Лукашенко Віктор Олександрович

Лукашенко Віктор Олександрович (біл. Ві́ктар Алякса́ндаравіч Лукашэ́нка; нар. 28 лютого 1975(19750228), Могильов, Білоруська РСР) — помічник Президента Республіки Білорусь з національної безпеки, член Ради Безпеки Білорусі. Син президента Білорусі Олександра Лукашенка, з березня 2021 — генерал-майор запасу.[1]

Лукашенко Віктор Олександрович
біл. Віктар Аляксандравіч Лукашэнка
Viktor Lukashenko in November 2019.jpg
Народився 28 листопада 1975(1975-11-28) (46 років)
Могильов, Білоруська РСР, СРСР або Шклов, Могильовська область, Білоруська РСР, СРСР
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Flag of Belarus.svg Білорусь
Діяльність політик
Alma mater Faculty of International Relations of the Belarusian State Universityd
Військове звання генерал-майор
Батько Лукашенко Олександр Григорович
Мати Лукашенко Галина Родіонівна
Брати, сестри Лукашенко Дмитро Олександрович і Микола Лукашенко
Нагороди
medal for Distinction in State Border Protection BLR Medal '80 years of the Border Guard of the Republic of Belarus' ribbon.svg

БіографіяРедагувати

Народився в родині Олександра Григоровича Лукашенка і Галини Родіонівни Лукашенко. Служив у спецпідрозділі (ОСМ) прикордонних військ у Мінську в званні капітана. Був удостоєний медалі «За відзнаку в охороні державного кордону».

У 1999 році закінчив факультет міжнародних відносин Білоруського державного університету.

З березня 2001 року був співробітником Міністерства закордонних справ Республіки Білорусь на посаді третього секретаря, радника у відділі Західної Європи. З квітня 2003 року працював начальником відділу зовнішньоекономічних зв'язків УП «НДІ засобів автоматизації» (головне підприємство державного науково-виробничого об'єднання «Агат»).

З 2005 року — помічник президента Республіки Білорусь з питань національної безпеки. З 5 січня 2007 року член Ради Безпеки Республіки Білорусь[2].

Санкції ЄС та інших країнРедагувати

Віктор Лукашенко ставав суб'єктом заборони на поїздки і заморожування активів Європейським Союзом як частина списку білоруських чиновників, відповідальних за політичні репресії, підтасовування результатів голосування і пропаганду після президентських виборів 2010 року[3]. Відповідно до рішення Європейської ради від 15 жовтня 2012 року, в якості ключового члена Ради безпеки Лукашенко зіграв «ключову роль в репресивні заходи, спрямованих проти демократичної опозиції та громадянського суспільства, зокрема, під час розгону демонстрації 19 грудня 2010 року»[4][5]. Європейські санкції були зняті 15 лютого 2016 года[6].

6 листопада 2020 року проти нього, так само як ряду інших офіційних осіб Білорусії, включаючи Олександра Лукашенка, знову введені персональні санкції Європейського союзу[7][8]. Відповідно до рішення Європейської ради на посаді радника президента з національної безпеки і члена Ради безпеки, а також займаючи неформальну керівну посаду над силами безпеки Білорусії, Лукашенко "несе відповідальність за кампанію репресій і залякування, що проводиться державним апаратом в світлі президентських виборів 2020 року, в зокрема з довільними арештами і жорстоким поводженням, включаючи тортури мирних демонстрантів, а також із залякуванням і насильством щодо журналістів "[7].

У свою чергу восени 2020 року Канада[9], Велика Британія[10], Швейцарія[11][12] внесли Лукашенко в свої «чорні списки». 20 листопада до пакету санкцій ЄС приєдналися Албанія, Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Північна Македонія, Чорногорія та Україна[13].

Також Лукашенко перебуває в списку санкцій спеціально позначених громадян і заблокованих осіб США за «офіційне виправдання політичних репресій і фальсифікацій на виборах»[14].

У грудні 2020 року Виконавчий комітет Міжнародного олімпійського комітету (МОК) вирішив усунути від всіх заходів МОК до подальшого повідомлення всіх членів Національного олімпійського комітету Республіки Білорусь, включаючи Віктора Лукашенко[15].

У жовтні 2020 року дружина Віктора Лукашенко Лілія була згадана в офіційному журналі ЄС при введенні санкцій проти «Dana Holdings», компанії, пов'язаної з сербськими бізнесменами Бояном і Небойша Карич, що займається бізнесом через офшорну зону Кіпру[16][17]. 21 червня 2021 року Лілія Лукашенко внесена до списку санкцій ЄС[18].

БратиРедагувати

Особисте життяРедагувати

  • дружина Лілія Лукашенко
  • дочка Вікторія Лукашенко (1998) (старша донька Віктора) — актриса, яка знялася у 2008 році в білоруській кінокомедії «На спині у чорного кота» разом з Філіпом Кіркоровим; в 2010 році знялася в російському серіалі «Ворожіння при свічках».[19]
  • син Олександр Лукашенко (вересень 2004 р.р.)
  • донька Валерія Лукашенко (22 липня 2009 р.р.)[20]
  • син Ярослав Лукашенко (21 серпня 2013 р.р.)[21]

НагородиРедагувати

  • Медаль «80 років прикордонних військ»
  • Медаль «За відзнаку в охороні державного кордону»[22]
  • Знаки «Відмінник прикордонних військ» I і II ступеня

ПриміткиРедагувати

  1. Лукашенко присвоїв звання генерал-майора своєму старшому сину. Архів оригіналу за 1 березня 2021. Процитовано 1 березня 2021. 
  2. Текст указа о Викторе Лукашенко
  3. Поўны спіс 208 беларускіх чыноўнікаў, якім забаронены ўезд у ЕС (біл.). Наша Ніва. 11 жовтня 2011. Архів оригіналу за 22 жовтня 2017. Процитовано 18 вересня 2021. 
  4. EUR-Lex - 32012D0642 - EN - EUR-Lex (англ.). EUR-Lex[en]. Архів оригіналу за 22 серпня 2021. Процитовано 25 грудня 2020. 
  5. COUNCIL DECISION 2012/642/CFSP of 15 October 2012 concerning restrictive measures against Belarus. Архів оригіналу за 16 жовтня 2021. Процитовано 18 вересня 2021. 
  6. ЕС снял санкции с Лукашенко, белорусских компаний и чиновников. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021. 
  7. а б COUNCIL IMPLEMENTING DECISION (CFSP) 2020/1650 of 6 November 2020 implementing Decision 2012/642/CFSP concerning restrictive measures against Belarus. Архів оригіналу за 25 листопада 2021. Процитовано 18 вересня 2021. 
  8. Павел Мыльников (6 листопада 2020). Евросоюз ввел санкции в отношении Александра Лукашенко (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021. 
  9. Canada, Global Affairs (19 жовтня 2015). Regulations Amending the Special Economic Measures (Belarus) Regulations (англ.). Міністерство закордонних справ Канади. Архів оригіналу за 19 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020. 
  10. CONSOLIDATED LIST OF FINANCIAL SANCTIONS TARGETS IN THE UK (англ.). gov.uk[en]. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020. 
  11. Sanctions program: Belarus: Verordnung vom 11. Dezember 2020 über Massnahmen gegenüber Belarus (SR 946.231.116.9), Anhang 1 Origin: EU Sanctions: Art. 2 Abs. 1 (Finanzsanktionen) und Art. 3 Abs. 1 (Ein- und Durchreiseverbot) (англ.). Staatssekretariat für Wirtschaft. Архів оригіналу за 9 липня 2021. 
  12. Швейцария присоединилась к европейским санкциям против Беларуси (рос.). TUT.BY. 11 грудня 2020. Архів оригіналу за 26 грудня 2020. Процитовано 25 грудня 2020. 
  13. Declaration by the High Representative on behalf of the EU on the alignment of certain third countries concerning restrictive measures against Belarus (англ.). Рада Європейського Союзу. 20 листопада 2020. Архів оригіналу за 10 жовтня 2021. Процитовано 13 вересня 2021. 
  14. OFAC Sanctions List Search [Архівовано 2 жовтня 2020 у Wayback Machine.], Міністерство фінансів США
  15. IOC EB TAKES PROVISIONAL MEASURES AGAINST NOC OF BELARUS (англ.). Міжнародний олімпійський комітет. 7 грудня 2020. Архів оригіналу за 16 березня 2021. Процитовано 29 січня 2021. 
  16. “Арт Хаос” и санкции: что связывает невестку Лукашенко с кипрскими офшорами (рос.). Європейське радіо для Білорусі. Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 19 грудня 2020. 
  17. Lukashenko-linked firms active in EU member Cyprus (англ.). EUObserver. Архів оригіналу за 24 червня 2021. Процитовано 8 лютого 2021. 
  18. Александр Бураков (21 червня 2021). Четвёртый пакет санкций в отношении Белоруссии. Главное (рос.). Deutsche Welle. Архів оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 18 вересня 2021. 
  19. Народная Воля — 12-летняя внучка Александра Лукашенко снялась в новом российском сериале. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 19 квітня 2019. 
  20. Александр Лукашенко стал дедушкой в пятый раз // KP.[недоступне посилання]
  21. Козли И. (26 серпня 2013). Александр Лукашенко стал дедушкой в шестой раз. Политика: в Беларуси. Архів оригіналу за 26 серпня 2013. Процитовано 26 серпня 2013. 
  22. Указ Президента Республики Беларусь от 23 февраля 2001 г № 105 «О награждении группы военнослужащих пограничных войск государственными наградами Республики Беларусь». Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 18 квітня 2017.