М'якопіднебінний носовий приголосний

літера розширенної латинки

М’якопіднебінний носовий приголоснийприголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ŋ⟩ («n» з гачком праворуч). В українській мові цей звук передається на письмі диграфами нг або нґ.

М'якопіднебінний носовий приголосний
ŋ
Номер МФА119
Кодування
HTML (десяткове)ŋ
Юнікод (hex)U+014B
X-SAMPAN
КіршенбаумN
Брайль[en]⠫ (braille pattern dots-1246)
Звучання
noicon

Назва

ред.
  • Велярний зімкнено-носовий
  • Велярний носовий
  • Задньопіднебінний зімкнено-носовий
  • Задньопіднебінний носовий
  • М’якопіднебінний зімкнено-носовий
  • М’якопіднебінний носовий

Властивості

ред.

Властивості м’якопіднебінного носового:

  • Тип фонації — дзвінка, тобто голосові зв'язки вібрують від час вимови.
  • Спосіб творення — зімкнений, тобто повітряний потік повністю перекривається.
  • Місце творення — м’якопіднебінне, тобто він артикулюється задньою спинкою язика на м’якому піднебінні.
  • Це носовий приголосний, тобто повітря вільно виходить крізь ніс.
  • Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
  • Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.

Приклади

ред.
Мова Слово МФА Значення Примітки
албанська ngaqë [ŋɡacə] тому що
алеутська[1] chaang [tʃɑːŋ] п'ять
англійська sing [sɪŋ] співати Див. англійська фонетика
баскська hanka [haŋka] нога
бенгальська [rɔŋ] колір
валійська rhwng [r̥ʊŋ] між
вірменська (східна)[2] ընկեր [əŋˈkɛɾ] друг Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/.
в'єтнамська[3] ngà [ŋaː˨˩] слонова кістка Див. в'єтнамська фонетика
гебрейська אנגלית [aŋɡˈlit] англійська Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. Modern гебрейська фонетика
гінді रंग [rəŋɡ] колір Див. фонетика гінді
голландська[4] angst [ɑŋst] страх Див. голландська фонетика
грецька αποτυγχάνω [apo̞tiŋˈxano̞] я провалююся Див. Modern грецька фонетика
данська sang [sɑŋˀ] пісня Див. данська фонетика
індонезійська bangun [bäŋʊn] вставати
ісландська ng [ˈkøyŋk] тунель Див. ісландська фонетика
іспанська[5] domingo [d̪o̞ˈmĩŋɡo̞] неділя Алофон /n/. Див. іспанська фонетика
італійська[6] anche [ˈaŋke] також Див. італійська фонетика
ітельменська қниң [qniŋ] один
каталанська[7] sa'ng [ˈsaŋ(k)] кров Див. каталанська фонетика
китайська 北京 [peɪ˨˩tɕiŋ˥] Пекін Див. китайська фонетика
корейська 방]/bang [paŋ] кімната Див. корейська фонетика
люксембурзька[8] keng [kʰæŋ] ніхто Див. люксембурзька фонетика
німецька lang [laŋ] довгий Див. німецька фонетика
македонська aнглиски [ˈaŋɡliski] англійська Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/. Див. македонська фонетика
малайська bangun [bäŋon] вставати
маратхі संगणक [səŋɡəɳək] комп'ютер Див. фонетика маратхі
марійська еҥ [jeŋ] людина
нівхська ңамг [ŋamɡ] сім
норвезька gang [ɡɑŋ] коридор Див. норвезька фонетика
пенджабська ਵੰ [vəŋ] браслет
перська رنگ [ræːŋɡ] колір Див. перська фонетика
польська[9] bank [bäŋk] банк Алофон /n/ перед /k, ɡ, x/[10][11]. Див. польська фонетика
румунська[12] câine [kɨŋi] собака Див. румунська фонетика
сербська[13] станка [stâːŋka] зупинка Алофон /n/ перед /k/ і /ɡ/[13]. Див. сербська фонетика
словенська tank [taŋk] танк
тайська าน [ŋaːn] робота
татарська маңгай [mɑŋˈɡɑɪ̯] чоло
туркменська birmeňzeş [biɾmeŋðeʃ] ідентичний
угорська ing [iŋɡ] сорочка Алофон /n/. Див. угорська фонетика
філіпінська ngayón [ŋaˈjon] зараз
фінська kangas [ˈkɑŋːɑs] одяг Див. фінська фонетика
французька[14] parking [paʁkiŋ] стоянка Лише у запозиченнях. Див. французька фонетика
чеська tank [taŋk] танк Див. чеська фонетика
чукотська ңыроқ [ŋəɹoq] два
шведська ingenting [ɪŋɛnˈtʰɪŋ] нічого Див. шведська фонетика
японська 南極/nankyoku [naŋkʲokɯ] південний полюс Див. японська фонетика

Приклади транскрипції звуку українською

ред.

В українській мові /ŋ/ відсутній. На письмі передається сполученням нг (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий гортанний фрикативний /ɦ/).

Наприклад:

У прізищах і деяких іменах допускається більш точне передавання через нґ (ясенний носовий приголосний /n/ + дзвінкий м'якопіднебінний проривний /ɡ/).

Наприклад:

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Anderson, Gregory D. S. (2008), The Velar Nasal, у Haspelmath, Martin; Dryer, Matthew S; Gil, David та ін. (ред.), The World Atlas of Language Structures Online, Munich: Max Planck Digital Library, архів оригіналу за 25 квітня 2011, процитовано 30 квітня 2008
  • Carbonell, Joan F.; Llisterri, Joaquim (1992), Catalan, Journal of the International Phonetic Association, 22 (1–2): 53—56, doi:10.1017/S0025100300004618
  • Dum-Tragut, Jasmine (2009), Armenian: Modern Eastern Armenian, Amsterdam: John Benjamins Publishing Company
  • Gilles, Peter; Trouvain, Jürgen (2013), Luxembourgish (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 67—74, doi:10.1017/S0025100312000278, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 17 травня 2016
  • Gussenhoven, Carlos (1992), Dutch, Journal of the International Phonetic Association, 22 (2): 45—47, doi:10.1017/S002510030000459X
  • Gussmann, Edmund (1974), Nasality in Polish and English, у Fisiak, Jacek (ред.), Papers and Studies in Contrastive Linguistics (PDF), т. 2, Poznań: Adam Mickiewicz University, с. 105—122, архів оригіналу (PDF) за 25 січня 2022, процитовано 17 травня 2016
  • Jassem, Wiktor (2003), Polish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (1): 103—107, doi:10.1017/S0025100303001191
  • Jones, Daniel; Ward, Dennis (1969), The Phonetics of Russian, Cambridge University Press, архів оригіналу за 3 серпня 2020, процитовано 17 травня 2016
  • Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants: An Introduction to the Sounds of Languages, т. 1, Wiley-Blackwell
  • Landau, Ernestina; Lončarić, Mijo; Horga, Damir; Škarić, Ivo (1999), Croatian, Handbook of the International Phonetic Association: A guide to the use of the International Phonetic Alphabet, Cambridge: Cambridge University Press, с. 66—69, ISBN 0-521-65236-7
  • Martínez-Celdrán, Eugenio; Fernández-Planas, Ana Ma.; Carrera-Sabaté, Josefina (2003), Castilian Spanish, Journal of the International Phonetic Association, 33 (2): 255—259, doi:10.1017/S0025100303001373
  • Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 17 травня 2016
  • Okada, Hideo (1991), Phonetic Representation:Japanese, Journal of the International Phonetic Association, 21 (2): 94—97, doi:10.1017/S002510030000445X
  • Olson, Kenneth; Mielke, Jeff; Sanicas-Daguman, Josephine; Pebley, Carol Jean; Paterson, Hugh J., III (2010), The phonetic status of the (inter)dental approximant, Journal of the International Phonetic Association, 40 (2): 199—215, doi:10.1017/S0025100309990296
  • Ostaszewska, Danuta; Tambor, Jolanta (2000), Fonetyka i fonologia współczesnego języka polskiego, Warsaw: Wydawnictwo Naukowe PWN, ISBN 83-01-12992-1
  • Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
  • Reed, A.W. (2001), Kāretu, Timoti (ред.), The Reed Concise Māori Dictionary
  • Rogers, Derek; d'Arcangeli, Luciana (2004), Italian, Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 117—121, doi:10.1017/S0025100304001628
  • Wells, J.C. (1989), Computer-Coded Phonemic Notation of Individual Languages of the European Community, Journal of the International Phonetic Association, 19 (1): 31—54, doi:10.1017/S0025100300005892