Відкрити головне меню

Марті Вентольра Форт (ісп. Martí Vantolrà i Fort, нар. 16 грудня 1906, Барселона — пом. 5 червня 1977, Мехіко) — іспанський футболіст, що грав на позиції нападника. Учасник чемпіонату світу 1934 року.

Ф
Марті Вентольра
Martí Ventolrá.jpg
Особові дані
Народження 16 грудня 1906(1906-12-16)
  Барселона, Іспанія
Смерть 5 червня 1977(1977-06-05) (70 років)
  Мехіко
Зріст 167 см
Громадянство Flag of Spain (1977–1981).svg Іспанія
Позиція нападник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1924–1930 Іспанія «Еспаньйол» 30 (16)
1930–1933 Іспанія «Севілья»  ? (?)
1933–1937 Іспанія «Барселона» 58 (31)
1937–1940 Мексика «Реал Еспанья»  ? (?)
1940–1943 Мексика «Атланте»  ? (35)
1943–1950 Мексика «Атланте»  ? (56)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1930–1936 Іспанія Іспанія 12 (3)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Спортивна кар'єраРедагувати

З 1924 року виступав за «Еспаньйол». Найбільш вдалим у цьому клубі став 1929 рік — перемоги у національному кубку і чемпіонаті Каталонії. У перших двох сезонах іспанської Прімери провів 30 матчів, забив 16 м'ячів.

У складі національної збірної дебютував 22 червня 1930 року проти команди Італії. У Болоньї гості здобули вольову перемогу. Двічі Луїс Регейро зрівнював рахунок, а за три хвилини до завершення матча Марті Вентольра забив вирішальний гол — 3:2. Протягом наступних чотирьох років періодично викликався до лав головної команди країни. Навесні 1934 року зіграв у двох кваліфікаційних матчах проти португальців і потрапив до заявки на світову першість в Італії.

Другий чемпіонат світу проходив за кубковою схемою. На першому етапі іспанці впевнено перемогли збірну Бразилії, а в чвертьфіналі поступилися господарям змагань (1:1, 0:1). Вентольра грав в останньому матчі. В наступні два роки був гравцем основного складу, всього провів 12 ігор (3 забиті м'ячі).

Наступні три сезони захищав кольори «Севільї», яка у той час грала у Сегунді (другому дивізіоні).

Своєю грою привернув увагу керівництва «Барселони», до складу якої приєднався у 1933 році. Команда досить вдало виступала в чемпіонаті Каталонії, а на загальноіспанському рівні — грала у фіналі кубка 1935/36 (поразка від «Мадрида» 1:2).

Наступний сезон мав стати для Барселони «золотим», команда була за складом найсильнішою в Іспанії, але тріумфу завадила громадянська війна. Клуби Каталонії і Леванте продовжували виступати, утворивши середземноморську лігу, перемогу в якій здобула «Барселона», отримавши титул неофіційного чемпіона Іспанії.

У червні, керівництво «Барселони» відправило клуб подалі з країни в тур по Мексиці, в якому «Барса» провела 14 матчів. Потім, «синьо-гранатові» виграли «New York Tournament» в США, в якому провели матчі проти збірної Брукліна, збірної Нью-Йорка, єврейської збірної, складеної з жителів США. А наостанок провела матч проти головної команди Сполучених Штатів. Гроші, зароблені в турне, допомогли команді втриматися «на плаву», але вони й зруйнували її: багато гравців клубу не побажали повертатися на батьківщину; Марті Вентольра, Хоакін Уркіага, Фернандо Гарсія, Мігель Гуал, Хосеп Іборра, Естеве Педроль залишились у Мексиці, Фелікс де лос Херос — у США, а Доменек Балманья, Хосеп Ескола і Рамон Сабало — обрали французькі клуби.

Три сезони виступав за команду «Реал Еспанья» (чемпіон 1940 року). Потім захищав кольори «Атланте». В аматорському чемпіонаті Мексики 1940/41 клуб здобув перемогу, а Марті Вентольра — найрезультативніший гравець турніру (17 голів)[1]. В наступному сезоні — перемоги у кубку і суперкубку країни.

Партнером Вентольри в лінії атаки був Орасіо Касарін — найрезультативніший мексиканський бомбардир 40-50-х років (238 голів у чемпіонаті)[2]. В 1943 році «Атланте» став одним з фундаторів мексиканської професіональної футбольної ліги, а через чотири роки — св'яткував у ній перемогу. Марті Вентольра продовжував грати за «Атланте» до 1950 року і завершив виступи у 44 роки.

Його син, Хосе Вантольра — учасник чемпіонату світу 1970 року. У збірній Мексики провів 30 ігор (1963–1970).

ДосягненняРедагувати

  • Володар кубка Іспанії (1): 1929
  • Чемпіон Каталонії (3): 1929, 1935, 1936
  • Переможець Середземноморської ліги (1): 1937
  • Чемпіон Мексики (1): 1947
  • Чемпіон Мексики серед аматорів (2): 1940, 1941
  • Володар кубка Мексики (1): 1942
  • Володар суперкубка Мексики (1): 1942

СтатистикаРедагувати

Статистика клубних виступів:

Сезон Команда Чемпіонат Кубок Чемпіонат
Каталонії
Л І Г І Г І Г
1928/29   «Еспаньйол» Д-1 15 4
1929/30   «Еспаньйол» Д-1 15 12
1933/34   «Барселона» Д-1 17 14 4 2 13 5
1934/35   «Барселона» Д-1 20 11 5 1 9 2
1935/36   «Барселона» Д-1 21 6 6 4 9 6
1936/37   «Барселона» СЛ 11 3 9 5
Усього в Іспанії Д-1 88 47
1937/38   «Реал Еспанья» Д-1 1+
1938/39   «Реал Еспанья» Д-1 2+
1939/40   «Реал Еспанья» Д-1 8 3
1940/41   «Атланте» Д-1 17 1
1941/42   «Атланте» Д-1 12 5
1942/43   «Атланте» Д-1 6 7
1943/44   «Атланте» Д-1 6 4
1944/45   «Атланте» Д-1 8 2
1945/46   «Атланте» Д-1 15 5
1946/47   «Атланте» Д-1 13 0
1947/48   «Атланте» Д-1 6 0
1948/49   «Атланте» Д-1 6 4
1949/50   «Атланте» Д-1 2 1
Усього в Мексиці Д-1 102 32

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати