Любомирка (Подільський район)

село Куяльницької громади, Подільський район Одеської області

Любоми́рка — село Куяльницької сільської громади в Подільському районі Одеської області, Україна. Населення становить 1181 осіб.

село Любомирка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Подільський район (Одеська область) Подільський район
Громада Куяльницька сільська громада
Код КАТОТТГ UA51120110270074950
Основні дані
Засноване 1880
Населення 1181
Площа 2,13 км²
Густота населення 554,46 осіб/км²
Поштовий індекс 66340
Телефонний код +380 4862
Географічні дані
Географічні координати 47°45′44″ пн. ш. 29°29′14″ сх. д. / 47.76222° пн. ш. 29.48722° сх. д. / 47.76222; 29.48722Координати: 47°45′44″ пн. ш. 29°29′14″ сх. д. / 47.76222° пн. ш. 29.48722° сх. д. / 47.76222; 29.48722
Середня висота
над рівнем моря
111 м
Водойми Сухий Ягорлик
Місцева влада
Адреса ради 66350, Одеська обл., Подільський р-н, с. Куяльник, вул. Куяльницька, буд. 26 А
Карта
Любомирка. Карта розташування: Україна
Любомирка
Любомирка
Любомирка. Карта розташування: Одеська область
Любомирка
Любомирка
Мапа
Мапа

CMNS: Любомирка у Вікісховищі

Історія ред.

У Російській імперії село Любомирка входило до Нестоїтської волості Балтського повіту Подільської губернії. Село Бірзула (відоме з 1779[1]; населення 1795 412, 1859 409, 1886[2] 524, 1888 667, 1897 913) — Косівська волость Ананьївського повіту Херсонської губернії.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 86 жителів села[3].

7 вересня 1946 року с. Бірзула[4] та с. Любомирка об'єднані в одне село Любомирка.[5][6]

Колишній орган місцевого самоуправління — Любомирська сільська рада.

Населення ред.

  • 1885—827
  • 1897 — 1481

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1303 особи, з яких 565 чоловіків та 738 жінок.[7]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1175 осіб.[8]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]

Мова Відсоток
українська 91,53 %
російська 6,60 %
румунська 1,44 %
болгарська 0,08 %
інші 0,35 %

Видатні уродженці ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Проблема відтворення правдивої дати заснування міста Подільська в контексті впливу радянської історіографії та адміністративно-територіального поділу краю // kraeved.od.ua
  2. Історія міст і сіл УРСР: 1886–1887 — 859 (192 господарства)
  3. Любомирка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  4. Карта РККА L-35 (Б и Г), 1941
  5. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 921, 963, 995.
  6. Указ Президії Верховної Ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільських Рад та населених пунктів Дніпропетровської, Одеської, Ровенської, Сумської, Тернопільської і Херсонської областей» від 7 вересня 1946 р. // Відомості Верховної Ради Української РСР. — 1947. — № 11 (30 листопада). — С. 8–11.
  7. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
  8. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.
  9. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 7 жовтня 2019.