Мар'ян Смолюховський
Мар'ян Смолюховський | |
---|---|
пол. Marian Smoluchowski | |
Ім'я при народженні | нім. Marian Ritter von Smolan Smoluchowski |
Народився | 28 травня 1872 Фордербрюль |
Помер | 5 вересня 1917 (45 років) Краків ·дизентерія[1] |
Поховання | Раковицький цвинтар |
Місце проживання | Австро-Угорщина |
Країна | Австро-Угорщина |
Національність | поляк |
Діяльність | фізик, альпініст, професор |
Alma mater | Віденський університет |
Галузь | фізика, статистична фізика |
Заклад | Краківський університет Львівський університет |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор фіз.-мат. наук |
Науковий керівник | Йозеф Стефан |
Вчителі | Людвіг Больцман |
Відомі учні | Отто Мартін Нікодим |
Діти | Roman Smoluchowskid |
Родичі | Станіслав Щепановський |
Нагороди | |
Автограф | |
Висловлювання у Вікіцитатах Мар'ян Смолюховський у Вікісховищі |
Мар'ян Смолюхо́вський (пол. Marian Smoluchowski; 28 травня 1872, Фордербрюль, біля Відня — 5 вересня 1917, Краків) — польський фізик-теоретик і альпініст. У 28-річному віці став наймолодшим професором в Австро-Угорській імперії. Одночасно з А. Айнштайном описав броунівський рух (1905). Розробив теорію критичної опалесценції (1908).
У 1898—1913 роках працював у Львівському університеті, був професором кафедри теоретичної фізики. З 1913 р. — професор кафедри експериментальної фізики Краківського університету.
Біографічні відомості
ред.Народився в австрійському містечку Фордербрюль біля Відня у сім'ї Вільгельма Смолюховського — чиновника канцелярії імператора Франца Йосифа. Закінчив елітну гімназію «Терезіанум» й Віденський університет (1894), де як основні предмети обрав фізику та математику. Його дисертація була захищена у 1895 році і враховуючи її високий рівень, вона отримала нагороду від імператора, а її автор — перстень з діамантом.[2]
У 1896—1897 роках працював в університетах Парижа (в Габріеля Ліппмана), Глазго (у Вільяма Томсона) і Берліна (в Еміля Варбурга).
З 1898 року працював у Львівському університеті, з 1900 — професор на кафедрі теоретичної фізики. З 1913 — професор кафедри експериментальної фізики Краківського університету (в 1917 також його ректор). Помер у Кракові від шигельозу під час епідемії.
Польським фізичним товариством заснована медаль Смолюховського, яку вручають з 1965 року за досягнення в галузі фізики.
Наукова діяльність
ред.Основні праці присвячені статистичній фізиці. У 1898 році створив теорію стрибка температури біля твердої поверхні для розріджених газів. Роботи Смолюховського з теорії флуктуацій (1904) і броунівського руху (1906) поряд з роботами Альберта Айнштайна є основними у цій галузі. Смолюховський створив на основі теорії броунівського руху кінетичну теорію коагуляції колоїдів, теорію електрокінетичних явищ, заклавши фундамент кінетичної теорії колоїдних систем. На основі теорії флуктуацій розробив теорію критичної опалесценції (1908).
Роботи Смолюховського завдали серйозного удару гіпотезі «теплової смерті Всесвіту», довели справедливість молекулярно-кінетичної теорії і сприяли остаточному зміцненню атомістичних уявлень.[3]
Примітки
ред.- ↑ Анри В. А. Marian V.-Smoluchowski // УФН / под ред. В. А. Рубаков — Москва: ФИАН, 1918. — Т. 1. — С. 67–70. — ISSN 1063-7869; 1468-4780; 0038-5670; 0042-1294; 1996-6652 — doi:10.3367/UFNR.0001.191801F.0067
- ↑ Львівський колега Е. Резерфорда, або ким був М. Смолуховський [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] photo-lviv.in.ua 12.06.2017
- ↑ Основні етапи вивчення молекулярної будови речовини. Мар'ян Смолюховський [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] sutori.com
Джерела
ред.- Храмов Ю. А. Смолуховский Марианн фон (Smoluchowski Marian von) // Физики / Под ред. А. И. Ахиезера. — Изд. 2-е, испр. и доп. — М. : Наука, 1983. — С. 249—250. — 400 с. — 200 000 екз.
- О. ГАБОВИЧ. ПЕРШОВІДКРИВАЧ ТЕПЛОВОГО РУХУ АТОМІВ І МОЛЕКУЛ // Вісник Національної академії наук України. — 2002. — Вип. N5 (5 листопада). Архівовано з джерела 13 лютого 2022. Процитовано.
Посилання
ред.- Смолюховський // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Маріан Смолуховський — яскравий фізик і визначна людина [Архівовано 28 липня 2021 у Wayback Machine.] youtube.com 23.04.2019