Лохина
Було запропоновано об'єднати цю статтю або розділ з Vaccinium corymbosum, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з липня 2017. |
Лохина | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
![]() | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Лохи́на — група багаторічних квітучих кущових рослин із синіми або фіолетовими ягодами роду Vaccinium (Чорниця). Дикоросла лохина поширена в Північній півкулі, росте на вологих ґрунтах. Комерційна лохина походить із Північної Америки. Її високорослі сорти (лохина вискоросла) були завезені в Європу в 1930-х роках[1].
Тривалий час під назвою «європейська лохина» за межами Європи була знана чорниця. Відрізнити лохину від схожої на вигляд чорниці легко, розрізавши ягоду. У лохини світло-зелена середина, в той час як у чорниці червона або фіолетова. Ягоди лохини ніжніші на смак.
Лохина росте на кущах від 40 см до 4 м заввишки. У виробництві нижчі кущі лохини мають назву «лохина низькоросла» або ж «лохина дика». Високі кущі відомі як «лохина високоросла».
Назви
ред.Рід Vaccinium містить багато схожих рослин, що призводить до плутанини в назвах. Англійською мовою вони широко відомі як blueberry[2]. Українські назви рослин цього роду включають: афина, борина, брусниця, буяхи, ґоґодзи, журавлина, камениця, квасниця, лохина, пияки, чорниця тощо. Для виду Vaccinium uliginosum, поширеного в дикій природі в Україні, рекомендовано назви буяхи і лохина. Синонімічними є борина лозянка, борівка глухиня, глухиня, лозянка, лохиня та ще 37 народних назв[3].
Процес найменування ускладнився поширенням північноамериканських видів і виникла потреба дати культурі взагалі та видам зокрема українські назви. Різні дослідники називають їх лохиною, буяхами, чорницею. Назва лохина відповідає більшості принципів Йоганна Плянера. Щодо іноземних видів є уточнюючі назви: американська лохина, канадська лохина, високоросла лохина[3].
Опис
ред.Ці рослини являють собою листопадні багаторічні чагарники заввишки від 60 см до 4 м. Вони мають просте еліптичне листя, розташоване вздовж стебел. Рослини утворюють суцвіття з дрібних урноподібних квітів, колір яких варіюється від білого до блідо-рожевого. Плоди – ягоди з багатьма дрібними насінинами. При дозріванні мають колір від темного індиго до чорного[4].
Росте в лісах на вологому ґрунті, на болотах, біля берегів водойм[5].
Лохина належить до родини Вересові. Як і інші її представники, лохина не росте на лужних ґрунтах і віддає перевагу кислому середовищу (pH 3,8—5,5, не вище). Багато дослідників вважають, що цю властивість вересові набули виключно через наявність мікоризи (симбіозу коренів рослин з грибами): їх мичкувата коренева система не має тонких всмоктуючих волосків, зате тісно обплетена грибними нитками. Гриби не тільки підживлюються продуктами життєдіяльності чагарників, а й виконують для них роль переносника-постачальника поживних речовин із ґрунту, а в лужному середовищі і в добре обробленій (окультуреній) землі мікориза перестає повноцінно працювати і гине. Деякі садівники вважають, що роль грибів у вирощуванні лохини сильно перебільшена, що рослина при регулярних підгодівлях просто зобов'язана нормально розвиватися і плодоносити. Однак, практика показує, що саме наявність мікоризи робить цей чагарник стійкішим до кореневої гнилі та хвороб, і при правильній агротехніці (обов'язковому виконанні вимог до освітлення, складу ґрунту та його вологості) він потребує менше уваги.
Види
ред.- Vaccinium angustifolium (англ. lowbush blueberry):[6][7]
- Vaccinium boreale (англ. northern blueberry)
- Vaccinium caesariense (англ. New Jersey blueberry)
- Vaccinium corymbosum (англ. northern highbush blueberry)[6]
- Vaccinium darrowii (англ. evergreen blueberry)
- Vaccinium elliottii (англ. Elliott blueberry)
- Vaccinium formosum (англ. southern blueberry)
- Vaccinium fuscatum (англ. black highbush blueberry; syn. V. atrococcum)
- Vaccinium hirsutum (англ. hairy-fruited blueberry)
- Vaccinium myrsinites (англ. shiny blueberry)
- Vaccinium myrtilloides (англ. sour top, velvet leaf, або Canadian blueberry)
- Vaccinium pallidum (англ. dryland blueberry)
- Vaccinium simulatum (англ. upland highbush blueberry)
- Vaccinium tenellum (англ. southern blueberry)
- Vaccinium virgatum (англ. rabbiteye blueberry; syn. V. ashei)[6]
Деякі інші синьоплідні види роду Vaccinium:
- Vaccinium koreanum (англ. Korean blueberry)
- Vaccinium myrtillus (англ. bilberry або European blueberry)
- Vaccinium uliginosum (англ. bog bilberry/blueberry, northern bilberry або western blueberry)
Вирощування
ред.Значними регіонами вирощування високорослої лохини є Британська Колумбія, Меріленд, Західний Орегон, Мічиган, Нью-Джерсі, Північна Кароліна та Вашингтон. Вирощування південних високорослих сортів відбувається в Каліфорнії, куди були інтродуковані сорти, що походять з Університету Флориди, Коннектикуту, Нью-Гемпширу, Університету штату Північна Кароліна та Мену. Багато лохини вирощують у Перу, Іспанії та Мексиці[8]. Високоросла лохина вперше була завезена до Німеччини, Швеції та Нідерландів у 1930-х роках, і відтоді поширена в інші країни Європи[9].
В Україні дика низькоросла лохина росте у волинських лісах невеликими кущами на торфовиськах, часто поміж чорницею. Лохину, зазвичай, збирали вручну. Сучасні фермери використовують механічні комбайни, які збирають ягоди з високих кущів. Наразі розробляють комбайни для збору дикої, низькорослої лохини. Ягоди достигають у період з травня по серпень. Кущі починають плодоносити на третій рік. Період збору ягід триває з кінця червня до кінця серпня. Спочатку рослина дає кілька ягід, а згодом урожай з кожним роком зростає. Лохина плодоносить до 30 років. Для поліпшення росту і збільшення урожаю, лохину добре підживляти мінеральними добривами, а органічні добрива їй протипоказані[10].
Використання
ред.Лохина продається як свіжою, так і замороженою. Також її можна зустріти у вигляді пюре, соків, засушених ягід. Її використовують для приготування желе, джемів, пирогів, мафінів, снеків та злакових батончиків. До складу джему з лохини входять ягоди лохини, цукор, вода та пектин. З лохини також роблять вино. В Америці лохина вважається однією з найперспективніших ягід через невимогливість у вирощуванні і смакові властивості.
Корисні властивості
ред.Лохина вважається дієтичним продуктом. Її ягоди складаються на 88 % з води, 7,9 % — цукру,[11] 1,1 % — білків, 1,4 % — органічних кислот, 1,2 % — клітковини і 0,3 % — дубильних речовин і пектинів. Лохина корисна майбутнім мамам як джерело фолієвої кислоти, необхідної для правильного розвитку плоду, зокрема системи кровотворення. Ягоди містять багато антиоксидантів, що запобігають розвитку онкологічних, серцево-судинних, очних, шкірних захворювань. Також лохина є низькоалергенною ягодою. Її можна вживати навіть маленьким дітям.
Галерея
ред.-
Квіти
-
Недозрілі ягоди
-
Дозрілі ягоди на кущі
-
Зарості лохини восени (почервоніле листя)
-
Врожай ягід лохини
-
Миска лохини
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Naumann, W. D. (1993). «Overview of the Vaccinium Industry in Western Europe» [Архівовано 2019-07-07 у Wayback Machine.]. In K. A. Clayton-Greene (ed.). Fifth International Symposium on Vaccinium Culture. Wageningen, the Netherlands: International Society for Horticultural Science. pp. 53–58. ISBN 978-90-6605-475-2.
- ↑ Kloet, S. P. Vander (15 травня 1980). The taxonomy of the highbush blueberry, Vaccinium corymbosum. Canadian Journal of Botany (англ.). 58 (10): 1187—1201. doi:10.1139/b80-148. ISSN 0008-4026.
- ↑ а б Меженський, В.М. (2014). До питання упорядкування українських назв рослин. Повідомлення 1. Назви видів роду Vaccinium L. Plant Varieties Studying and Protection. Український інститут експертизи сортів рослин. с. 56—63.
- ↑ Blueberry | Description, Types, Nutrition, Cultivation, & Facts | Britannica. www.britannica.com (англ.). 8 липня 2025. Процитовано 11 липня 2025.
- ↑ Vaccinium corymbosum (highbush blueberry): Go Botany. gobotany.nativeplanttrust.org. Процитовано 11 липня 2025.
- ↑ а б в Plunkett, Blue J.; Espley, Richard V.; Dare, Andrew P.; Warren, Ben A. W.; Grierson, Ella R. P.; Cordiner, Sarah; Turner, Janice L.; Allan, Andrew C.; Albert, Nick W.; Davies, Kevin M.; Schwinn, Kathy E. (11 вересня 2018). MYBA From Blueberry (Vaccinium Section Cyanococcus) Is a Subgroup 6 Type R2R3MYB Transcription Factor That Activates Anthocyanin Production. Frontiers in Plant Science. 9: 1300. doi:10.3389/fpls.2018.01300. ISSN 1664-462X. PMC 6141686. PMID 30254656.
- ↑ Rodriguez-Saona, Cesar; Vincent, Charles; Isaacs, Rufus (7 січня 2019). Blueberry IPM: Past Successes and Future Challenges. Annual Review of Entomology. Annual Reviews. 64 (1): 95—114. doi:10.1146/annurev-ento-011118-112147. ISSN 0066-4170. PMID 30629894. S2CID 58573080.
- ↑ Where Are Blueberries Grown?. WorldAtlas (амер.). 25 квітня 2017. Процитовано 11 липня 2025.
- ↑ Clayton-Greene, K. A., ред. (1993). Fifth international symposium on vaccinium culture: Melbourne, Australia, January 14 - 16, 1993. Acta horticulturae. Wageningen: ISHS. с. 53—58. ISBN 978-90-6605-475-2.
- ↑ Лохина: вирощування та догляд. KvitkaInfo.com. Архів оригіналу за 10 червня 2022. Процитовано 8 червня 2022.
- ↑ https://molbuk.ua/news/268215-vyrosly-kushchi-kraseni-gromadskyi-diiach-iz-chernivciv-radyt-iak-vyroshchuvaty-vdoma-lokhynu.html
Посилання
ред.- Коротко про особливості лохини.
- Все, що потрібно знати про лохину. [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Лохина — корисна. [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]
- Лохина на Волині. [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Як виростити лохину. [Архівовано 24 жовтня 2016 у Wayback Machine.]