Люсьєн-Самір Улабіб

французький соціолог

Люсьєн-Самір Улабіб (фр. Lucien-Samir Oulahbib, нар. 6 березня 1956, Аїн Ель Хаммам, Тізі Узу, Алжир) — французький соціолог, політолог, письменник, журналіст і викладач Університету Ліон 3 (2007-2019) та Університету Париж X (2005-2007), з 2020 викладає у Albert le Grand Institute. Спільно з Ізабель Сайлот є головним редактором філософського журналу Dogma[1].

Люсьєн-Самір Улабіб
фр. Lucien-Samir Oulahbib
Lucien-Samir Oulahbib.jpg
Народився 6 березня 1956(1956-03-06) (64 роки)
Аїн Ель Хаммамd
Громадянство
(підданство)
Flag of France.svg Франція
Діяльність соціолог, есеїст, політолог, письменник
Alma mater Університет Париж IV, Університет Париж X Нантер (1984) і Вища школа соціальних наук
Науковий ступінь доктор філософії і габілітація
Науковий керівник Жан Бехлерd
Вчителі Жан Бехлерd, Жан Бодрійяр, Франсуа Буррікоd і Ален Безансон
Знання мов французька
Заклад Університет Жана Мулена Ліон 3
Членство Atlantis Instituted
Жанр нон-фікшн

Його праці присвячені сучасному французькому нігілізму, радикального ісламізму, антиамериканізму та антисемітизму. Наукові інтереси Люсьєна Улабіба варіюються від соціології, політичної філософії, філософії права, геополітики, міжнародних відносин, комунікації та інформаційної філософії до теології та нігілізму[2][3].

Раннє життяРедагувати

Люсьєн-Самір Улабіб народився у 1956 році на півночі Алжиру в сім'ї берберських християн. У 1956 році родина з новонародженою дитиною емігрувала до Франції, і у 1969 році отримала французьке громадянство. Батько був керівником будівельної компанії, а мати — вихователькою дитячого садка. Люсьєн є прихильником берберського руху, захищає берберське культурне коріння від арабського домінування, і багато його творів — саме на цю тему[4].

ОсвітаРедагувати

Л.-С. Улабіб здобув ступінь магістра соціології та економіки Паризького університету Нантер (1984) під керівництвом Жана Бодріярда; магістра поглиблених досліджень (1985) під керівництвом Жана Бехлера ( Париж IV Сорбонна ), Франсуа Бурра (Париж IV) та Алена Безансона (EHESS)[4].

PhD в галузі історичної соціології (Париж IV Сорбонна, 1997). Докторська дисертація на тему «Вбивці людини: сучасний нігілізм у Франції» виконана під керівництвом професора Жана Бехлера. 2007 року здобув габілітацію для досліджень з політології ( Університет Ліон III). Дисертація «Оцінка форми політики в демократичну епоху», під керівництвом професора Жана Поля Жуберта[5][4].

Кар'єраРедагувати

Люсьєн Улабіб був радіоведучим на паризьких радіо, репортером і редактором журналів Sans Nom, Citizen K, Technikart; працював як незалежний журналіст у виданнях Esprit Critique, Dogma, Marianne таTumulte.

З 2000 року він викладає політологію, соціологію, морально-політичну філософію, геополітику, міжнародні відносини, комунікації, засоби масової інформації та аналіз громадської думки в університеті Жана Муліна Ліон 3. Наукові інтереси Люсьєна Улабіба простираються від соціології та політичної філософії до теології та нігілізму. Він приділяє багато уваги аналізу філософії французького нігілізму: Батейла, Бланхота, Фуко, Дерріда, Дельоза, Ліотарда, Бодрільярда, Бурдьє, яку він називає «антираціональним нігілізмом»[6].

Великий вплив на формування поглядів Люсьєна Улабіба мав французький мислитель Жан Бодріяр, який був його науковим керівником і згодом став близьким другом. Люсьєн вважає, що книга «Споживче суспільство» Бодрільярда є одним із найґрунтовніших творів, що актуальні і сьогодні[2]. З 2020 року Оулабіб веде семінар за темою: "Споживче суспільство Жана Бодріярда" у Le Collège Supérieur (Ліон)[7].

ПублікаціїРедагувати

  • Ethique Et Épistémologie du Nihilisme: les Meurtriers du Sens. L'Harmattan. 2002, 399 p. (ISBN 2747529908)
  • Le Nihilisme Français Contemporain Fondements Et Illustrations. L'Harmattan. 2003, 164 p. (ISBN 2747539121)
  • La philosophie cannibale: la théorie du mensonge, de la mutilation, ou l'appropriation totalitaire chez Derrida, Deleuze, Foucault, Lyotard. La Table Ronde. 2006, 218 p. (ISBN 2710327392)
  • Méthode d'évaluation du développement humain. L'Harmattan. 2006, 176 p. (ISBN 2747595544)
  • Le monde arabe existe-t-il ? : Histoire paradoxale des Berbères. Éditions de Paris, 2007, 214 p. (ISBN 2851622145)
  • Actualité de Pierre Janet : En quoi est-il plus important que Freud pour les sciences morales et politiques. L'Harmattan. 2009, 268 p. (ISBN 2296083226)
  • Le politiquement correct français: épistémologie d'une crypto-religion. L'Harmattan. 2012, 152 p. (ISBN 2296993168)

ПриміткиРедагувати

  1. Dogma.lu. Dogma.lu (fr-FR). Процитовано 2020-06-03. 
  2. а б Cogito, ergo sum | Nächste Stufe (de-DE). 2019-11-24. Процитовано 2020-05-25. 
  3. Lucien Oulahbib | The Brussels Journal. www.brusselsjournal.com. Процитовано 2020-05-25. 
  4. а б в Rutman, David (2020-02-15). French scientist with Berber roots. Lucien Oulahbib. Jewish Review (en-US). Процитовано 2020-05-25. 
  5. OULAHBIB Lucien-Samir. Université Jean Moulin Lyon 3 (fr-FR). Процитовано 2020-05-25. 
  6. Esprit critique > Été 2003. www.espritcritique.org. Процитовано 2020-05-25. 
  7. Jean Baudrillard - Le Collège Supérieur. La société de consommation. www.collegesuperieur.com. Процитовано 2020-05-25. 

Зовнішні посиланняРедагувати