Лісний Хлібичин
Лісни́й Хлі́бичин (пол. Chlebiczyn Leśny, рос. Лесной Хлебычин) — село на заході України. Належить до Отинійської селищної громади[1] Коломийського району Івано-Франківської області.
| село Лісний Хлібичин | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Івано-Франківська область |
| Район | Коломийський район |
| Тер. громада | Отинійська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA26080150100062491 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Перша згадка | 1443 |
| Населення | 2368 |
| Територія | 19.159 км² |
| Густота населення | 123.6 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 78234 |
| Телефонний код | +380 3433 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°40′52″ пн. ш. 24°55′27″ сх. д. / 48.68111° пн. ш. 24.92417° сх. д. |
| Водойми | річка Голишанка, Гучка Черемхівка |
| Відстань до районного центру |
25 км |
| Найближча залізнична станція | Отиня |
| Відстань до залізничної станції |
8 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 78223, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, с-ще Отинія, вул. Шевченка, 2 |
| Карта | |
  Лісний Хлібичин | |
 Лісний Хлібичин | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташування
ред.Розташований за 25 км від районного центру Коломия, за 8 км від залізничної станції Отинія. Через село проходять залізниця і шосе.
Селом протікає річка Голишанка.
Історія
ред.У писемних джерелах село вперше згадується 1443 року як власність галицького каштеляна І. Колі. Поблизу Лісного Хлібичина знайдено крем'яну сокиру доби неоліту.
15 лютого 2006 року відкрито Будинок культури в селі Лісний Хлібичин.
2010 році Будинок культури зайняв І місце у Всеукраїнському огляді-конкурсі на кращий заклад культури у сільській місцевості.
15 жовтня 2020 року відкрито Ліснохлібичинський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Дивосвіт.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 2364 | 99.83% |
| російська | 3 | 0.13% |
| білоруська | 1 | 0.04% |
| Усього | 2368 | 100% |
Народний аматорський ансамбль "Сопілкарі"
ред.У 1983 році молодий завклубом створив у селі єдиний в області ансамбль сопілкарів. Сформував три групи підготовки і основний концертний склад. Почалися гастролі по області, бурхливі овації, призові місця – ансамбль відточував майстерність. У 1994 році гурту присвоєно звання "народного". Своєрідний іспит на зрілість ансамбль склав у Києві в Палаці культури "Україна" в рамках звіту області. Мали найбільшу програму.
Керівником ансамблю по сьогодні залишається П'ятничук Іван Романович.
Стаття про відзначення 35-ліття Народного аматорського ансамблю "Сопілкарі"
Культурні пам'ятки
ред.- Пам’ятник Т.Г. Шевченку
- Братська могила воїнів радянської армії
- Пам'ятник односельцям, які загинули на фронтах ІІ Світової війни та за встановлення радянської влади
Церква
ред.Храм Успіння Пресвятої Богородиці. Настоятель митрофорний протоієрей Володимир Липко.
У серпні 2016 р. громада перейшла з-під юрисдикції УАПЦ в УПЦ КП.[3] Храм Успіння Пресвятої Богородиці УГКЦ, настоятель о. Андрій Гончаренко.
Сучасність
ред.У Лісному Хлібичині є ліцей, будинок культури, бібліотека, амбулаторія, та дитячий садок.
- Ліснохлібичинський ліцей Отинійської селищної ради
- Ліснохлібичинський заклад дошкільної освіти (ясла-садок) "Дивосвіт".[4].
- Будинок Культури
- Бібліотека
- Амбулаторія ЗП-СМ с. Лісний Хлібичин
- Храм Успіння Пресвятої Богородиці села Лісний Хлібичин
Відомі люди
ред.- Геврич Богдан Антонович — священик підпільної УГКЦ.
- Лисенчук Володимир Васильович (1984—2014) — колишній беркутівець, який загинув під час антитерористичної операції на Сході України.
- Григорів Михайло Семенович (1947-2016) — український поет.
- П'ятничук Іван Романович - керівник народного аматорського ансамблю "Сопілкарі"
Примітки
ред.- ↑ Отинійська громада - Івано-Франківська область,. gromada.info. Процитовано 28 липня 2024.
- ↑ Ще 8 парафій УАПЦ приєднались до Коломийської єпархії УПЦ Київського патріархату. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 3 серпня 2016.
- ↑ Ще один дитячий садочок на Франківщині вже скоро запрацює. frankivsk.one (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 27 серпня 2020.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |