Лора́н Робе́р Блан (фр. Laurent Robert Blanc; нар. 19 листопада 1965 року, Алес, Франція) — колишній французький футболіст, тренер, головний тренер клубу «Ліон». З 25 червня 2013 по червень 2016 року очолював «Парі Сен-Жермен». Після трьох успішних років у клубі (3 чемпіонства, 2 Кубки Франції, 3 Кубки Ліги, 3 Суперкубки) залишив клуб у червні 2016-го.

Ф
Лоран Блан
Лоран Блан
Лоран Блан
Особисті дані
Народження 19 листопада 1965(1965-11-19) (58 років)
  Алес,
Франція Франція
Зріст 192 см
Вага 86 кг
Громадянство  Франція
Позиція Захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1983—1991
1991—1992
1992—1993
1993—1995
1995—1996
1996—1997
1997—1999
1999—2001
2001—2003
Франція «Монпельє»
Італія «Наполі»
Франція «Нім Олімпік»
Франція «Сент-Етьєн»
Франція «Осер»
Іспанія «Барселона»
Франція «Марсель»
Італія «Інтернаціонале»
Англія «Манчестер Юнайтед»
251 (76)
31 (6)
29 (1)
70 (18)
24 (2)
28 (1)
63 (14)
67 (6)
48 (1)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1989—2000 Франція Франція 97 (16)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2007–2010 Франція «Бордо»
2010–2012 Франція «Франція»
2013–2016 Франція «Парі Сен-Жермен»
2020–2022 Катар «Ар-Райян»
2022– Франція «Ліон»
Звання, нагороди
Нагороди
Кавалер ордена Почесного легіону

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ігрова кар'єра ред.

Клубна ред.

«Монпельє» ред.

Починав кар'єру в «Монпельє», де виступав на позиції півзахисника. Був одним з бомбардирів клубу. Разом з командою піднявся з 1-ї ліги у вищу (1987 року) і завоював кубок Франції (1990).

Внутрішній успіх ред.

1991 року перейшов у «Наполі», в якому відіграв 31 гру і забив 6 голів. З команди пішов по закінченні сезону, пояснивши свій вчинок бажанням грати за збірну[1].

У сезоні 1995/96 грав за «Осер», з яким став чемпіоном Франції.

«Барселона» ред.

Виступи Блана, які підкреслювались досягненнями «Осера» привертали увагу європейських клубів. Врешті решт футболіст підписав контракт з іспанською «Барселоною». Блан виграв Суперкубок у «Атлетико», але після цього швидко отримав травму. Після повернення став грати регулярно, але у чвертьфіналі Кубка кубків проти «АІКа» був вилучений з поля. Потім Лоран знову травмувався, що змусило пропустити його Ель Класіко та фінал Кубка кубків проти «ПСЖ». Після досить невдалого сезону Блан вирішив піти з команди.

«Манчестер Юнайтед» ред.

Тренер «Манчестер Юнайтед» декілька разів запрошував Блана 1996 року, але даремно. 2001 року футболіст підписав контракт з англійською командою. Попри свій вік, 35 років, Лоран швидко став гравцем основного складу. У перші місяці Блана багато критикували. У чемпіонаті команда програла п'ять разів поспіль «Болтону», «Ліверпулю», «Арсеналу», «Ньюкасл Юнайтед» та «Челсі» (за збігом обставин перші латинські літери назв команд складають прізвище футболіста — Bolton, Liverpool, Arsenal, Newcastle United, Chelsea[2]). За два роки Блан завершив кар'єру, допомігши манкуніанцям виграти Прем'єр-лігу. За час перебування в «Манчестері» Лоран забив чотири м'ячі: один в чемпіонаті «Тоттенхему»[3], а три в Лізі чемпіонів: «Олімпіакосу»[4] та «Боавішті» (вдома[5] та на виїзді[6]).

Міжнародна ред.

У збірній дебютував у лютому 1989 року. Після поразки 1993 року від збірної Ізраїлю, деякий час не виступав. Новий тренер Еме Жаке все ж почав запрошувати Блана до збірної.

Після перемоги на чемпіонаті світу 1998 року на деякий час припиняв виступи. Проте новий тренер французів, Роже Лемер, знайшов підхід до Блана та вмовив його продовжити грати за національну команду.

За збірну Франції Лоран Блан провів 97 матчів, в яких забив 16 м'ячів, що не властиво для захисника. Грав у складі збірної на чемпіонаті Європи 1992, ставав півфіналістом на чемпіонаті Європи 1996, переможцем чемпіонату світу 1998 і чемпіонату Європи 2000.

Лоран Блан є автором першого «золотого м'яча» в історії чемпіонатів світу у ворота збірної Парагваю в 1/8 фіналу ЧС-1998 у Франції (матч закінчився з рахунком 1:0)[7]. Блан також увійшов в історію тим, що пропустив фінальний матч ЧС-98 через видалення в півфіналі проти збірної Хорватії, коли захисник хорватів Славен Біліч симулював удар з боку Блана ліктем в обличчя.

Тренерська кар'єра ред.

«Бордо» ред.

З 8 червня 2007 року Блан став тренером «Бордо», замінивши бразильця Рікардо Гомеса. У перший сезон команда досягла другого місця в чемпіонаті, а самого Блана було визнано тренером року. У наступному сезоні команда перемогла в Лізі 1, а також виграла національний кубок.

Збірна Франції ред.

16 травня 2010 року Блан закінчив працювати з «Бордо», а 2 липня був призначений головним тренером збірної Франції, контракт з Федерацією футболу Франції підписав на 2 роки[8][9].

11 серпня в першому матчі з новим тренером Франція поступилась Норвегії з рахунком 1-2 на стадіоні Уллевол в Осло[10]. Однак пізніше вдалось здобути перемоги в товариських матчах з Англією (2-1[11]) та Бразилією (1-0[12]).

Парі Сен-Жермен ред.

25 червня 2013 року Лоран підписує угоду зі столичним ПСЖ[13]. І вже 3 серпня він виграє свій перший трофей у новому клубі, здолавши у Суперкубку свою колишню команду - «Бордо». З паризьким грандом Блан за три роки виграв три чемпіонства, два Кубки Франції, два Кубки Ліги й ще два Суперкубки.

27 червня 2016 року він залишив ПСЖ[14].

Досягнення ред.

Гравець ред.

Клубні ред.

«Монпельє»
«Барселона»
«Осер»
«Манчестер Юнайтед»

Збірні ред.

Молодіжна збірна
Національна збірна

Індивідуальні ред.

Тренер ред.

«Бордо»
«Парі-Сен-Жермен»

Статистика ред.

Гравець ред.

Сезон Клуб Дивізіон Чемпіонат Національний кубок Кубок Ліги Європейські змагання Збірні Всього
Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи Змаг. Матчі Голи Матчі Голи Матчі Голи
1983-1984   Монпельє Ліга 2 20 0 0 0 - - - - - - - 20 0
1984-1985 32 5 1 0 - - - - - - - 33 5
1985-1986 30 6 2 0 - - - - - - - 32 6
1986-1987 34 18 1 0 - - - - - - - 35 18
1987-1988 Ліга 1 24 6 1 0 - - - - - - - 25 6
1988-1989 35 15 3 1 - - КУ 2 0 3 0 43 16
1989-1990 36 12 6 2 - - - - - 7 2 49 16
1990-1991 38 14 2 0 - - КК 6 1 5 1 51 16
1991-1992   Наполі Серія А 31 6 0 0 - - - - - 10 1 41 7
1992-1993   Нім Олімпік Ліга 1 29 1 1 0 - - - - - 5 2 35 3
1993-1994   Сент-Етьєн 33 5 1 0 - - - - - 7 1 41 6
1994-1995 37 13 1 0 1 0 - - - 8 1 47 14
1995-1996   Осер 23 2 6 2 2 0 КУ 1 0 9 2 41 6
1996-1997   Барселона Прімера Дивізіон 28 1 5 0 - - КК 5 0 7 1 45 2
1997-1998   Марсель Ліга 1 31 11 1 0 3 2 - - - 13 3 48 16
1998-1999 32 2 1 0 1 0 КУ 10 1 7 0 51 3
1999-2000   Інтернаціонале Серія А 34+1 3+0 7 0 - - - - - 14 2 56 5
2000-2001 33 3 2 0 - - ЛЧ+КУ 2+7 0+0 2 0 46 3
2001-2002   Манчестер Юнайтед Прем'єр-ліга 29 1 2 0 0 0 ЛЧ 15 3 - - 46 4
2002-2003 19 0 1 0 0 0 ЛЧ 9 1 - - 29 1
Всього за збірну - - - - - - - - - 97 16 97 16
Всього у Франції 434 110 27 5 7 2 - 19 2 - - 487 119
Всього в Італії 99 12 9 0 - - - 9 0 - - 117 12
Всього в Іспанії 28 1 5 0 - - - 5 0 - - 38 1
Всього в Англії 48 1 3 0 - - - 24 4 - - 75 5
Всього за кар'єру 609 124 44 5 7 2 - 57 6 97 16 814 153

Примітки:

Тренер ред.

Сезон Команда Країна Матчі Перемоги Нічиї Поразки М'ячі забиті М'ячі пропущені Перемоги (%)
2007 — 2008 Бордо   51 30 12 9 87 52 58.8
2008 — 2009 Бордо   52 30 11 11 85 53 57.7
2009 — 2010 Бордо   56 33 8 15 84 55 59.9
2010 — 2011 Збірна Франції   12 8 2 2 16 6 66.7
2011 — 2012 Збірна Франції   5 2 3 0 7 3 -

Примітки ред.

  1. Олександр Просветов. Чемпіон і джентльмен // Спорт-Экспресс Футбол (журнал). — № 3. — 1999. (рос.)
  2. Au revoir, Larry White? [Архівовано 26 травня 2011 у Wayback Machine.] ESPN Soccernet, 10 January 2003 (англ.)
  3. Man Utd's amazing comeback. BBC Sport. 29 вересня 2001. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 4 листопада 2009.  (англ.)
  4. Man Utd go through. BBC Sport. 23 жовтня 2002. Архів оригіналу за 8 листопада 2006. Процитовано 4 листопада 2009.  (англ.)
  5. Man Utd stroll past Boavista. BBC Sport. 5 грудня 2001. Архів оригіналу за 22 жовтня 2002. Процитовано 4 листопада 2009.  (англ.)
  6. Man Utd top group. BBC Sport. 19 березня 2002. Архів оригіналу за 25 лютого 2003. Процитовано 4 листопада 2009.  (англ.)
  7. Цікаві та кумедні факти з футболу (рос.)
  8. Blanc, c'est signé!. L'Equipe. 26 червня 2010. Архів оригіналу за 28 червня 2010. Процитовано 26 червня 2010.  (фр.)
  9. Laurent Blanc a signé deux ans. France Football. 26 червня 2010. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 26 червня 2010.  (фр.)
  10. Norway 2 – 1 France. ESPN Soccernet. 11 серпня 2010. Архів оригіналу за 19 липня 2013. Процитовано 24 серпня 2010.  (англ.)
  11. Англія 1-2 Франція. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 листопада 2011. 
  12. Франція 1-0 Бразилія. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 9 листопада 2011. 
  13. Офіційно: Лоран Блан очолив ПСЖ. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. 
  14. Офіційно: Блан більше не головний тренер ПСЖ. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. 
  15. France honors World Cup winners – Government gives Legion of Honor to players, coaches. CNN/SI. 1 вересня 1998. Архів оригіналу за 4 червня 2011. Процитовано 20 липня 2006. 
  16. Décret du 24 juillet 1998 portant nomination à titre exceptionnel. JORF. 1998 (170): 11376. 25 липня 1998. PREX9801916D. Архів оригіналу за 13 березня 2020. Процитовано 10 березня 2009. 

Посилання ред.