Лубне (пол. Lubne) — неіснуюче село на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Територія зараз знаходиться в гміні Балигород, Ліського повіту в Підкарпатському воєводстві. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, над річкою Яблінка, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.

село
Лубне
Lubne


Координати 49°16′05″ пн. ш. 22°17′32″ сх. д.H G O

Країна Польща Польща
[[Воєводство]] Підкарпатське
[[повіт]] Ліський
Ґміна гміна Балигород
Перша згадка 1598
Висота центру 531  м
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код +48 (13)
Поштовий індекс 38-606
Автомобільний код RLS
Код SIMC 1042510
OSM 2906313 ·R (Гміна Балигород)
Лубне. Карта розташування: Польща
Лубне
Лубне
Лубне (Польща)
Лубне. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Лубне
Лубне
Лубне (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Історія ред.

Назва походить від "лубу" або кори.

Вперше згадується в документі, підготовленому при розподілі маєтностей у 1598 році. До 1772 року село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772—1918 роках село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. На 1787 рік австрійські кадастрові відомості містять згадку про наступні родини села (за прізвищами): Бруц (Bruts'), Запоточний (Zapotochnyj) — 2 родини, Муців (Mytsiv) — 2 родини, Федорів (Fedoriv).

У 1919—1939 роках село входило до Ліського повіту Львівського воєводства. У 1921 році в селі було 14 будинків і 88 мешканців (87 греко-католиків і 1 римо-католик). Станом на 1 січня 1939 року у селі мешкало 120 осіб (115 українців і 5 євреїв)[1]. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства.

Греко-католицька громада належала до парафії Балигород Балигородського деканату Перемиської єпархії.

Кількість вірних ред.

  • 1840 р. — 76 греко-католиків;
  • 1859 р. — 63 греко-католики;
  • 1879 р. — 85 греко-католиків;
  • 1899 р. — 116 греко-католиків;
  • 1926 р. — 123 греко-католики;
  • 1936 р. — 145 греко-католиків.

Після Другої світової війни село повністю зруйноване, а українські родини насильно переселені в СРСР у травні 1946 року.

На сьогоднішній день є залишки фруктових садів, що були насаджені біля колишніх будівель.

Примітки ред.

Література ред.

  • Artur Bata Bieszczady w ogniu. — Rzeszów: Krajowa Agencja Wydawnicza, 1987. — 280 s. (пол.)
  • Przewodnik Bieszczady (пол.)
  • Łubne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 775. (пол.)
  • Stanisław Kryciński Cerkwie w Bieszczadach. — Pruszkow: Oficyna Wydawnicza «Rewasz», 2005. — S. 58—59. — ISBN 9788389188380. (пол.)
  • Gmina Baligrod. — Krosno, 2010. — S. 16, 53. (пол.)
  • Підкарпатське воєводство, Ліський повіт, с. Лубне. pslava.info. Прадідівська слава. Процитовано 17 грудня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  • Carpatho-Rusyn Knowledge Base. carpatho-rusyn.org (англ.). Архів оригіналу за 2 жовтня 2018. Процитовано 17 грудня 2022.
  • Łubne. bieszczady.net.pl (пол.). Архів оригіналу за 3 вересня 2017. Процитовано 17 грудня 2022.