М'яч

М'яч (заст. опу́ка^[1], діал. бальон^[2]^[3]^[4]^[5]) — предмет сферичної чи іншої опуклої форми, який здебільшого використовується у спортивних іграх.

Етимологія Редагувати

Українське «м'яч» походить від прасл. *męčь («щось зім'яте, зіжмакане»), утвореного від дієслова *męti — «м'яти»^[6]. У більшості слов'янських мов щодо м'яча вживають зовсім інші слова: пол. piłka, болг. топка, серб. lopta/лопта, словен. žoga. Похідні від *męč використовують, окрім української, у чеській (míč), російській (мяч) і білоруській (мяч). Синонім «опука» — похідне утворення від «опукати» («ставати опуклим», «надуватися»)^[7]. Західноукраїнське діал. «бальон» походить, очевидно, від фр. ballon («повітряна куля», «м'яч»).

Історія Редагувати

У різних країнах для виготовлення м'ячів використовували різні матеріали: м'ячі шили зі шкір тварин, плели з очерету, скручували з ганчірок, вирізали з дерева. Перший м'яч для спортивних ігор був винайдений ще в 17 столітті й зроблений по простому: звичайне ганчір'я було покрите бичачою шкірою. У середині XIX століття Чарльз Гудьєр розробив перший м'яч, виготовлений з вулканізованої гуми. Річард Ліндон, у 1862 році, створив першу надувну гумову камеру для м'яча. Пізніше Ліндон розробив до камери насос, і на виставці в Лондоні його винахід здобув золоту медаль.