Марта Станя (латис. Marta Staņa; 4 січня 1913 — 17 січня 1972) — латвійська архітекторка, дизайнерка меблів та інтер'єру.

Марта Станя
Latvian Architects Marta Stana.jpg
Народження 4 січня 1913(1913-01-04)
Єрценська волость, Російська імперія
Смерть 17 січня 1972(1972-01-17) (59 років)
Рига, Латвія
Країна СРСР СРСР
Навчання Латвійський університет
Діяльність архітекторка
Праця в містах Рига
Архітектурний стиль Функціоналізм, Модернізм (архітектура)
Найважливіші споруди Театр «Дайлес» (Рига)

Життя і кар'єраРедагувати

Марта Станя народилася в Єрценській волості Валкського повіту Ліфляндської губернії Російської імперії (нині Стренчський край Латвії).

У 1945 році закінчила архітектурний факультет Латвійського державного університету. До 1950 року була асистенткою засновника латвійського функціоналізму, професора факультету архітектури Латвійського університету Ернеста Шталбергса[1]. Разом з іншими захисниками модернізму в боротьбі проти ретроспективної сталінської архітектури була змушена покинути університет. Так вона знайшла роботу, яка менше контролювалася партійними функціонерами — в риболовецькому колгоспі Звейніекціемс, де за її проектами були побудовані будинок культури, середня школа та житлові будинки.[2][3]

Марта Станя прцювала викладачкою Ризької середньої школи декоративно-прикладного мистецтва (1953—1959) та Латвійської державної академії мистецтв (1958—1971), де була однією із засновниць відділення інтер'єру. Разом із художницею по текстилю Ерною Рубене створила безліч інтер'єрних і меблевих ансамблів. Працювала архітекторкою у проектному інституті «Містопроект» (1960—1969) та Юрмальському відділенні проектного інституту «Комуналпроект» (з 1969).

 
Театр «Дайлес», Рига

Конкурс на проект театру «Дайлес» був оголошений у 1959 році. Всього було представлено 25 проектів, серед яких найкращою була визнана робота Марти Станя. Для того часу це був доволі сучасний, свіжий і незвичайний проект. На тлі стандартної забудови 1950-1960-х років ця лаконічна сувора будівля, що складається з декількох геометричних об'ємів, кожен з яких відповідає певній функції (фоє, зал для глядачів та ін.), виглядала дивовижно новаторською. Для будівлі характерне послідовне, функціонально диференційоване розташування об'ємів і просторі суміщені приміщення. Його головний фасад утворений заскленим фоє вздовж вулиці Брівібас. Над ним — акцент торцевої стіни залу для глядачів, логотип театру роботи скульптора Оярса Фелдбергса. На просторі театральної площі світлі поверхні бетону і скла контрастують з касовим вестибюлем з темної цегли. В цілому будівлі властива естетика брутальності. Театр «Дайлес» став самим значним проектом в житті архітекторки, хоча закінчення будівельних робіт у 1976 році вона, на жаль, не дочекалася.[3]

 
Кінотеатр «Спартак», Рига

Її проектам були притаманні функціональна ясність і чистота форми з певним впливом популярного в ті роки брутального стилю. Так, в обробці фасаду житлового будинку на вулиці Брівібас, 313 у Ризі було досягнуто високого естетичного рівня завдяки застосуванню алюмінію і кольорового стемаліта. У внутрішньому плануванні будинку, вперше в післявоєнній практиці латвійської архітектури, були запроектовані світлі передпокої.[4]

Марта Станя була авторкою проектів численних приватних будинків і дач в різних містах та курортах Латвії, а також проектів меблів та оформлення інтер'єру.[5]

Була членкинею Спілки архітекторів Латвійської РСР з 1946 року.

Померла в Ризі 17 січня 1972 року.

 
Марка присвячена Марті Станя (випущена у 2015 році)

Пам'яті архітекторки був присвячений документальний фільм Латвійського телебачення «Архітекторка Марта Станя» (режисер Даце Слагуне, авторка сценарію Віта Банга, 2004). У 2005 році в Латвійському музеї архітектури пройшла персональна виставка «Марта Станя. Романтик модернізму».[6] У 2010 році виставка «За завісою. Архітекторка Марта Станя» (кураторка Ієва Зібарте) отримала Гран-прі щорічного Латвійського огляду архітектури за актуалізацію спадщини післявоєнного модернізму і своєчасну подачу історичного матеріалу.[7] У 2015 році пошта Латвії випустила в обіг три марки в рамках серії «100 років Республіці», які були присвячені видатним латиським архітекторам, і одна з них — Марті Станя.[8]

Вибрані проектиРедагувати

  • Будівля театру «Дайлес», Рига (арх. Марта Станя, Імантс Якобсонс, Харалдс Кандерс, 1959—1976)
  • Житловий будинок на вулиці Брівібас, 313, Рига (арх. Марта Станя, Імантс Якобсонс, Харалдс Кандерс, 1970)
  • Кінотеатр «Спартак», Рига (1969)
  • Будинок культури, середня школа і багатоповерхові житлові будинки, Звейніекціемс (1955—1959)
  • Школа, Енгуре (1964)

ПриміткиРедагувати

  1. Enciklopēdija, Māksla un arhitektūra. Biogrāfiās. —Rīga, —"Preses nams" (латиська). 2000. ISBN 9984-00-361-2. 
  2. RUDOVSKA, MAIJA. IN THE SHADOWS OF NOSTALGIA. MARTA STAŅA’S LEGACY IN LATVIA (англійська). 
  3. а б Лейниекс, Янис. ТЕАТР «ДАЙЛЕС». http://www.kulturaskanons.lv/ (російська). Архів оригіналу за 9 жовтень 2016. 
  4. Советская Латвия / Гл. ред. П. П. Еран. — 1-е изд.. — Рига: Главная редакция энциклопедий, 1985. — 816 с. — 50 000 экз. 
  5. Lejasciema pagasts // Latvijas Enciklopēdija. — Rīga: SIA «Valērija Belokoņa izdevniecība» (латиська). 2007. ISBN 9984-9482-0-X. 
  6. Marta Staņa. Modernisma romantiķe. http://apollo.tvnet.lv/ (латиська). 2005. Архів оригіналу за 4 листопад 2016. 
  7. Ватолин, Игорь (25.05.2011). Главный приз — советскому модернизму. http://vesti.lv/ (російська). 
  8. Латвия. Архитекторы. http://peterstamps.ru/ (російська). 2015.