Магдалена Сибілла Саксонська

кронпринцеса Данії та Норвегії, герцогиня Саксен-Альтенбургу

Магдале́на Сибі́лла Саксо́нська (нім. Magdalena Sibylla von Sachsen), (нар. 23 грудня 1617 — пом. 6 січня 1668) — саксонська принцеса з Альбертинської лінії Веттінів, донька курфюрста Саксонії Йоганна Георга I та прусської принцеси Магдалени Сибілли, дружина кронпринца Данії та Норвегії Крістіана, а після його смерті — герцога Саксен-Альтенбургу Фрідріха Вільгельма II.

Магдалена Сибілла Саксонська
нім. Magdalena Sibylla von Sachsen
Магдалена Сибілла Саксонська
Портрет Магдалени Сибілли пензля невідомого майстра
3-а герцогиня-консорт Саксен-Альтенбургу
Початок правління: 11 жовтня 1652
Кінець правління: 6 січня 1668
Інші титули: кронпринцеса Данії та Норвегії (16341647)

Попередник: Софія Єлизавета Бранденбурзька
Наступник: Єлизавета Софія Саксен-Альтенбурзька

Дата народження: 23 грудня 1617(1617-12-23)
Місце народження: Дрезден, курфюрство Саксонія
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 6 січня 1668(1668-01-06) (50 років)
Місце смерті: Альтенбург, Саксен-Альтенбург, Священна Римська імперія
Чоловік: 1) Крістіан Данський
2) Фрідріх Вільгельм II
Діти: Від першого шлюбу: не було
Від другого шлюбу: Крістіан, Йоганна Магдалена, Фрідріх Вільгельм
Династія: Альбертинська лінія Веттінів, Ольденбурги, Ернестинська лінія Веттінів
Батько: Йоганн Георг I
Мати: Магдалена Сибілла Прусська

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народилась 23 грудня 1617 року в Дрездені. Була сьомою дитиною та третьою донькою в родині курфюрста Саксонії Йоганна Георга I та його другої дружини Магдалени Сибілли Прусської. Мала старших сестер Софію Елеонору та Марію Єлизавету й братів Йоганна Георга, Августа та Крістіана. Згодом сімейство поповнилося двома синами, з яких вижив лише Моріц.

Перший шлюбРедагувати

У віці 16 років була видана заміж за 31-річного кронпринца Данії та Норвегії Крістіана. Перемовини про шлюб велися з 1630 року, заручини відбулися у 1633. Вінчання пройшло 5 жовтня 1634 у Копенгагені. Весілля, назване Великим (Det store bilager[da]), святкувалося дуже пишно, що мало на меті демонструвати, що Данія-Норвегія, незважаючи на невдале втручання у Тридцятилітню війну, як і раніше, залишається провідною європейською державою.[1]

 
Гравюра Альберта Хельвега 1643—1652 років

В ході святкувань, між іншим, був показаний перший балет, поставлений у Данії, відбувся лицарський турнір, в якому брав участь сам король Крістіан IV, й проведений двогодинний нічний феєрверк. Оселилися молодята у замку Нюкьобінг у Фальстері. Дітей у них не було.

Після заміжжя Магдалена Сибілла вела скромне й усамітнене життя. Робила пожертви церквам і священнослужителям, також написала молитовник.

Крістіан мало цікавився державними справами і неохоче виконував обов'язки голови уряду у 1644 році, коли його батько був відсутнім через війну Торстенсона. Мав репутацію п'янички та ледаща, наробив багато боргів. Разом з тим був великим колекціонером творів мистецтва та старожитностей.[1] Супроводжуваний дружиною, він раптово помер дорогою на курорт 2 червня 1647 року у замку Горбіц в Саксонії.

Магдалена Сибіла отримала Лолланн і Фальстер як удовину долю. Мешкаючи у своїх володіннях, у 16471653 роках вона виконувала функції королівського окружного шерифа в округах Нюкьобінг, Фальстер та Ольхольм.[2]

У 1651 році відбулися її заручини із герцогом Саксен-Альтенбургу Фрідріхом Вільгельмом II. Згодом жінка втратила все своє данське майно та посади.

Другий шлюбРедагувати

У віці 34 років Магдалена Сибілла взяла другий шлюб із 49-річним герцогом Саксен-Альтенбургу Фрідріхом Вільгельмом II. Весілля пройшло 11 жовтня 1652 у Дрездені. Наречений також був удівцем. Незважаючи на свою ощадливість, він не забував демонструвати князівський блиск у важливих випадках. До саксонської столиці герцог прибув на 900 конях; було придбано 33 відра кращого франконського вина та доставлено 300 відер іншого вина з Альтенбургу; 11 000 талерів витрачено на намиста, поясні портрети та кільця як подарунки «для офіцерів». На зворотному шляху до Альтенбургу за екіпажем подружжя слідували 1000 коней, а сама карета була обкована сріблом замість заліза.[3]

 
Фрідріх Вільгельм II

У подружжя з'явилося троє дітей:

  • Крістіан (16541663) — прожив 9 років;
  • Йоганна Магдалена (16561686) — дружина герцога Саксен-Вайссенфельсу Йоганна Адольфа I, мала десятеро дітей;
  • Фрідріх Вільгельм (16571672) — герцог Саксен-Альтенбургу в 16691672 роках, одруженим не був, дітей не мав.

У 1662 році Магдалена Сибілла відвідала Данію у зв'язку із заручинами свого небожа Йоганна Георга з данською принцесою Анною Софією.

Герцогиня, за словами німецького богослова та гімнолога Йоганна Каспара Ветцеля та пастора Готтфріда Лебрехта Ріхтера, була авторкою пісні «Мій час закінчився тут, у цьому смертному житті», що була надрукована у книзі гімнів Кульмбаху 1680 року.[4]

Правляче подружжя полюбляло полювання,[5] і у 1664 році до їхньої основної резиденції додався мисливський будиночок у Гуммельсгайні.[6]

Бажаючи забезпечити дружину, у 1665 році Фрідріх Вільгельм також розпочав будівництво удовиного палацу для Магдалени Сибілли. Втім, вона померла раніше, ніж той був завершений, і ще за життя чоловіка. Будівництво призупинили, й недобудову використовували як зерносховище. За ініціативою поетеси-пієтистки Генрієтти Катаріна фон Герсдорф будівля була завершена, й у грудні 1705 року в ній відкрили заклад для незабезпечених жінок-аристократок Magdalenenstift.[7]

Сама герцогиня пішла з життя 6 січня 1668 року. Була похована у князівській крипті замкової кірхи Альтенбургу.[8] З нагоди її смерті випустили пам'ятні золоті монети номіналом в 1 дукат, на аверсі яких викарбувані дати життя Магдалени Сибілли, а на реверсі — її коронована монограма.[9]

Фрідріх Вільгельм пережив дружину на рік.

НагородиРедагувати

  • Орден Рабинь Доброчесності.[10]

ГенеалогіяРедагувати

Август I
 
 
Анна Датська
 
 
Йоганн Георг Бранденбурзький
 
 
Сабіна Бранденбург-Ансбахська
 
 
Альберт Прусський
 
 
Анна Марія Брауншвейг-Люнебурзька
 
Вільгельм V
 
 
Марія Австрійська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Крістіан I
 
 
 
 
 
 
Софія Бранденбурзька 
 
 
 
 
 
Альберт Фрідріх Прусський
 
 
 
 
 
 
Марія Елеонора Клевська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Георг I
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магдалена Сибілла Прусська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Магдалена Сибілла
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. а б Кронпринц Крістіан [1] (англ.)
  2. Жінки при владі [2] (англ.)
  3. August Beck: Friedrich Wilhelm II. (Herzog von Sachsen-Altenburg). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 7, Duncker & Humblot, Leipzig 1877, стор. 792–794.[3] (нім.)
  4. Magdalene Sibylle von Sachsen. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 20, Duncker & Humblot, Leipzig 1884, стор. 49. [4] (нім.)
  5. Старий мисливський будиночок Гуммельсгайну [5] (нім.)
  6. Старий замок Гуммельсгайну [6] (нім.)
  7. Офіційний сайт Magdalenenstift. Історія [7] (нім.)
  8. Замкова кірха Альтенбургу [8] (англ.)
  9. Інформація про монету [9] (нім.)
  10. Klaus H. Feder: Neue Erkenntnisse zu den Insignien des habsburgischen Damenordens "Sklavinnen der Tugend", in: Zeitschrift der Österreichischen Gesellschaft für Ordenskunde, 44, November 2001, стор. 19.

ЛітератураРедагувати

  • Mara R. Wade: Triumphus Nuptialis Danicus. German Court Culture and Denmark. The Great Wedding of 1634. Wiesbaden: Harrassowitz 1996. (Wolfenbütteler Arbeiten zur Barockforschung 27). ISBN 3-447-03899-3
  • Helen Watanabe O’Kelly: Das Damenringrennen – eine sächsische Erfindung? In: Sachsen und die Wettiner. Chancen und Realitäten (Sondernummer der Dresdner Hefte). Dresden 1990.

ПосиланняРедагувати