Людовік «Людо» Кук (нід. Ludo Coeck, 25 вересня 1955, Антверпен — 9 жовтня 1985, Едегем) — бельгійський футболіст, що грав на позиції півзахисника.

Ф
Людо Кук
Людо Кук
Людо Кук у 1980 році
Особисті дані
Народження 25 вересня 1955(1955-09-25)
  Берхемd, Антверпен, Бельгія
Смерть 9 жовтня 1985(1985-10-09) (30 років)
  Едегем, Антверпен[d], Антверпен, Фламандський регіон, Бельгія
Зріст 184 см
Громадянство Flag of Belgium.svg Бельгія
Позиція півзахисник
Юнацькі клуби
1965–1971 Бельгія «Берхем»
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1971–1972 Бельгія «Берхем» 7 (7)
1972–1983 Бельгія «Андерлехт» 292 (54)
1983–1984 Італія «Інтернаціонале» 9 (0)
1984–1985 Італія «Асколі» 0 (0)
1985 Бельгія «Моленбек» 0 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1974–1984 Бельгія Бельгія 46 (4)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуб «Андерлехт», з яким став дворазовим володарем Кубка кубків УЄФА та Суперкубка УЄФА, а також володарем Кубка УЄФА. Крім цього виступав за національну збірну Бельгії, з якою був учасником чемпіонату світу та Європи.

Клубна кар'єраРедагувати

Ранні рокиРедагувати

Народився 25 вересня 1955 року в районі Берхем міста Антверпен. З дитинства Людо займався футболом, в 9 років вступив до школи місцевого клубу «Берхем». Кумиром Людо був італієць Джанні Рівера. Рослий, але технічний Кук швидко розвивався і на початку 1970-х років дебютував в основному складі, з'явившись ще й у молодіжній збірній Бельгії.

У сезоні 1971/72 16-річний Людо Кук дебютував в основному складі «Берхема», що грав у другому дивізіоні, під керівництвом тренера Ріка Коппенса. Всього у тому сезоні молодий півзахисник зіграв за клуб 7 матчів другого дивізіону чемпіонату Бельгії і забив 7 голів, допомігши команді посісти перше місце. Гравець привернув до себе увагу кількох топ-клубів Бельгії, хоча батько наполягав, щоб Людо не виїжджав з рідного міста і продовжив виступи за основний склад. Однак влітку 1972 року Констант Ванден Сток, президент «Андерлехта», переконав Людо і клуб покинути «Берхем». Ціна трансферу склала близько 5 мільйонів бельгійських франків, що еквівалентно приблизно 120 тисячам євро.

«Андерлехт»Редагувати

ПочатокРедагувати

17-річний Кук потрапив до команди, в якій грали зокрема Франсуа ван дер Ельст, Роб Ренсенбрінк, Поль ван Гімст, Уго Броос і Жілбер ван Бінст. Головний тренер Георг Кесслер випустив Людо в листопаді 1972 року в основному складі в матчі проти «Стандарда» з Льєжа. через місяць Кук забив свій перший гол у матчі проти «Сент-Трюйдена». У своєму другому сезоні під керівництвом Урбена Бремса Людо остаточно закріпився у складі, почавши грати важливу роль в команді. Він допоміг їй виграти чемпіонат Бельгії в тому сезоні. Кук був досить розумним гравцем, який добре вмів читати гру і володів відмінною технікою удару. Його удари з лівої ноги доставляли складність воротарям багатьох команд[1].

 
Людо Кук (ліворуч) і воротар Жакі Мунарон після матчу «Андерлехта». 1978 рік.

Успіхи в єврокубкахРедагувати

У середині 1970-х років Кук став провідним півзахисником «Андерлехта». За допомогою Арі Гана він став одним із стовпів півзахисту клубу, будучи одночасно плеймейкером. У 1976 році Кук вийшов з командою у фінал Кубка володарів кубків УЄФА, в якому «Андерлехт» виграв у «Вест Гем Юнайтед» з рахунком 4:2, але ще в першому таймі Людо отримав травму і був замінений.

З цього моменту для Кука почалася чорна смуга, оскільки його постійно почали переслідувати травми. Більш того, він почав зловживати алкоголем, через що пропускав змагання. Іноді він навіть вступав у бійки і отримував поранення, проте продовжував виступати, незважаючи на проблеми. Під керівництвом Раймона Гуталса, якого він знав по роботі зі збірною Бельгії, Кук не боявся за своє місце в команді. 1977 року у фіналі Кубка володарів кубків брюссельський клуб з Куком програв, але в наступному 1978 році йому знову підкорився Кубок кубків, а потім і другий Суперкубок Європи.

ТравмиРедагувати

У 1979 році Кук отримав серйозну травму коліна, і експерти стверджували, що це кінець футбольної кар'єри Людо. Однак через дев'ять місяців Кук повернувся в клуб і продовжив тренування. У вересні 1981 року його чекала ще одна проблема: в одній з міжнародних зустрічей проти польського «Відзева» він отримав чергову травму після підніжки суперника. Людо забрали на ношах з поля, і він знову повинен був чекати кілька місяців до свого повернення на поле. Знову оглядачі боялист того, що Кук не повернеться на свій колишній рівень, до того ж у гравця завершувався контракт з «Андерлехтом», і клуб пропонував Людо перейти в «Льєрс» в обмін на найкращого бомбардира Ервіна Ванденберга. Свій інтерес також проявляли «Кельн» і «Гент». Однак Людо відмовився залишати команду і продовжив контракт з клубом ще на два сезони. Через кілька місяців Людо увійшов до числа найкращих футболістів Бельгії, але все ж поступився Ванденбергу.

Кубок УЄФАРедагувати

На початку 1980-х тренер брюсельців Томислав Івич відправив Кука на захист, і там Людо також пристосувався. Незабаром після звільнення Івіча тренером став колишній товариш по команді Людо Поль ван Гімст, який повернув Кука назад в півзахист. Граючи під номером 10, Людо допоміг команді вийти у фінал Кубка УЄФА 1982/83 років. Разом зі своїм колегою Хуаном Лосано Людо чудово грав на фланзі, допомігши обіграти «Бенфіку» і тим самим вперше завоював Кубок УЄФА[2].

Виступи в ІталіїРедагувати

 
Людо Кук (ліворуч) і Ян Кулеманс на тренуванні збірної Бельгії. 1977 рік.

Протягом багатьох років жоден європейський клуб не міг купити Кука: це не дозволяли зробити і травми Людовика, і небажання клубу відпускати гравця. Через кілька тижнів після фіналу Кубка УЄФА 1983 року його придбав міланський «Інтернаціонале» за 45 мільйонів бельгійських франків (1 мільйон 125 тисяч євро). В Італії Кук грав часто проти Еріка Геретса, який виступав за «Мілан». Втім в міланському клубі бельгієць також неодноразово отримував травми, а в матчі відбору на Євро за збірну Бельгії проти Швейцарії Людо отримав серйозну травму і вилетів до кінця сезону[1]. В результаті 1984 року Кук перейшов в «Асколі», але через травму так і не зіграв жодної гри[3].

Виступи за збірнуРедагувати

8 вересня 1974 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Бельгії у матчі кваліфікації до Євро-1976 проти Ісландії (2:0).

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1982 року в Іспанії. Участь Кука була сумнівною через його травму, але він вчасно відновився і був основним гравцем своєї команди, зігравши у всіх 5 іграх і відзначився переможним голом з 30 метрів у ворота збірної Сальвадору (1:0).

За два роки Кук поїхав з командою і на чемпіонат Європи 1984 року у Франції. На турнірі Людо зіграв у двох матчах, обидва рази виходячи на заміну — з Францією (0:5) і з Данією (2:3), а його команда не вийшла з групи.

Ці ігри стали останніми для Кука зав збірну. Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 11 років, провів у її формі 46 матчів, забивши 4 голи.

Статистика виступівРедагувати

Статистика виступів за збірнуРедагувати

 Статистика матчів і голів за збірну —   Бельгія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
8-9-1974 Рейк'явік Ісландія   0 – 2   Бельгія Відбір до ЧЄ 1976 -
30-4-1975 Антверпен Бельгія   1 – 0   Нідерланди товариський матч -
6-9-1975 Льєж Бельгія   1 – 0   Ісландія Відбір до ЧЄ 1976 -
27-9-1975 Брюссель Бельгія   1 – 2   НДР Відбір до ЧЄ 1976 -
15-11-1975 Париж Франція   0 – 0   Бельгія Відбір до ЧЄ 1976 -
25-4-1976 Роттердам Нідерланди   1 – 0   Бельгія Відбір до ЧЄ 1976 -
5-9-1976 Рейк'явік Ісландія   0 – 1   Бельгія Відбір до ЧС 1978 -
10-11-1976 Льєж Бельгія   2 – 0   Північна Ірландія Відбір до ЧС 1978 -
26-1-1977 Рим Італія   2 – 1   Бельгія товариський матч -
26-3-1977 Антверпен Бельгія   0 – 2   Нідерланди Відбір до ЧС 1978 -
26-10-1977 Амстердам Нідерланди   1 – 0   Бельгія Відбір до ЧС 1978 -
16-11-1977 Белфаст Північна Ірландія   3 – 0   Бельгія Відбір до ЧС 1978 -
21-12-1977 Льєж Бельгія   0 – 1   Італія товариський матч -
22-3-1978 Шарлеруа Бельгія   1 – 0   Австрія товариський матч -
19-4-1978 Магдебург НДР   0 – 0   Бельгія товариський матч -
20-9-1978 Локерен Бельгія   1 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 1980 -
11-10-1978 Лісабон Португалія   1 – 1   Бельгія Відбір до ЧЄ 1980 -
15-11-1978 Тель-Авів Ізраїль   1 – 0   Бельгія товариський матч -
18-3-1980 Брюссель Бельгія   2 – 0   Уругвай товариський матч -
2-4-1980 Брюссель Бельгія   2 – 1   Польща товариський матч 1
15-10-1980 Дублін Ірландія   1 – 1   Бельгія Відбір до ЧС 1982 -
19-11-1980 Брюссель Бельгія   1 – 0   Нідерланди Відбір до ЧС 1982 -
21-12-1980 Нікосія Кіпр   0 – 2   Бельгія Відбір до ЧС 1982 -
18-2-1981 Брюссель Бельгія   3 – 2   Кіпр Відбір до ЧС 1982 -
25-3-1981 Брюссель Бельгія   1 – 0   Ірландія Відбір до ЧС 1982 -
9-9-1981 Брюссель Бельгія   2 – 0   Франція Відбір до ЧС 1982 -
24-3-1982 Брюссель Бельгія   4 – 1   Румунія товариський матч -
28-4-1982 Брюссель Бельгія   0 – 1   Болгарія товариський матч -
27-5-1982 Копенгаген Данія   1 – 0   Бельгія товариський матч -
13-6-1982 Барселона Аргентина   0 – 1   Бельгія ЧС 1982 - 1-й етап -
19-6-1982 Ельче Бельгія   1 – 0   Сальвадор ЧС 1982 - 1-й етап 1
22-6-1982 Ельче Бельгія   1 – 1   Угорщина ЧС 1982 - 1-й етап -
28-6-1982 Барселона Бельгія   0 – 3   Польща ЧС 1982 - 2-й етап -
1-7-1982 Барселона Бельгія   0 – 1   СРСР ЧС 1982 - 2-й етап -
22-9-1982 Мюнхен ФРН   0 – 0   Бельгія товариський матч -
6-10-1982 Брюссель Бельгія   3 – 0   Швейцарія Відбір до ЧЄ 1984 1
15-12-1982 Брюссель Бельгія   3 – 2   Шотландія Відбір до ЧЄ 1984 -
30-3-1983 Лейпциг НДР   1 – 2   Бельгія Відбір до ЧЄ 1984 -
27-4-1983 Брюссель Бельгія   2 – 1   НДР Відбір до ЧЄ 1984 1
31-5-1983 Люксембург Бельгія   1 – 1   Франція Турнір до 75-річчя Федерації футболу Люксембурга -
21-9-1983 Брюссель Бельгія   1 – 1   Нідерланди товариський матч -
12-10-1983 Глазго Шотландія   1 – 1   Бельгія Відбір до ЧЄ 1984 -
9-11-1983 Берн Швейцарія   3 – 1   Бельгія Відбір до ЧЄ 1984 -
6-6-1984 Брюссель Бельгія   2 – 2   Угорщина товариський матч -
16-6-1984 Нант Франція   5 – 0   Бельгія ЧЄ 1984 - 1-й етап -
19-6-1984 Страсбург Бельгія   2 – 3   Данія ЧЄ 1984 - 1-й етап -
Усього Матчів 46 Голів 4

Титули і досягненняРедагувати

«Андерлехт»: 1973/74, 1980/81
«Андерлехт»: 1972/73, 1974/75, 1975/76
«Андерлехт»: 1973, 1974
«Андерлехт»: 1975/76, 1977/78
«Андерлехт»: 1976, 1978
«Андерлехт»: 1982/83

ЗагибельРедагувати

7 жовтня 1985 року він повертався після переговорів з клубом «Моленбек», з яким йому вдалося підписати угоду. На трасі Антверпен-Брюссель поблизу міста Румст автомобіль BMW Людо потрапив в аварію: водій не впорався з керуванням і врізався в огорожу[4]. Потерпілого терміново госпіталізували і відправили в клініку університету Антверпена, проте не зуміли врятувати і через два дні 9 жовтня Людо Кук помер[1][5].

В пам'ять про загиблого в Берхемі був перейменований стадіон клубу. Також у 1980-ті та 1990-ті в Антверпені проводився футбольний турнір пам'яті Людо Кука.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати

  • Людо Кук на сайті УЄФА (англ.) (фр.) (нім.) (рос.) (італ.) (ісп.) (порт.)
  • Людо Кук на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
  • Людо Кук на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  • Людо Кук на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
  • Людо Кук на сайті Eu-football.info (англ.)