скасування кріпосницького права паном Йосипом Джеласік, було феодальним поселенням.

З 1879 до 1882 рік перебудовували церкву в стилі неоренесанс, під керівництвом архітекторів Шмідт та Германа Болле. 14 серпня 1880 під час реставрації сталася пожежа, яка знищила все, крім статуї Пресвятої Діви Марії та вівтаря. 4 грудня 1923 року Папа Пій XI надав церкві Бистриці почесний статус «малої базиліки».

У 1935 році Антун Бауер, архієпископ Загреба, коронував образ Пресвятої Діви Марії. 3 грудня 1971 хорватські єпископи оголосили Марію-Бистрицю святинею всього хорватського народу. У 1984 було проведено Національний Євхаристійний конгрес.

У жовтні 1998 року Папа Іван Павло II відвідував Марію-Бистрицю під час свого візиту в Хорватію. 3 жовтня він провів тут церемонію зарахування архієпископа Алойзіє Степінаца до лику блаженних. 18 травня 2003 року був встановлений пам'ятник на честь Папи Івана Павла II.

НаселенняРедагувати

За переписом 2011 році Марія-Бистриця має населення 5 976 осіб (муніципальний округ) та 1 071 особа (місто).

Населення за роками (муніципальний округ):[2]

 

Населення за роками (місто):[2]

 
 

ОсвітаРедагувати

 
Замок Хелленбацх.

1/3 жителів не мають освіти або мають лише початкову освіту (40 %), інша ж більша частина має середню освіту (53 %).[3]

З 2009 року діє початкова музична школа, у якій можна навчитися грати на таких музичних інструментах: скрипка, флейта, кларнет, гітара, труба, фортепіано та тамбура.

МуніципалітетРедагувати

КліматРедагувати

Середня річна температура становить 9,75°C, середня максимальна – 23,26°C, а середня мінімальна – -6,02°C. Середня річна кількість опадів – 977,00 мм.[5][6]

Клімат поселення
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру
Середній максимум, °C 5,40 7,13 11,26 15,32 20,19 23,26 22,30 21,84 17,98 13,08 7,66 3,96
Середня температура, °C −0,3 1,42 5,56 9,62 14,48 17,58 19,28 18,82 14,96 10,07 4,63 0,96
Середній мінімум, °C −6,02 −4,28 −0,16 3,91 8,77 11,86 16,25 15,80 11,94 7,06 1,61 −2,08
Норма опадів, мм 51 52 66 75 85 110 93 96 92 93 93 71
Середньомісячна швидкість вітру, м/с 1.96 2.12 2.50 2.40 2.28 2.00 1.96 1.81 1.85 1.96 2.05 2.04
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день 4157 6910 10508 14805 18828 20612 21543 18817 13996 8724 4622 3327
Джерело: [5][6]

Пам'яткиРедагувати

  • Хорватська національна святиня Пресвятої Діви Марії
  • Замок Хелленбацх

Відомі постатіРедагувати

ГалереяРедагувати

Панорама Марії-Бистриця

ПриміткиРедагувати

  1. Matthew Bunson; Margaret Bunson; Stephen Bunson. John Paul II's book of saints. — Huntington, Ind.: Our Sunday Visitor, 1999.
  2. а б - Republika Hrvatska - Državni zavod za statistiku: Naselja i stanovništvo Republike Hrvatske 1857.-2001.(хор.)
  3. Općina Marija Bistrica: Stanovništvo. Općina Marija Bistrica. Процитовано 22 березня 2017. (хор.)
  4. Population by age and sex, by settlements, 2011 census(англ.)
  5. а б Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). Worldclim 2: New 1-km spatial resolution climate surfaces for global land areas. International Journal of Climatology. 
  6. а б значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'

ПосиланняРедагувати