Відкрити головне меню

Сексизм зворотний

Доповнення до поняття «сексизм», внаслідок того, що під прямим поняттям «сексизм» в сучасній соціології поступово було прийнято точку зору, щодо вживання самого терміну в значенні «дискримінація жінок», і часто направлений проти чоловіків та їх прав.

Секси́зм зворотний (або «зворотний сексизм», англ. «reverse sexism» інколи «жіночий сексизм») — поняття, запропоноване противниками та критиками фемінізму в якості противаги або доповнення до поняття «сексизм»[1], внаслідок того, що під прямим поняттям «сексизм» в сучасній соціології поступово було прийнято точку зору, щодо вживання самого терміну в значенні «дискримінація жінок»[2][3] і він часто направлений проти чоловіків та їх прав, а не на рівність прав всіх представників цього соціального процесу.

У розмовній мові слово «сексизм» іноді використовується як загальне поняття, що об'єднує в собі власне «сексизм» проти жінок та «зворотний сексизм», направлений саме проти чоловіків[4]. Такі тлумачення поняття «сексизм» також зустрічаються в деяких словникових визначеннях.

ПоняттяРедагувати

Зворотний сексизм часто розглядається як форма дискримінації, що виникла з фемінізму, який зайшов у своїй «боротьбі» надто далеко[5]. Концепція була популяризована як частина реакції проти фемінізму, чиї прихильники схиляються до думки, що феміністичний рух перебудував суспільство в цілому таким чином, що тепер воно приносить більше користі жінкам і «пригнічує» чоловіків[6]. Наприклад, письменник Девід Бенатар називає сексизм проти чоловіків «другим сексизмом», оскільки дискримінація чоловіків часто залишається непоміченою і вважається менш важливою, ніж жіноча дискримінація[7].

Прихильники та прибічники руху за права чоловіків розуміють під «зворотним сексизмом» шкоду правам чи дискримінацію прав, які, на їхню думку, наноситься чоловікам — наприклад, за рахунок позитивної дискримінації або подібних видів дискримінації, упередженості та соціальній стереотипності щодо чоловіків та хлопців. Також введення цього поняття може бути відповіддю на політику «позитивних дій», спрямовану на боротьбу з інституціоналізованим сексизмом, і є формою зворотного зв'язку, за допомогою якої члени деякої соціальної категорії (наприклад, чоловіки взагалі або білі чоловіки у радикальному випадку) стверджують, що вони піддаються дискримінації[8][9]. У більш жорстких формах ця позиція передбачає, що історична диспропорція прав на користь чоловіків у сучасній епосі більше не застосовується[10], або що жінки тепер розглядаються як вища стать[11].

В науці проблеми та права чоловіків вивчає міждисциплінарна область досліджень чоловіків і маскулінностей, або чоловічих досліджень. Дослідження чоловіків і «чоловічого впливу» ведуться на перетині історії, антропології, соціології, літературознавства, релігієзнавства та інших дисциплін[12]. Вони вивчають, зокрема, зміни чоловічих ролей та ідентичностей під впливом таких процесів, як зміна положення жінок і глобалізація[13], а також системні проблеми відносин між чоловіками і відносин чоловіків та жінок[14].

Історія поняттяРедагувати

Перша концепція зворотного сексизму була задокументована в 1960-х роках одночасно з виходом на політичну та соціальну арену рухів фемінізму другої хвилі[en]. Був сформований «чоловічий визвольний рух», очолюваний психологами, які стверджували, що жіночність та маскулінність — соціально сформована поведінка, а не результат генів. Визвольний рух чоловіків намагався зрівноважити дві ідеї, що чоловіки були відповідальними за гноблення жінок і водночас пригнічені суворою чоловічою гендерною роллю, що була в деякій мірі вигідна жінкам.

Проте в середині 70-х років рух почав зосереджуватися виключно на пригніченні чоловіків і менше опирався на сексизмі щодо жінок. На цю зміну вплинув автор Воррен Фаррелл[1], який написав книгу "Міф про владу чоловіка"[en]. Він підкреслив, що чоловічі гендерні ролі позбавляють чоловіків бути повноцінними людьми, «забороняючи» соціуму, зокрема, розглядати їх як турботливими або емоційними.

У 1980-х рр. Почав формуватися новий рух за права людини, який зосереджувався лише на тому, як сексуальні ролі дискримінувалися проти чоловіків, а не на пригніченнях, які були покладені на обидві статі. Автор Герб Голдберг стверджував, що США є більше «матріархальним суспільством», оскільки жінки нібито мають право переступити ґендерні ролі та взяти на себе мужність та жіночі ролі, тоді, як чоловіки все ще обмежуються і обумовлюються виключно чоловічою роллю в поведінці[15].

КритикаРедагувати

Існує розповсюджена думка експертів, науковців а також різноманітних верств населення, яка піддає сумнівам існування такого поняття, як «зворотний сексизм».

Наприклад, Стів Бірман, Нейл Коробов та Авріл Торн стверджують, що зворотний сексизм не є «значущою фразою», оскільки «хоча окремі жінки або жінки в цілому можуть вживати шкоду для певних чоловіків або для чоловіків, як групи, це робиться без підтримки суспільної системи інституційної влади»[16]. На думку професорів Озлем Сенсой та Робін ДіАнгело, зворотного сексизму не існує, тому що слово «сексизм» відноситься до «владних відносин, які є історичними та вбудованими, і ці відносини не є зворотніми» і тому, що «ті самі групи, які історично займали системну владу в США та Канаді, продовжують це робити»[17].

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати

  1. Neely, Carol Thomas (1981). Feminist modes of shakespearean criticism: Compensatory, justificatory, transformational. с. 3–15. 
  2. Sexism // New Oxford American Dictionary. — Oxford University Press, 2010. — ISBN 9780199891535.
  3. Masequesmay, Gina. Sexism // Encyclopaedia Britannica.
  4. Masequesmay, 2008, с. 750
  5. García-Farvaro, Laura; Gill, Rosalind (2015). “Emasculation nation has arrived”: sexism rearticulated in online responses to Lose the Lads’ Mags campaign. Feminist Media Studies 16 (3): 379–397. 
  6. Leidholdt, Dorchen; Raymond, Janice G. (1990). The Sexual Liberals and the Attack on Feminism. с. 165. 
  7. David., Benatar, (2012). The second sexism : discrimination against men and boys. Malden, MA: Wiley-Blackwell. ISBN 9780470674512. OCLC 780444609. 
  8. Zack, Naomi (2016). Race/Sex: Their Sameness, Difference and Interplay. с. 46. 
  9. Ward, Amanda (2013). Handbook of Social Psychology. с. 496. 
  10. Sociological Abstracts: Supplement — Issues 67-77. 1977. с. 202. 
  11. Collins, Georgia (1984). Women, art, and education. с. 14. 
  12. Carroll, 2003, с. 1
  13. Phillips, 2008, с. 512
  14. Phillips, 2008, с. 513
  15. Coston, Bethany M.; Kimmel, Michael (2013). White Men as the New Victims: Reverse Discrimination Cases and the Men's Rights Movement. Nevada Law Journal 13: 368–385 — через HeinOnline. 
  16. Bearman, Steve; Korobov, Neill; Thorne, Avril (2009). THE FABRIC OF INTERNALIZED SEXISM. Journal of Integrated Social Sciences 1 (1): 14. 
  17. http://journals.sagepub.com/doi/pdf/10.1177/003172170909000508