Ломикіна Зоя Дмитрівна
Зоя Дмитрівна Ломи́кіна (17 квітня 1928, Первомайськ —12 серпня 2008, Одеса) — українська скульпторка; член Спілки художників України з 1960 року. Дружина художника Костянтина Ломикіна.
| Ломикіна Зоя Дмитрівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 17 квітня 1928 Первомайськ, Україна |
| Померла | 12 серпня 2008 (80 років) Одеса, Україна |
| Поховання | Другий християнський цвинтар |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | скульпторка |
| Alma mater | Одеське художнє училище |
| Вчителі | Тодоров Михайло Дмитрович, Шелюто Микола Андрійович, Чубін Антон Юхимович і Чувакін Федір Федорович |
| Членство | Національна спілка художників України |
| У шлюбі з | Ломикін Костянтин Матвійович |
Біографія
ред.Народилася 17 квітня 1928 року у місті Первомайську (тепер Миколаївська область, Україна). 1950 року закінчила Одеське художнє училище (викладачі Михайло Тодоров, Антон Чубін, Микола Шелюто, Федір Чувакін).
Працювала в Одесі: протягом 1957—1959 років — викладач художньої школи; у 1960–1980-ті роки — у філії Художнього фонду України. Жила в Одесі на вулиці Чкалова № 1, квартира № 13. Померла в Одесі 12 серпня 2008 року. Похована в Одесі на Другому християнському цвинтарі.
Творчість
ред. Пам'ятник академіку Олександру Ляпунову |
 Пам'ятник Євгену Блажевському |
 надгробок Юлії Рябчинській |
Працювала в галузі станкової, монументальної та декоративної скульптури. Для скульптурних портретів, композицій, пам'ятників, надгробків використовувала гіпс, бронзу, граніт. Серед робіт:
- «Потьомкінець» (1957, гіпс);
- «Рибалка з Чорногорки» (1958);
- пам'ятник академіку Олександру Ляпунову в Одесі (1958, брогза, граніт; архітектор В. Мусаров);
- «Не для війни синів ми ростимо» (1960);
- «1905 рік» (1960, гіпс);
- «Водолаз Севастопольського флоту В. Дарченко» (1965);
- «Нам потрібен мир» (1967, гіпс);
- портрет Сергія Кірова (1970, дерево);
- портрет Михайла Фрунзе (1971, штучний камінь);
- «Юність» (1971, шамот);
- «Молодий архітектор» (1971; 1978);
- «Скульптор Таїсія Судьїна» (1972);
- «Засновник Одеської художньої школи К. Костанді» (1974);
- «Юнак» (1990);
- пам'ятник Євгену Блажевському в селі Любомирці (1963, брогза, граніт; архітектор Василь Онащенко);
- надгробок Юлії Рябчинській в смт Піщанці (1974).
Брала участь у республіканських та всесоюзних виставках з 1957 року.
Література
ред.- Ломикіна Зоя Дмитрівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 273.;
- Ломикіна Зоя Дмитрівна // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
- С. Г. Крижевська. Ломикіна Зоя Дмитрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.