Відкрити головне меню

Маркович Богдан Опанасович

Маркович Богдан Опанасович (18531915) — російський публіцист, син українських письменників Марка Вовчка (Марії Маркович) і Опанаса Марковича.

Маркович Богдан Опанасович
Народився 1853
Помер 1915
Діяльність математик
Рід Марковичі
Батько Маркевич Опанас Васильович
Мати Марко Вовчок

БіографіяРедагувати

Закінчив курс математичного факультету Петербурзького університету.

У студентські роки був неодноразово підданий арештам і адміністративним карам за революційну діяльність.

У 1884 році працюючи вчителем у Ростові-на-Дону, був заарештований у справі народовольців. Приїхавши відбувати адміністративне заслання у с. Вільному Новомосковського повіту Катеринославської губернії (осінь 1885), за два тижні, 5 листопада 1885 року був заарештований і доправлений до новомосковської тюрми. Там перебував довгих 16 місяців. У Новомосковську його провідали мати і наречена.

Звільнившись, переїхав до Астрахані, згодом — до Саратова, де працював у місцевих газетах.

У 1900-х роках Богдан Маркович переїхав до Петербургу, де продовжив публіцистичну діяльність у газетах «Биржевые ведомости» та «Санкт-Петербургские ведомости».

Видав декілька підручників з математики.

Особисте життяРедагувати

1875  року одружився з Єлизаветою Іванівною Корнильєвою (1855-1912)[1]. При цьому мати Богдана, Марія Маркович (Марко Вовчок), була змушена усиновити його сина (свого першого онука) Бориса, рятуючи репутацію майбутньої невістки, адже хлопчик народився до шлюбу. Хоча після народження сина Богдан Маркович повінчався зі своєю нареченою, хлопчик все одно залишився у Марка Вовчка, й усі вважали його молодшим сином письменниці[2] Борисом Лобачем-Жученком (1875-1938)[3], згодом морським офіцером (інженером-механіком). Лише в серпні 1894 року, коли Борис Лобач-Жученко виїздив до Петербурга на навчання, Марія змушена була розповісти про таємницю його народження й усиновлення[4].

Син Бориса Богдановича Лобача-Жученка, теж Борис (1899-1995), так само навчався на морського офіцера[5], але став радянським військовим льотчиком, а також автором біографічних книжок про свою бабусю (зокрема, «Літопис життя і творчості Марка Вовчка», «Марко Вовчок на Кавказе. По следам семейного архива», «Про Марка Вовчка. Сторінки до біографії письменниці», «О Марко Вовчок. Воспоминания, поиски, находки»)[4][6].

Інші діти Богдана Марковича від Єлизавети Корнильєвої[1]: Богдан (1877-1938, інженер-механік військово-морського флоту, репресований)[7], Юрій (* 1879, інженер-механік військово-морського флоту)[7], Дмитро (* 1882)[7], Марія (1885-1925)[7].

Після 1885 Богдан Маркович залишив першу сім'ю і жив з Євгенією Голубовською. Від цього зв'язку мав дітей[8]: Сергія (1892-1950, завідувача кафедри романських мов одного з радянських військових вишів)[7], Віру (* 1892, дружину радянського гідротехніка, академіка АН СРСР)[7], Надію (1897-1982, перекладачку з французької)[7], Михайла (1900-1956, ученого-хіміка, репресованого)[7].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати