Лондонський мирний договір

Лондонський мирний договір — мирна угода, підписана 30 травня 1913 року на Лондонській конференції. Договір поклав край Першій Балканській війні.

Лондонський мирний договір
Balkan Wars Boundaries.jpg
Тип мирна угода
Підписано 30 травня 1913
Місце Лондон

Лондонська конференція відкрилась у грудні 1912 року, одразу після проголошення незалежності Албанії. Військові дії фактично завершились ще 2 грудня 1912 року. Через недоліки Договору у червні 1913 року почалася Друга Балканська війна. Остаточний мир встановлено на умовах Бухарестського договору 12 серпня 1913 року.

Основні пложенняРедагувати

За Договором Османська імперія втратила всі європейські володіння, крім Стамбула і невеликої частини Східної Фракії (по лінії Мідія — Енез).

Європейські володіння Османської імперії були в основному розділені між Королівством Греція (частина Македонії та район Салонік), Королівством Сербія (частина Македонії та Косово) і Болгарське царство (Фракія з Егейським узбережжям і частина Македонії).

Під тиском європейських держав Королівство Чорногорія змушена зняти облогу Шкодера. За підтримки «великих держав» встановлена незалежність Албанії в тих межах, які вони для неї визначили. Королівство Сербія не досягла виходу до Адріатичного моря.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати