Маносфера
Маносфе́ра (англ. Manosphere), або Андросфе́ра (англ. Androsphere) — неформальна мережа блогів, онлайн-форумів та вебсайтів, які присвячені питанням, що стосуються чоловіків та маскулінності. Часто трактується як чоловічий аналог фемінізму або опозиція до нього. Загальні теми включають питання соціального чоловічого руху в цілому, такі як права чоловіків, права батьків та MGTOW; чоловіки як жертви жорстокого поводження; сексуальної стриманості; самовдосконалення; антифемінізму і тема пікапа зокрема[1][2][3][4].
Термін виник і має розповсюдження головним чином в англійській мові та має свій сленг. Вебсайти маносфери нерідко порівнюють прийняття цієї ідеології з «вибором червоної пігулки», а ті, хто не згоден з їхньою філософією, сприймаються як ті, що «прийняли синю пігулку». Також часто використовуються терміни «альфа-самець» і «бета-самець»[1]. Через те, що деякі представники маносфери бачать байдужість суспільства до проблем, з якими стикаються чоловіки та хлопці, використовують термін зворотний сексизм замість терміну мізандрія[5].
Кейтлін Дьюві з «The Washington Post» характеризує маносферу як «велику, різноманітну мережу блогів і форумів в інтернеті»[1]. За словами оглядача «The Guardian» Алекса Герна, маносфера є «спільнотою чоловіків-пікаперів, жертв зловживань та насильства, прихильників прав батьків, які збираються в Інтернеті»[2].
Лексикологія ред.
Термін є неологізмом та складається з двох коренів «чоловік» (англ. Man) та «сфера» (англ. Sphere). Інший термін, що має таке ж значення — «андросфера»[6] (від дав.-гр. ἀνήρ, anḗr, genitive ἀνδρός, andros, «man»).
Людину, яка відвідує онлайн-спільноти, пов'язані з маносферою, іноді називають «маносферіанцем»[7], у іншому варіанті — «червонопігульником» (той, хто вибрав «червону пігулку») — це той, хто змістився з раніше прийнятих основних соціальних або феміністських переконань, до тих, які широко відображаються у маносфері. Вони іноді зневажливо відзиваються про своїх недоброзичливців та опонентів як про «блакитнопігульників» (тих, хто вибрав «синю пігулку»)[8].
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ а б в Dewey, Caitlin (27 травня 2014). Inside the 'manosphere' that inspired Santa Barbara shooter Elliot Rodger. The Washington Post. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 16 грудня 2018.
- ↑ а б Hern, Alex (25 квітня 2018). Who are the 'incels' and how do they relate to Toronto van attack?. The Guardian. Архів оригіналу за 8 листопада 2019. Процитовано 16 грудня 2018.
- ↑ Zimmer, Ben (8 травня 2018). How 'Incel' Got Hijacked. Politico. Архів оригіналу за 8 травня 2018. Процитовано 16 грудня 2018.
- ↑ Balls to all that. The Economist. 16 червня 2016. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 16 грудня 2018.
- ↑ Nicholas, Lucy, and Christine Agius. «Real Victims, Real Men, Real Feminists, Real Sluts. The Persistent Masculinist Collapse of Gender-based Violence Discourses.» The Persistence of Global Masculinism. Palgrave Macmillan, Cham, 2018. 61-87.
- ↑ Wilson, Jason. The 'man-o-sphere' is outraged about Mad Max? Hand me my popcorn!. The Guardian. Архів оригіналу за 6 жовтня 2019. Процитовано 16 грудня 2018.
- ↑ Lyons, Matthew N. «Ctrl-Alt-Delete: The Origins and Ideology of the Alternative Right.» Somerville, MA: Political Research Associates, January 20 (2017).
- ↑ Sculos, Bryant W. «Who's Afraid of ‘Toxic Masculinity’?.» Class, Race and Corporate Power 5.3 (2017): 6.