Лівшиц Яків Анатолійович
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (жовтень 2023) |
Лівшиц Яків Анатолійович (нар. 26 серпня 1912, Вітебськ, Вітебська губернія, Російська імперія – пом. 16 березня 1983, Москва, СРСР) – радянський архітектор, член Спілки архітекторів СРСР (1958) і Спілки художників СРСР (1968).
| Лівшиц Яків Анатолійович | |
|---|---|
| Народження | 26 серпня 1912 |
| Смерть | 16 березня 1983 (70 років) |
| Національність | росіянин |
| Країна |
 Російська імперія СРСР |
| Навчання | Московський архітектурний інститут |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Москва, Азов, Караганда, Душанбе, Ростов, Новочеркаськ, Тула, Златоуст і ін. |
Життєпис ред.
Народився 26 серпня 1912 року в місті Вітебськ, Вітебська губернія, Російська імперія. У 1929 році закінчив середню школу в Москві.
У 1929–1934 роках навчався гравіюванню в типографії нотодруку. Паралельно з цим у 1931–1934 роках перебував на звільненій комсомольській роботі в Дзержинському РК ВЛКСМ у Москві.
У 1934–1937 проходив військову службу в Червоній армії.
Протягом 1937–1938 років навчався на робочому факультеті Московського архітектурного інституту, протягом 1938–1941 років його студент.
Приймав активну участь у німецько-радянській війні, у 1942 році отримав поранення і був шпиталізований до 1943 року. Після одужання займав посаду заступника начальника будівництва одного з оборонних заводів.
У 1945–1946 роках працював над дипломною роботою в Московському архітектурному інституті, навчання в якому перервав через початок війни (дипломні керівники – І. В. Жолтовський, Б. С. Мезенцев).
Протягом 1946–1950 років художник-архітектор Московського товариства художників (МТХ), 1950 по 1951 роки начальник ЇЇ цеху інтер'єрів творчо-промислової бази.
З 1956 по 1962 роки займав посаду директора Комбінату декоративно-оформлювального мистецтва.
З 1958 року член Спілки архітекторів СРСР, з 1968 – Спілки художників СРСР.
Помер 16 березня 1983 року у Москві.
Роботи ред.
Вів велику суспільну роботу в системі Московської місцевої організації художнього фонду РРФСР, будучи членом художніх рад Комбінату декоративно-оформлювального мистецтва, Комбінату прикладного мистецтва, а також у системі художнього фонду СРСР. За період творчої діяльності Лівшицем було здійснено близько 40 великих комплексних об'єктів, які поєднали у собі зусилля понад 100 художників 5 творчих комбінатів: скульптури, монументально-декоративного, прикладного, мальовничого та графічного мистецтв.
Вибрані проєкти:
- Магазин-салон Художнього фонду РРФСР (Москва, 1950)
- Обласний драматичний театр ім. Станіславського (Караганда, 1961–1963)
- Державний драматичний театр ім. Єрмолової (Новочеркаськ, 1962–1964)
- Міський будинок культури (Азов, 1967–1968)
- Палаци культури міста Душанбе, Ростов, Красноярськ і Уфа (1972)
- Державний інститут фізичної культури (Москва, 1974)
- Палац молоді (Москва, 1976–1980)
- Драматичний театр ім. Коміссаржевської (Новочеркаськ, 1982–1983)
Література ред.
- Я. А. Лившиц – каталог выставки произведений. Москва: «Советский художник», 1985.