Софія Бранденбурзька (1568—1622)

курфюрстіна-консорт Саксонії

Софія Бранденбурзька (нім. Sophie von Brandenburg), (нар. 6 червня 1568 — пом. 7 грудня 1622) — бранденбурзька принцеса з династії Гогенцоллернів, донька курфюрста Бранденбургу Йоганна Георга та принцеси Бранденбург-Ансбахської Сабіни, дружина курфюрста Саксонії Крістіана I. Регентка Саксонського курфюрства у 15911601 роках (разом із Фрідріхом Вільгельмом Саксен-Веймарським).

Софія Бранденбурзька
нім. Sophie von Brandenburg
Софія Бранденбурзька
Портрет Софії роботи невідомого майстра
13-а курфюрстіна-консорт Саксонії
Початок правління: 11 лютого 1586
Кінець правління: 25 вересня 1591

Попередник: Агнеса Ядвіґа Ангальтська
Наступник: Ядвіґа Данська

Дата народження: 6 червня 1568(1568-06-06)
Місце народження: Флекен Зехлін
Країна: Священна Римська імперія
Дата смерті: 7 грудня 1622(1622-12-07) (54 роки)
Місце смерті: Кольдіц, курфюрство Саксонія, Священна Римська імперія
Чоловік: Крістіан I
Діти: Крістіан, Йоганн Георг, Анна Сабіна, Софія, Єлизавета, Август, Доротея
Династія: Гогенцоллерни, Альбертинська лінія Веттінів
Батько: Йоганн Георг Бранденбурзький
Мати: Сабіна Бранденбург-Ансбахська

БіографіяРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народилась 6 червня 1568 року у Флекен Цехліні на бранденбурзьких землях. Була найменшою, одинадцятою, дитиною та восьмою донькою в родині курпринца Бранденбургу Йоганна Георга та його другою дружини Сабіни Бранденбург-Ансбахської. Мала старших сестер Ердмуту й Анну Марію, а також єдинокровного брата Йоахіма Фрідріха від першого шлюбу батька. Інші діти померли в ранньому віці до її народження.

Мешкало сімейство у замку Цехлін поблизу Віттштока, де матір займалася вихованням дітей. У 1571 році батько став правлячим курфюрстом Бранденбургу.

У віці 7 років Софія втратила матір. Йоганн Георг невдовзі узяв третій шлюб із юною Єлизаветою Ангальт-Цербстською, яка була не набагато старшою від Софії. Від цього союзу принцеса мала одинадцятеро єдинокровних братів і сестер, однак застала лише народження двох старших: Крістіана та Магдалени.

Шлюб та дітиРедагувати

 
Подвійний портрет Софії та Крістіана

У віці 13 років Софія була видана заміж за 21-річного саксонського принца Крістіана. Весілля відбулося 25 квітня 1582 у Дрездені, де пара і оселилася. У них народилося семеро дітей:

У лютому 1586 році Крістіан став правлячим курфюрстом Саксонії, а Софія — курфюрстіною-консортом. Саксонський двір за тих часів був найпишнішим в імперії.[1] Сучасники змальовували правителя як талановиту, але зовсім не освічену людину. До державних справ він був не схильний, віддаючи перевагу полюванню та пияцтву.[2] У 1591 році Крістіан розбив для дружини сад насолод у Дрездені, який згодом отримав назву Сад герцогині (нім. Der Herzogin Garten). Помер після п'яти років правління, залишивши Софію регенткою при їхньому малолітньому синові, разом із герцогом Саксен-Веймару Фрідріх Вільгельмом I, який до 1601 року навіть мав титул «Адміністратор Саксонського курфюрства».

УдівствоРедагувати

 
Софієнкірхе у 1852 році

Софія мала славу ортодоксальної лютеранки й боролася з кріптокальвінізмом в Саксонії. Після смерті чоловіка звеліла ув'язнити у фортеці Кьонігштайн канцлера-кальвініста Ніколауса Креля, супротивника лютеранської ортодоксії. Згодом він був страчений на Новій площі Дрездена за особистої присутності курфюрстіни.[3] За аналогією з біблейською Юдиф'ю ортодоксальні лютерани іменували Софію «Саксонська Юдифь».

У 15991610 роках відновила для служб стару францисканську церква в Дрездені, яка надалі стала йменуватися церквою Святої Софії.[4]

Удовиною резиденцією курфюрстіни до 1602 року був замок Рохліц, який за життя її чоловіка використовувався як мисливська резиденція. Будівля відзначалась комфортом, туди був проведений новий водогін.[5] Згодом, до 1611 року, мешкала у замку Кольдіц, де продовжувала вести будівничі роботи, початі Крістіаном. На додачу до зоопарку та терасних садів, був створений терасований виноградник зі складними сходами та гротами. В останні роки життя мешкала у Домі жінки-матері у Дрездені.

З 1616 року карбувала власний софійський дукат.[6]

Померла у замку Кольдіц 7 грудня 1622 року. Була похована поруч із чоловіком у північній каплиці Фрайберзького собору.[7]

ГенеалогіяРедагувати

Йоакім I Нестор
 
 
Єлизавета Данська
 
 
Георг Саксонський
 
 
Барбара Ягеллонка
 
 
Фрідріх I
 
 
Софія Ягеллонка
 
 
Карл I
 
Анна Саганська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоакім II Гектор
 
 
 
 
 
 
Магдалена Саксонська
 
 
 
 
 
 
Георг Бранденбург-Ансбахський
 
 
 
 
 
 
Ядвіґа Мюнстерберзька
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Йоганн Георг Бранденбурзький
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Сабіна Бранденбург-Ансбахська
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Софія
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

ПриміткиРедагувати

  1. Heinrich Theodor Flathe: Christian I. In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 4, Duncker & Humblot, Leipzig. 1876, стор. 172.[1] (нім.)
  2. Christa Schille: Christian I.. In: Neue Deutsche Biographie. Band 3, Duncker & Humblot, Berlin 1957, ISBN 3-428-00184-2, стор. 230 [2] (нім.)
  3. Heinrich Theodor Flathe: Sophie (Kurfürstin von Sachsen). In: Allgemeine Deutsche Biographie. Band 34, Duncker & Humblot, Leipzig, 1892, стор. 689. [3] (нім.)
  4. Збереглася до 1945 року, була зруйнована американськими бомбардуваннями.
  5. Хронологія замку Рохліц [4] (нім.)
  6. Дукат Софії [5] (нім.)
  7. Фрайберзький собор [6] (англ.)

ЛітератураРедагувати

  • Maike Günther: Schloß Rochlitz als Residenz und Witwensitz. Das Projekt einer Dauerausstellung. In: Schattkowsky, Martina (Hrsg.): Witwenschaft in der Frühen Neuzeit. Fürstliche und adlige Witwen zwischen Fremd- und Selbstbestimmung. Leipzig 2003.
  • Ute Essegern: Fürstinnen am kursächsischen Hof, Leipzig 2007.
  • Hans-Joachim Böttcher: Wenig und bös war die Zeit meines Lebens - Anna von Sachsen (1567-1613), Dresdner Buchverlag, Dresden 2016, ISBN 978-3-941757-70-7.

ПосиланняРедагувати