Відкрити головне меню

Лондонський мирний договір

Лондонський мирний договір — мирна угода, підписана 30 травня 1913 року на Лондонській конференції. Договір поклав край Першій Балканській війні.

Лондонський мирний договір
Balkan Wars Boundaries.jpg
Підписано: {{{підписаний}}}

Лондонська конференція відкрилась у грудні 1912 року, одразу після проголошення незалежності Албанії. Військові дії фактично завершились ще 2 грудня 1912 року. Через недоліки Договору у червні 1913 року почалася Друга Балканська війна. Остаточний мир встановлено на умовах Бухарестського договору 12 серпня 1913 року.

Основні пложенняРедагувати

За Договором Османська імперія втратила всі європейські володіння, крім Стамбула і невеликої частини Східної Фракії (по лінії Мідія — Енез).

Європейські володіння Османської імперії були в основному розділені між Королівством Греція (частина Македонії та район Салонік), Королівством Сербія (частина Македонії та Косово) і Болгарське царство (Фракія з Егейським узбережжям і частина Македонії).

Під тиском європейських держав Королівство Чорногорія змушена зняти облогу Шкодера. За підтримки «великих держав» встановлена незалежність Албанії в тих межах, які вони для неї визначили. Королівство Сербія не досягла виходу до Адріатичного моря.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати