Марія Австрійська (1531—1581)
Марія Австрійська (нім. Maria von Österreich, 15 травня 1531 — 11 грудня 1581) — ерцгерцогиня Австрійська[1] та принцеса Богемська з династії Габсбургів, донька імператора Священної Римської імперії Фердинанда I та богемської принцеси Анни Яґеллонки, дружина герцога Юліх-Клеве-Бергу Вільгельма Багатого.
Марія Австрійська | |
---|---|
нім. Maria von Österreich | |
3-а герцогиня-консорт Юліх-Клеве-Бергу | |
Початок правління: | 18 липня 1546 |
Кінець правління: | 11 грудня 1581 |
Попередник: | Жанна Наваррська |
Наступник: | Якоба Баденська |
Дата народження: | 15.5. 1531 |
Місце народження: | Прага, Богемське королівство |
Країна: | Священна Римська імперія |
Дата смерті: | 11 грудня 1581 |
Місце смерті: | Замок Хамбах, герцогство Юліх-Клеве-Берґ, Священна Римська імперія |
Поховання | Stiftskirched |
Чоловік: | Вільгельм Юліх-Клеве-Берзький |
Діти: | Марія Елеонора, Анна, Магдалена, Карл Фрідріх, Єлизавета, Сибілла, Йоганн Вільгельм |
Династія: | Габсбурги, Ламарки |
Батько: | Фердинанд I |
Мати: | Анна Яґеллонка |
Біографія
ред.Ранні роки
ред.Народилась 15 травня 1531 року у Празі. Була п'ятою дитиною та третьою донькою в родині короля Богемії й ерцгерцога Австрії Фердинанда I та його дружини Анни Яґеллонки. Мала старших сестер Єлизавету й Анну і братів Максиміліана та Фердинанда. Згодом сімейство поповнилося дев'ятьма молодшими дітьми.
Шлюб батьків був щасливим, вони рідко розлучалися. Батько був високоосвіченою людиною, відрізнявся скромністю та м'якістю характеру.[2] Був відомим колекціонером, полюбляв музику, тримав чудовий оркестр. Мати супроводжувала його в більшості поїздок. Сама вона була відома релігійністю, мудрістю та благочестям,[3] також розмовляла чеською, угорською та німецькою мовами, знала латину.
У Відні родина мешкала у Старій фортеці,[4] — найстарішому крилі Гофбурга.[5] Полюбляли зупинятися у замку Лінца на березі Дунаю,[6][7] де зіграли весілля Фердинанда та Анни. Часто відвідували Гофбурґ в Інсбруку в Тіролі. Певний час цей замок був навіть резиденцією родини.[8]
Сімейство доволі часто бувало у Празі, й правляче подружжя намагалося перетворити Празький град у представницьку королівську резиденцію. Мешкаючи час від часу у Старому королівському палаці, Фердинанд заклав неподалік ренесансний Королівський сад у 1534 році, а в 1538 році почав будівництво Літнього палацу для своєї дружини.[9][10] Утім руйнівна пожежа червня 1541 року знищила більшість будівель лівого берегу Праги.
Вихователем дітей до 1539 року був німецький поет-гуманіст Каспар Урсінус Веліус.[11]
У 1543 році імператор Карл V Габсбург, дядько Марії, обіцяв її руку герцогу Юліх-Клеве-Берґу. Шлюб був покликаний покласти край Гельдернській війні та закріпити Венлоський договір 1543 року, згідно з яким герцогство Гельдерн відходило австрійському дому, а Вільгельм навертався в католицтво та був зобов'язаний боротися проти Реформації. У свою чергу, Карл дарував Вільгельму привілей визнати законними спадкоємицями його дочок від шлюбу з Марією в разі відсутності спадкоємців чоловічої статі в будинку Габсбургів.
Аби повінчатися з дівчиною, герцог розлучився зі своєю першою дружиною Жанною Наваррською. Хоча фактично даний союз, що не був консумованим, Ватикан просто анулював у 1545 році.[12]
Шлюб та діти
ред.У 15-річному віці Марія стала дружиною 30-річного герцога Юліх-Клеве-Берґу Вільгельма Багатого. Вінчання відбулося 18 липня 1546 у Регенсбурзі. За два тижні перед цим її сестра Анна взяла там же шлюб із баварським принцом Альбрехтом. Весілля святкувалося дуже пишно. Імператор Карл V також був присутнім.
За півроку після весілля померла мати Марії, королева Анна, й почалося чеське повстання у Празі.
Укладений з розрахунку союз виявився щасливим.[13] У подружжя народилося семеро дітей:
- Марія Елеонора (1550—1608) — дружина герцога Пруссії Альбрехта Фрідріха, мала семеро дітей;
- Анна (1552—1632) — дружина герцога Пфальц-Нойбурґу Філіпа Людвіга, мала восьмеро дітей;
- Магдалена (1553—1633) — дружина герцога та пфальцграфа Цвайбрюкену Йоганна I Кульгавого, мала восьмеро дітей;
- Карл Фрідріх (1555—1575) — одруженим не був, дітей не мав;
- Єлизавета (1556—1561) — прожила 4 роки;[14]
- Сибілла (1557—1627) — дружина маркграфа Бурґау Карла, дітей не мала;
- Йоганн Вільгельм (1562—1609) — герцог Юліх-Клеве-Берґу у 1592—1609 роках, був двічі одруженим, дітей не мав.
Столицею об'єднаного герцогства Юліх-Клеве-Берґ був Дюссельдорф. Місто за часів правління Вільгельма стало регіональним центром гуманітарних наук і ліберального католицизму.[15] Утім будівництво представницького замку почали лише у 1549 році. На додачу до Дюссельдорфської резиденції у 1558—1565 роках був розширений Хамбахський мисливський замок.[16] Двір рідко навідував як замок Шваненбурґ у Клеве,[17] так і резиденцію в Юліху через збройний конфлікт у сусідніх Нідерландах.
Марія відрізнялася меланхолійністю, згодом герцогиню почали вважати психічно хворою. Її батько у 1556 році став імператором Священної Римської імперії.
Вільгельм після 1566 року переніс кілька інсультів і був частково паралізованим. Його стан надалі залишався складним: дні, у які він, слабкий і приголомшений, нерухомо сидів на своєму стільці, порушуючи мовчання тихими словами «Боже мій», змінювалися тими, коли він міг вставати, стояти, ходити, їздити, їсти та пити, майже як здорова людина.[18]
Марія померла 11 грудня 1581 року у Хамбахському замку. Була похована в церкві Успіння Діви Марії в Клеве.
Її старший син Карл Фрідріх пішов з життя молодим, захворівши на віспу під час паломництва до Рима в 1575 році. Менший син Йоганн Вільгельм, який успадкував у 1592 році герцогство, виявляв ознаки психічної хвороби та помер бездітним.[19] Землі Юліх-Клеве-Берґу після його смерті були поділені між Бранденбурґом і Пфальц-Нойбурґом.[20]
Генеалогія
ред.Максиміліан I | Марія Бургундська | Фердинанд II | Ізабелла I | Казимир IV Ягеллончик | Єлизавета Австрійська | Гастон II де Фуа-Кандаль | Катерина де Фуа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Філіп I Красивий | Хуана I Божевільна | Владислав II Ягелончик | Анна де Фуа | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Фердинанд I | Анна Ягеллонка | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Марія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
ред.- ↑ Jirí Louda and Michael MacLagan, Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe, 2nd edition (London, U.K.: Little, Brown and Company, 1999), table 80. Hereinafter cited as Lines of Succession.
- ↑ Constantin von Wurzbach: Habsburg, Ferdinand I. (deutscher Kaiser). In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 6. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1860, стор. 181. [1] [Архівовано 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Eva Obermayer-Marnach: Anna Jagjello. In: Neue Deutsche Biographie. Band 1, Duncker & Humblot, Berlin 1953, ISBN 3-428-00182-6, стор. 299. [2] [Архівовано 2 липня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ яка з XVIII століття мала назву Швейцарський двір (нім. Schweizerhof).[3] [Архівовано 18 квітня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Швейцарський двір. Ренесансна резиденція [4] [Архівовано 7 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Замковий музей. Історія [5] [Архівовано 16 березня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Замки Австрії. Лінцький замок [6] [Архівовано 27 квітня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Історія замку Гофбург у Інсбруку [7] [Архівовано 17 травня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Літній палац королеви Анни [8] [Архівовано 8 квітня 2010 у Wayback Machine.] (чес.)
- ↑ Пражский Град – Бельведер королевы Анны [9] [Архівовано 6 грудня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Gustav Bauch: Ursinus, Kaspar Velius. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 39, Duncker & Humblot, Leipzig 1895, стор. 367–369. [10] [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Профіль на Genealogics.org [11] (англ.)
- ↑ Johann Friedrich Knapp: Regenten- und volks-geschichte der länder Cleve, Mark, Jülich, Berg, und Ravensberg, Band 3, C. J. Becker, 1836, стор. 156.
- ↑ Профіль на Genealogics.org [12] [Архівовано 16 травня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Hugo Weidenhaupt. Kleine Geschichte der Stadt Düsseldorf. — 10. — Düs: Triltsch, 1993.
- ↑ Jean Charles François Baron de Ladoucette: Reise im Jahre 1813 und 1814 durch das Land zwischen Maas und Rhein. Hrsg.: Birgit Gerlach. 1. Auflage. Antiquariat Am St. Vith, Mönchengladbach 2009, ISBN 978-3-00-028810-4, стор. 156.
- ↑ Історія замку Шваненбург в Клеве [13] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Woldemar Harleß: Wilhelm V. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 43, Duncker & Humblot, Leipzig 1898, стор. 106–113.[14] [Архівовано 21 січня 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- ↑ Хоча деякі джерела вважають його сином Германа оп ден Граффа (1585—1642) від ймовірного морганатичного шлюбу з Анною оп ден Графф.
- ↑ Manfred Wolf: Johann Wilhelm. In: Neue Deutsche Biographie (NDB). Band 10, Duncker & Humblot, Berlin 1974, ISBN 3-428-00191-5, стор. 491 [15] [Архівовано 11 березня 2021 у Wayback Machine.] (нім.)
Література
ред.- Constantin von Wurzbach: Maria, Erzherzogin von Oesterreich, Herzogin zu Berg, Jülich und Cleve. Nr. 198. In: Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich. 7. Theil. Kaiserlich-königliche Hof- und Staatsdruckerei, Wien 1861, стор. 19 [16] [Архівовано 23 лютого 2022 у Wayback Machine.] (нім.)
- Gustav Prümm: Ein Gewinn fürs ganze Leben, Books on Demand, 2009, стор. 16.
- Zentralstelle für Deutsche Personen- und Familiengeschichte: Genealogisches Jahrbuch, Band 36–38, Degener, 1996.
Посилання
ред.- Династія Габсбургів [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.]
- Профіль на Geni.com [Архівовано 19 березня 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Профіль на Genealogics.org (англ.)
- Профіль на Thepeerage.com [Архівовано 2 березня 2021 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Марії Австрійської [Архівовано 30 січня 2019 у Wayback Machine.] (англ.)
- Генеалогія Вільгельма Юліх-Клеве-Берзького [Архівовано 7 квітня 2012 у WebCite] (англ.)