Вікіпедія

Луна Гендрікс

бельгійська фігуристка

Лýна Гéндрікс (нід. Loena Hendrickx; нар. 5 листопада 1999, Тюрнгаут, Бельгія) — бельгійська фігуристка, що виступає в жіночому одиночому катанні. Срібна (2022) та бронзова (2023) призерка Чемпіонату світу. Чемпіонка (2024), срібна (2023) та бронзова (2022) призерка Чемпіонату Європи. Срібна (2023) та бронзова (2022) призерка Фіналу Гран-прі. П'ятиразова чемпіонка Бельгії (2017—2019, 2022—2023) та учасниця Олімпійських ігор (2018, 2022).

Луна Гендрікс
Загальна інформація
Громадянство  Бельгія
Народження 5 листопада 1999(1999-11-05) (24 роки)
Тюрнгаут, Бельгія
Зріст 160 см
Вага 51 кг[1]
Вебсторінка loenahendrickx.com
Спорт
Країна  Бельгія[2]
Вид спорту фігурне катання
Дисципліна жіноче одиночне фігурне катання
Тренери Карин Геррігерс
Йорик Гендрікс
Участь і здобутки
CMNS: Луна Гендрікс у Вікісховищі

Луна Гендрікс є найуспішнішою бельгійською фігуристкою усіх часів. Вона перша в історії бельгійська призерка чемпіонатів світу, Європи, Фіналу Гран-прі та етапів Гран-прі з фігурного катання.

Біографія ред.

Народилася 5 листопада 1999 року в Тюрнгауті, Бельгія. Вона є молодшою ​​сестрою бельгійського фігуриста Йоріка Гендрікса.

Спортивна кар'єра ред.

Початок ред.

Гендрікс почала вчитися кататися на ковзанах у 2004 році. З грудня 2012 по грудень 2013 року вона виступала на міжнародній арені на рівні новачків, а потім піднялася до рівня юніорів.

Сезон 2014—2015 ред.

Під керівництвом Карин Геррігерс у Тюрнгауті Луна дебютувала на юніорській серії Гран-прі, фінішувавши 17-тою у Дрездені, Німеччина. Вона виграла свій другий юніорський національний титул, а потім посіла 16-те місце на Європейському юнацькому олімпійському фестивалі 2015 року. Гендрікс завершила свій сезон юніорськими бронзовими медалями на International Challenge Cup та Coupe du Printemps.

Сезон 2015—2016 ред.

Змагаючись в юніорській серії Гран-прі, Гендрікс посіла 14-те місце в Ризі, Латвія, а потім 11-те місце в Логроньо, Іспанія. На Міжнародному Кубку Ніцци фігуристка посіла сьоме місце. Другу половину сезону вона пропустила через перелом хребта і відновила виступи за півроку[3].

Сезон 2016—2017 ред.

Після закриття ковзанки в Тюрнгауті, Гендрікс та її брат вирішили тренуватися на тимчасовій ковзанці[3]. Незважаючи на те, що Луна все ще мала право змагатися на юніорському рівні, вона зосередилася на змаганнях серед старших. Починаючи свій сезон у серії Челленджер, вона посіла сьоме місце на CS Nebelhorn Trophy та CS Finlandia Trophy. У жовтні 2016 року вона виграла свою першу дорослу міжнародну медаль — срібло на Міжнародному Кубку Ніцци[4]. У листопаді вона отримала срібло на NRW Trophy і золото на Чемпіонаті Бельгії. Відсутність фінансової підтримки призвела до того, що їй довелося відхилити запрошення на міжнародний захід в росії[5].

У січні 2017 року Гендрікс брала участь у Чемпіонаті Європи в Остраві, Чехія. Вона страждала від болю в ногах під час змагання, але, попри це, посіла одинадцяте місце в короткій програмі та сьоме в довільній, що призвело до сьомого місця в загальному заліку[6].

У лютому 2017 року Гендрікс виграла золото на International Challenge Cup в Гаазі, Нідерланди. У березні вона посіла 17-те місце в короткій, 14-те у довільній та 15-те у загальному заліку на Чемпіонаті світу 2017 року в Гельсінкі, Фінляндія[6]. Завдяки її результату Бельгія отримала право на участь у змаганнях серед жінок на Зимових Олімпійських іграх 2018 року в Пхьончхані, Південна Корея. Після цього вона отримала певну фінансову компенсацію від Бельгійської федерації фігурного катання на свої витрати, до цього вона повністю фінансувала свою кар'єру сама[7].

Сезон 2017—2018 ред.

 
 
Гендрікс на Чемпіонаті Європи 2018 року

Травма коліна змусила Луну відмовитися від участі в трьох змаганнях на початку сезону. У грудні вона знову стала чемпіонкою Бельгії. У січні вона посіла п'яте місце на Чемпіонаті Європи 2018 року в москві, росія[6]. Наступного місяця фігуристка представляла Бельгію на Зимових Олімпійських іграх 2018 року, де вона та її брат Йорік були єдиними братом і сестрою, які змагалися в одиночному катанні. Луна Гендрікс посіла 16-те місце в загальному заліку[6].

На Чемпіонаті світу 2018 року в Мілані, Італія, Гендрікс встановила нові особисті рекорди в обох сегментах змагання і фінішувала на дев'ятому місці[6]. Її результат дозволив Бельгії відправити двох фігуристів на Чемпіонат світу 2019 року.

Сезон 2018—2019 ред.

Гендрікс розпочала свій сезон на CS Nebelhorn Trophy, вигравши бронзову медаль, її першу медаль Челленджера[8]. Її місце на Чемпіонаті світу 2018 року дозволило їй отримати два призначення на етапи Гран-прі. На Skate America 2018 Гендрікс набрала 54,13 балів у короткій програмі, але знялася з довільної з медичних причин[8]. Вона посіла п'яте місце на Grand Prix of Helsinki.

Гендрікс відмовилася від участі в Чемпіонаті Європи через травму спини, але була готова брати участь у Чемпіонаті світу в Сайтамі, де посіла дванадцяте місце[9].

Сезон 2019—2020 ред.

Улітку 2019 року Луна розтягнула і зламала щиколотку і порвала три зв'язки під час тренувального збору в Туреччині. Вона повернулася на лід у вересні, але отримала ще одну травму гомілковостопного суглоба під час спроби потрійного стрибка. У грудні вона втретє пошкодила гомілку, що змусило її відмовитися від участі у Чемпіонаті Європи 2020 року. Наприкінці січня 2020 року у неї була травма сухожилля лівої щиколотки, через що вона не виходила на лід до тих пір, поки пандемія COVID-19 не закрила ковзанки[10].

Сезон 2020—2021 ред.

Гендрікс розпочала новий змагальний сезон на турнірі CS Budapest Trophy, встановивши новий особистий рекорд у короткій програмі та вигравши золоту медаль у загальному заліку[10]. Вона мала брати участь у французькому етапі Гран-прі, але подія була скасована через пандемію COVID-19. Пізніше Луна вдруге в кар'єрі виграла International Challenge Cup.

На Чемпіонаті світу 2021 року в Стокгольмі фігуристка посіла десяте місце в короткій програмі і четверте в довільній, ставши п'ятою у загальному заліку.

Сезон 2021—2022 ред.

У передсезонні Гендрікс тренувався з відомим російським тренером Олексієм Мішиним. У серпні вона оголосила, що розійшлася з тренером Керін Геррігерс і відтепер її тренерами будуть лише її брат Йорік і хореограф Адам Соля. На початку змагального сезону на CS Finlandia Trophy вона посіла четверте місце.

Першим призначенням Гендрікс на Гран-прі був Cup of China, але після його скасування її перепризначили на Гран-прі в Турині[11]. У свій день народження Луна посіла перше місце в короткій програмі з новим особистим рекордом 73,52 балів після помилки фаворитки змагань і чемпіонки світу Анни Щербакової. У довільній програмі вона стала третьою, поступившись Щербаковій і Майї Хромих, здобувши бронзу у загальному заліку[12]. Це була її перша медаль на етапах Гран-прі та перша в історії медаль для бельгійської жінки. У перерві між міжнародними змаганнями фігуристка вчетверте виграла Чемпіонат Бельгії. Потім вона посіла п'яте місце на Rostelecom Cup 2021[13].

Гендрікс відвідала свій перший за чотири роки Чемпіонат Європи в Таллінні та посіла друге місце в короткій програмі, п'яте в довільній та четверте в загальному заліку[14]. Однак у січні 2024 року Спортивний арбітражний суд ухвалив рішення анулювати перше місце Каміли Валієвої після того, як у неї було виявлено позитивну допінг-пробу на Чемпіонаті Росії 2022 року, після якого вона брала участь у Чемпіонаті Європи. У результаті Луна піднявся на одне місце і стала бронзовою призеркою Чемпіонату Європи 2022 року[15].

Призначена до своєї бельгійської олімпійської збірної, Луна Гендрікс була співпрапороносцем Бельгії під час церемонії відкриття Олімпійських ігор разом із гірськолижником Арманом Маршаном[16]. На Зимових Олімпійських іграх 2022 року вона посіла сьоме місце в короткій програмі, дев'яте у довільній та восьме у загальному заліку[6].

Бельгійська федерація ковзанярського спорту спочатку забула подати ім'я Луни для участі у Чемпіонаті світу 2022 року, але після публікації списку заявок вони змогли виправити це через звернення до президента ІСУ Яна Дейкеми[17]. Поступившись Каорі Сакамото, Гендрікс фінішувала другою за результатами змагання, посівши друге місце і в короткій, і в довільній програмі[18]. Вона стала першою бельгійкою, яка виграла медаль Чемпіонату світу.

Сезон 2022—2023 ред.

 
Гендрікс на Фіналі Гран-прі 2022 року

Гендрікс була призначена на CS Nebelhorn Trophy 2022, де виграла золоту медаль[6]. Потім її запросили до складу команди Європи на Japan Open. Вона фінішувала другою у довільній програмі, поступившись японці Каорі Сакамото з результатом 132,53 балів. Команда Європи посіла третє місце в загальному заліку.

Потім Гендрікс брала участь у етапі Гран-прі Grand Prix de France 2022, де вона виграла і коротку, і довільну програми, здобувши золоту медаль у загальному заліку[6]. Її золота медаль стала її першою золотою медаллю етапів Гран-прі та першою золотою медаллю етапів Гран-прі для будь-якої бельгійської фігуристки. За два тижні вона виграла свій п'ятий титул чемпіонки Бельгії[6]. На її другому етапі Гран-прі, Grand Prix of Espoo 2022 фігуристка виграла коротку програму, випередивши японку Маї Міхару на 1,30 балів[19]. У довільній програмі Луна була третьою і фінішувала другою в загальному заліку, а Міхара виграла золото[20].

Результати етапів Гран-прі кваліфікували спортсменку до Фіналу Гран-прі в Турині. Вона фінішувала третьою в короткій програмі і четвертою в довільній, ставши третьою у загальному заліку, поступившись Міхарі та Ізабо Левіто[21].

Виступаючи на Чемпіонаті Європи 2023 року як фаворитка на золоту медаль, Луна посіла друге місце в короткій програмі та третє в довільній. У загальному заліку вона стала другою, випередивши на 0,97 балів бронзову призерку Кіммі Репонд[22]. Це була перша медаль Чемпіонату Європи для бельгійської фігуристки, так само як і перша медаль на Фіналі Гран-прі незадовго до цього.

На Чемпіонаті світу 2023 року фігуристка фінішувала п'ятою в короткій програмі і четвертою в довільній. У загальному заліку вона здобула бронзову медаль, поступившись Каорі Сакамото (перше місце) та Хе Ін Лі (друге місце)[23].

Сезон 2023—2024 ред.

 
 
Гендрікс на Чемпіонаті світу 2024 року

У міжсезоння Гендрікс приєдналася до льодового шоу Stars on Ice у турах Японією, Канадою та Америкою, вперше виступаючи в Північній Америці[24]. Змагальний сезон фігуристка розпочала на Japan Open, де вона фінішувала другою серед жінок, а європейська команда фінішувала третьою[25].

Вона виграла коротку та довільну програми на етапі Гран-прі Skate America 2023, і стала переможницею змагання з новим особистим найкращим загальним результатом (221,28 балів)[26]. Вона фінішувала першою в короткій програмі на Cup of China 2023, однак у довільній програмі вона зазнала труднощів, посівши третє місце в цьому сегменті та опустившись на третє місце в загальному заліку[27]. На наступних вихідних вона знялася з Чемпіонату Бельгії, посилаючись на тривалу хворобу[28].

Вона посіла друге місце в короткій програмі на Фіналі Гран-прі, незважаючи на помилку при приземленні під час потрійного фліпа. У довільній програмі Луна стала четвертою, але залишилася другою в загальному заліку[29].

Гендрікс виступила на Чемпіонаті Європи в Каунасі як фаворитка події та виграла обидва сегменти змагань, у результаті вигравши золоту медаль[30]. Інша бельгійська фігуристка, Ніна Пінзарроне приєдналася до неї на п'єдесталі як бронзова призерка, і це був перший випадок, коли дві бельгійські фігуристки потрапили на подіум Чемпіонату Європи одночасно[31].

На початку лютого, напередодні Чемпіонату світу 2024 року, Луна отримала нагороду за найкращий костюм на церемонії нагородження ISU Skating Awards 2024 за свій наряд у довільній програмі[32]. У неї була травма стегна, в результаті якої вона змінила концепцію своєї короткої програми, перенісши свою комбінацію стрибків у першу половину програми. Гендрікс виграла коротку програму на Чемпіонаті світу, встановивши новий особистий рекорд — 76,98 балів[33]. Довільна програма виявилася складнішою, з кількома помилками на стрибках і падінням під час потрійного фліпа. Луна була восьмою в сегменті та опустилася на четверте місце в загальному заліку, відстаючи від південнокорейської бронзової медалістки Кім Чхе Йон на 3,34 балів[34].

Програми ред.

Спортивні досягнення ред.

Змагання 13/14 14/15 15/16 16/17 17/18 18/19 20/21 21/22 22/23 23/24
Міжнародні
Олімпійські ігри 16 8
Чемпіонат світу 15 9 12 5 2 3 4
Чемпіонат Європи 7 5 3 2 1
Фінал Гран-прі 3 2
Етап Гран-прі. Skate America 1
Етап Гран-прі. Finlandia Trophy 5 2
Етап Гран-прі. Cup of China 3
Етап Гран-прі. Internationaux de France 1
Етап Гран-прі. Rostelecom Cup 5
Етап Гран-прі. Італія 3
Челленджер. Budapest Trophy 1
Челленджер. Nebelhorn Trophy 7 3 1
Челленджер. Finlandia Trophy 7 4
International Challenge Cup 1 1
Santa Claus Cup 2
NRW Trophy 2
Міжнародний Кубок Ніцци 7 2
Командні
Japan Open 3
Національні
Чемпіонат Бельгії 1 1 1 C 1 1
Чемпіонат Бельгії серед юніорів 1 1
Міжнародні серед юніорів
Етап юніорського Гран-прі. Австрія 9
Етап юніорського Гран-прі. Іспанія 11
Етап юніорського Гран-прі. Латвія 14
Етап юніорського Гран-прі. Німеччина 17
Європейський Олімпійський фестиваль 16
International Challenge Cup 3
Coupe Printemps 6 3

Примітки ред.

  1. ↑ Olympedia — 2006.
  2. ↑ http://www.isuresults.com/bios/isufs00014747.htm
  3. ↑ а б Breakthrough for Belgium’s “late bloomer” Jorik Hendrickx. Golden Skate (амер.). 8 лютого 2017.
  4. ↑ Loena Hendrickx pakt eerste medaille bij seniors: “Ze beginnen me te kennen”. Gazet van Antwerpen (нід.). 27 жовтня 2016.
  5. ↑ Untouchable Medvedeva cruises to second European title. Golden Skate (амер.). 28 січня 2017.
  6. ↑ а б в г д е ж и к Competition Results — Loena HENDRICKX (BEL). www.isuresults.com (англ.).
  7. ↑ Jorik and Loena Hendrickx: Sharing An Olympic Dream. europeonice.com (англ.). 20 лютого 2018.
  8. ↑ а б Loena Hendrickx on the rise, making Grand Prix debut at Skate America. NBC Sports (амер.). 15 жовтня 2018.
  9. ↑ Loena Hendrickx maakt rentree door grote poort: 12e op WK | sporza. sporza.be (нід.).
  10. ↑ а б In the Spotlight Loena Hendrickx (BEL) jumps into the top-five of the World - International Skating Union. isu.org (англ.). Процитовано 2 квітня 2024.
  11. ↑ Third ISU Grand Prix of Figure Skating event moves from Chongqing (CHN) to Torino (ITA) - International Skating Union. www.isu.org (англ.). Процитовано 2 квітня 2024.
  12. ↑ Kagiyama, Shcherbakova's comebacks the story of the weekend at the Gran Premio d'Italia: Five things we learned. Olympics (англ.).
  13. ↑ Valieva takes Rostelecom Cup gold with record score. Golden Skate (амер.). 28 листопада 2021. Процитовано 2 квітня 2024.
  14. ↑ Valieva leads Russian sweep in European debut. Golden Skate (амер.). 16 січня 2022. Процитовано 2 квітня 2024.
  15. ↑ ISU Statement - Decision of CAS - Kamila Valieva (ROC) - International Skating Union. www.isu.org (англ.). Процитовано 2 квітня 2024.
  16. ↑ JO 2022: Loena Hendrickx et Armand Marchant porteront le drapeau belge à la cérémonie d’ouverture. Le Soir (фр.). 1 лютого 2022. Процитовано 2 квітня 2024.
  17. ↑ Loena Hendrickx repêchée de justesse pour les Mondiaux de patinage. Le Soir (фр.). 2 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2024.
  18. ↑ Japan's Kaori Sakamoto skates to World title. Golden Skate (амер.). 25 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2024.
  19. ↑ Hendrickx (BEL) and Mihara (JPN) in prime position after Women's Short Program in Espoo - International Skating Union. isu.org (англ.). Процитовано 13 квітня 2024.
  20. ↑ Mihara (JPN) wins second Grand Prix gold in Espoo - International Skating Union. isu.org (англ.). Процитовано 13 квітня 2024.
  21. ↑ Mihara (JPN) wins on Grand Prix Final debut after turbulent Women’s competition - International Skating Union. isu.org (англ.). Процитовано 13 квітня 2024.
  22. ↑ Anastasiia Gubanova wins historic gold at 2023 Europeans. Golden Skate (амер.). 28 січня 2023.
  23. ↑ Kaori Sakamoto makes Japan proud with second World title on home ice - International Skating Union. isu.org (англ.). Процитовано 13 квітня 2024.
  24. ↑ Loena Hendrickx enjoyed traveling North America with Stars on Ice – Figure Skaters Online (амер.). 7 червня 2023. Процитовано 16 квітня 2024.
  25. ↑ Japan Open 2023: Team Japan triumphs in Saitama after Sakamoto Kaori and Ilia Malinin secure individual wins — full results. Olympic Channel (англ.). 7 жовтня 2023.
  26. ↑ Belgium's Hendrickx clear winner at Skate America. Golden Skate (амер.). 23 жовтня 2023. Процитовано 16 квітня 2024.
  27. ↑ Hana Yoshida (JPN) storms to first ISU Grand Prix gold at Cup of China - International Skating Union. isu.org (англ.). Процитовано 16 квітня 2024.
  28. ↑ Nina Pinzarrone décroche son premier titre de championne de Belgique en patinage artistique. Le Soir (фр.). 18 листопада 2023. Процитовано 16 квітня 2024.
  29. ↑ Kaori Sakamoto sublime in Beijing; wins Grand Prix title. Golden Skate (амер.). 10 грудня 2023. Процитовано 16 квітня 2024.
  30. ↑ Hendrickx finally clinches coveted gold at Europeans. Golden Skate (амер.). 13 січня 2024. Процитовано 16 квітня 2024.
  31. ↑ Goud en brons! Loena Hendrickx en Nina Pinzarrone verzorgen historisch Belgisch feestje op EK kunstschaatsen | sporza. sporza.be (нід.). 13 січня 2024. Процитовано 16 квітня 2024.
  32. ↑ ISU Skating Awards 2024: Winners are revealed! - International Skating Union. isu.org (англ.). 11 лютого 2024. Процитовано 16 квітня 2024.
  33. ↑ Loena Hendrickx (BEL) takes Women’s Short Program in Montreal - International Skating Union. www.isu.org (англ.). 20 березня 2024. Процитовано 16 квітня 2024.
  34. ↑ Kaori Sakamoto takes third consecutive World title. Golden Skate (амер.). 23 березня 2024. Процитовано 16 квітня 2024.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Луна_Гендрікс&oldid=42339763