Литвинов Віталій Васильович
Литви́нов Віта́лій Васи́льович (2 грудня 1940, Вище, Ворошиловградська область — 6 квітня 2020) — радянський та український науковець, фахівець у галузі інформатики, зокрема математичного й програмного забезпечення обчислювальних машин та систем, імітаційного моделювання.
Доктор технічних наук (1986), професор (1989), завідувач кафедри інформаційних технологій та програмної інженерії Чернігівської політехніки. Дійсний член Академії технологічних наук України[2].
Лауреат Державної премії СРСР 1986 року, Державної премії України в галузі науки і техніки 2006 року[3] та Державної премії України в галузі освіти 2017 року[4].
Біографія
ред.Віталій Литвинов народився 2 грудня 1940 року у місті Верхнє (нині частина Лисичанська) Луганської області. В 1963 році закінчив Київський політехнічний інститут. Після закінчення вишу в 1963–64 роках працював на металургійному комбінаті імені Ілліча в Маріуполі на посаді старшого інженера центральної лабораторії автоматизації та механізації.
У листопаді 1963 році вступив до аспірантури Інституту кібернетики АН УРСР, яку закінчив у листопаді 1966 року і у лютому 1967 захистив кандидатську дисертацію. З 1966 року Віталій Литвинов працював в Інституті кібернетики на посадах молодшого та старшого (з 1971) наукового співробітника.
В 1975–78 роках працював на щойно створеній кафедрі прикладної математики КПІ. В 1978 році повернувся до Інституту кібернетики, де працював на посаді завідувача сектору, головного конструктора проекту в спеціальному конструкторському бюро математичних машин і систем, а після виділення із нього спеціального конструкторсько-технологічного бюро програмного забезпечення — на посаді начальника відділу цієї установи. В 1986 році Віталій Литвинов захистив докторську дисертацію й отримав Державну премію СРСР у галузі науки та техніки.
Після створення на базі бюро у 1992 році Інституту програмних систем НАН України він працював завідувачем відділу цього інституту до 2000 року, коли він перейшов на роботу в Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, де працював до 2012. У цей період він отримав Державну премію України в галузі науки і техніки (2006).
З 2012 і до своєї смерті 6 квітня 2020 року — професор Чернігівської політехніки, де він очолював новостворену кафедру інформаційних технологій та програмної інженерії.
Наукові досягення
ред.Віталій Литвинов займався дослідженнями в галузі створення алгоритмічних мов імітаційного моделювання дискретних систем надвисокого рівня, спеціалізованих пакетів та інтелектуальних систем моделювання[5]. Крім того, вчений займався проектуванням різних галузевих систем експлуатації, питаннями програмної інженерії[6].
Найбільш вагомим досягненням в напрямі моделювання стала розробка першої в СРСР об'єктно-орієнтованої системи моделювання АЛСІМ-БЕСМ. Вона та подальші розробки стали основою для створення сімейства пакетів моделювання різних аспектів експлуатації військово-морського флоту СРСР. Зокрема, Литвинов як заступник головного конструктора брав участь у розробці інформаційно-розрахункової системи «Юпітер» для військово-морського флоту СРСР. Саме за роботи з імітаційного моделювання, виконані в межах цього проекту, Литвинов у складі колективу був відзначений Державною премією СРСР у галузі науки і техніки 1986 року[7].
Роботи з автоматизації проектування та управління експлуатацією військово-морської техніки пізніше були використані КБ імені Антонова. Під керівництвом Віталія Литвинова розроблено інформаційні комплекси проектування для керування процесами обслуговування та ремонту літаків. В 1996—2002 роках науковий колектив під керівництвом Литвинова виконував розробки комп'ютерних технологій для американської корпорації Delta Air Lines та української авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України»[7].
У 2001—2006 роках вчений у складі колективу займався розробкою апаратно-програмних комплексів керування великими установками електронно-променевого зварювання. Разом зі співробітниками Інституту електрозварювання імені Євгена Патона НАН України ними розроблено апаратно-програмний комплекс, що дозволяє в десятки разів скоротити процес розробки програм зварювання. За цю роботу колективу присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки за 2006 рік[8].
Під керівництвом Віталія Литвинова в 2003—2008 роках для потреб Служби безпеки України створювалось сімейство захищених мобільних телефонів (криптофонів), розроблялися системи оповіщення та захисту обчислювальної мережі[9].
Крім того, до доробку Віталія Литвинова можна віднести роботи в галузі математичного моделювання систем автоматизованого керування сільськогосподарськими підприємствами та 3D-моделювання виробок закритих шахт для забезпечення видобутку метану[9].
Організаційна робота
ред.Віталій Литвинов був членом ученої ради Чернігівської політехніки, членом вченої ради ІПММС НАН України, членом редколегій двох наукових журналів, членом двох спеціалізованих рад з захисту докторських та кандидатських дисертацій, дісним членом та головою чернігівського осередку Академії технологічних наук України[9].
Вчений став засновником міжнародної науково-практичної конференції «Математичне та імітаційне моделювання систем. МОДС», що щорічно проводиться у Чернігові та селі Жукин[9].
Під науковим керівництвом Віталія Литвинова науковий ступінь здобули три доктори та 14 кандидатів наук[10].
Литвинов є автором 12 монографій, 3 декларативних патентів та 183 наукових праць[10].
Нагороди
ред.- Державна премія СРСР 1986 року — за розробку методів та універсальних програмних засобів імітаційного моделювання складних технічних систем (у складі колективу).
- Державна премія України в галузі науки і техніки 2006 року — за розробку новітніх електронно-променевих зварювальних установок на основі модельно-орієнтованого управління (у складі колективу)[3].
- Державна премія України в галузі освіти 2017 року — за роботу «Науково-теоретичні, методичні та технологічні аспекти комплексної ІТ-підтримки діяльності інноваційного університету» в номінації «Вища освіта» (у складі колективу)[4].
Примітки
ред.- ↑ Montenegro A. ORCID Public Data File 2023 — 2023. — doi:10.23640/07243.24204912.V1
- ↑ Список членів всеукраїнської громадської організації «Академія технологічних наук України». Архів оригіналу за 30 березня 2022. Процитовано 29 березня 2022.
- ↑ а б Указ Президента України від 20 грудня 2006 року № 1103/2006 «Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2006 року»
- ↑ а б Указ Президента України від 18 листопада 2017 року № 374/2017 «Про присудження Державних премій України в галузі освіти 2017 року»
- ↑ Клименко, 2015, с. 4—5.
- ↑ Шкарлет, 2016.
- ↑ а б Клименко, 2015, с. 5.
- ↑ Клименко, 2015, с. 5—6.
- ↑ а б в г Клименко, 2015, с. 6.
- ↑ а б Клименко, 2015, с. 7.
Джерела
ред.- С. М. Шкарлет. Литвинов Віталій Васильович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2016. — Т. 17 : Лег — Лощ. — 712 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
- Литвинов Віталій Васильович: до 75-річчя з дня народження : біобібліогр. покажч. / авт. біограф. В. П. Клименко ; уклад. А. А. Савенко, Н. С. Лузіна, Т. М. Коваленко. — Чернігів : ЧНТУ, 2015. — 36 с. — (Серія біобібліографічних покажчиків «Історія ЧНТУ в особистостях»).