Відкрити головне меню

Мала́ Перещепина — село в Україні, в Новосанжарському районі, Полтавської області. Населення становить 2225 осіб. Орган місцевого самоврядування — Малоперещепинська сільська рада.

село Мала Перещепина
Країна Україна Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Новосанжарський район
Рада/громада Малоперещепинська сільська рада
Код КОАТУУ 5323483401
Облікова картка Мала Перещепина 
Основні дані
Населення 2225
Площа 8,102 км²
Густота населення 249,94 осіб/км²
Поштовий індекс 39320
Телефонний код +380 5344
Географічні дані
Географічні координати 49°23′21″ пн. ш. 34°34′45″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
86 м
Найближча залізнична станція Мала Перещепинська
Місцева влада
Адреса ради 39320, с.Мала Перещепина, вул.Незалежності, 44; тел. 9-52-31
Карта
Мала Перещепина. Карта розташування: Україна
Мала Перещепина
Мала Перещепина
Мала Перещепина. Карта розташування: Полтавська область
Мала Перещепина
Мала Перещепина
Мала Перещепина. Карта розташування: Новосанжарський район
Мала Перещепина
Мала Перещепина

Географічне розташуванняРедагувати

Село Мала Перещепина знаходиться на краю декількох великих боліт, в тому числі болота Велике. Навколо села багато невеликих озер, в тому числі озера Водопай, Хілкове та Святе. До села примикає лісовий масив (сосна). До села прилягають села Велике Болото і Пологи. Поруч проходить залізниця, станція Мала Перещепинська за 2 км.

Археологічні знахідкиРедагувати

 
Пам'ятний знак Хану Кубрату на місці його поховання в селі Мала Перещепина

Біля Малої Перещепини поховано хана Кубрата — володаря Великої Булгарії[1].

1912 року знайдено Перещепинський скарб — найбагатший зі скарбів Східної Європи епохи Середньовіччя – вагою 75 кілограмів (25 кг золотих речей, 50 кг срібних).

На початку 1980-х років німецький вчений Йоахім Вернер, а потім за ним австрійський учений Вернер Зайбт та болгарські історики й археологи, глибоко дослідивши експонати скарбу в музеї Ермітаж у Санкт-Петербурзі, прочитали написи давньогрецькою мовою на перстенях-печатках із Перещепинського скарбу та встановили, що все те багатство колись належало Кубрату, ханові Великої Булгарії, до складу якої в VII ст. нашої ери входила й частина території сучасної України.

Історичні відомостіРедагувати

За даними на 1859 рік у власницькому селі Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, мешкало 4572 особи (2288 чоловічої статі та 2284 — жіночої), налічувалось 479 дворових господарства, існували 2 православні церкви, приходське училище, сільська управа, хлібний запасний магазин[2].

Станом на 1900 рік село було центром Малоперещепинської волості[3].

З 1923 до 1931 року було центром Малоперещепинського району.

У часи нацистської окупації належало до Полтавського гебіта.

ЕкономікаРедагувати

  • Комбінат з виготовлення склопакетів, філія ПП «Суматра».
  • Агрофірма «Аршиця»

Об'єкти соціальної сфериРедагувати

  • Школа ім. М. А. Клименко.
  • Дитячий садок.
  • Амбулаторія.

Відомі людиРедагувати

НародилисьРедагувати

Почесні громадяниРедагувати

Парки, заповідникиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. «Зоря Полтавщини»
  2. рос. дореф. Полтавская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1859 года, томъ XXXIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1862 — 263 с., (код 2274)
  3. рос. дореф. Адресъ-календарь. Справочная книжка Полтавской губерніи на 1900. Составлен Д. А. Иваненко, Секретарем Полтавского Губернскаго Статистического Комитета. Полтава. Типо-литографія Губернскаго Правленія. 1900
  4. (рос.) Герои страны. 

ДжерелаРедагувати

  • Полтава. Історичний нарис. — Полтава: Полтавський літератор, — 280 с, іл. + 24 с. вкл. ISBN 966-7462-22-6.
  • Полтавіка — Полтавська енциклопедія. Том 12 — Релігія і Церква.- Полтава: «Полтавський літератор», 2009.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Полтавська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — 352 с.

ПриміткиРедагувати