Лондонський мирний договір (1913)
Лондонський мирний договір — мирна угода, підписана 30 травня 1913 року на Лондонській конференції. Договір поклав край Першій Балканській війні.
| Лондонський мирний договір | |
|---|---|
 | |
| Тип | мирна угода |
| Підписано | 30 травня 1913 |
| Місце | Лондон |
| Підписанти | Болгарія, Османська імперія, Сербія, Греція, Чорногорія, Італія, Німеччина, Росія і Австро-Угорщина |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Лондонська конференція відкрилась у грудні 1912 року, одразу після проголошення незалежності Албанії. Військові дії фактично завершились ще 2 грудня 1912 року. Через недоліки Договору в червні 1913 року почалася Друга Балканська війна. Остаточний мир встановлено на умовах Бухарестського договору 12 серпня 1913 року.
Основні пложення
ред.За Договором Османська імперія втратила всі європейські володіння, крім Стамбула і невеликої частини Східної Фракії (по лінії Мідія — Енез).
Європейські володіння Османської імперії в основному поділили між собою
- Грецьке королівство: частина Македонії та район Салонік,
- Королівство Сербія: частина Македонії та Косово,
- Болгарське царство: Фракія з Егейським узбережжям і частина Македонії.
Під тиском європейських держав Королівство Чорногорія змушена зняти облогу Шкодера. За підтримки «великих держав» встановлена незалежність Албанії в тих межах, які вони для неї визначили. Королівство Сербія не досягла виходу до Адріатичного моря.
Література
ред.- Б. М. Гончар. Лондонський мир 1913 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання
ред.- Текст угоди [Архівовано 6 квітня 2009 у Wayback Machine.](англ.)