Інститут програмних систем НАН України
Інститут програмних систем Національної академії наук України (ІПС НАН України) — наукова установа у складі відділення інформатики НАН України секції фізико-технічних і математичних наук Національної академії наук України.
Інститут програмних систем НАН України | ||||
---|---|---|---|---|
Основні дані
| ||||
Засновано | 3 липня 1992 | |||
Приналежність | Відділення інформатики НАН України | |||
Сфера | програмна інженерія | |||
Кількість співробітників | 109 | |||
Розташування |
![]() | |||
Адреса | просп. Академіка Глушкова, 40, корп. 5 | |||
Вебсторінка | isofts.kiev.ua | |||
Мапа
| ||||
![]() |
Інститут займається фундаментальними і прикладними науковими дослідженнями у галузі програмування та інформаційних технологій, розробкою програмного забезпечення та впровадженням результатів наукових досягнень у державну, соціальну та оборонну сфери життєдіяльності України.
Інститут входить до складу Кібернетичного центру НАН України.
Основні напрями діяльностіРедагувати
- Теоретичні та прикладні проблеми створення систем та технологій програмування
- Моделі і засоби програмної інженерії
- Проблеми оцінки і забезпечення якості, стандартизації та сертифікації програмних систем
- Формально-логічні основи, методи і засоби створення інтелектуальних інформаційних систем, банків даних та знань
- Математичні моделі, методи та програмне забезпечення для створення складних розподілених комп'ютерних систем
ІсторіяРедагувати
У 1980 році з метою централізації робіт по розробці програмного забезпечення ЕОМ і систем на основі нових технологій програмування, уніфікації і типізації програмних засобів, організації їх розповсюдження, впровадження і супроводження в промисловому масштабі було створене Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро програмного забезпечення Інституту кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України (СКТБ ПО ІК НАН України). Очолив новостворений відділ доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент АН УРСР Анатолій Стогній.
У 1992 році на основі бюро виник Інститут програмних систем Національної академії наук України[1]. Очолив інститут доктор фізико-математичних наук, академік НАН України Пилип Андон.
За перші роки своєї діяльності науковці інституту створили різні версії інструментального середовища програмування ПАЛЬМА, що підтримує створення великих реляційних баз даних і прикладних програм; загальносистемні програмні засоби управління даними великих об'ємів і складної структури в автоматизованих інформаційних системах, системах обробки даних і управління ПРОК 1; CASE-систему автоматизації виробництва програм АПРОП-2 з режимом колективного доступу; моделюючий комплекс АЛСИМ-2 для комплексного моделювання складних технічних систем та інше.
Надалі колективи вчених інституту займалися:
- розвитком теоретичного апарату компонентного програмування із зовнішньою та внутрішньою компонентною алгеброю;
- розробкою об'єктно-компонентного методу проектування програмних систем;
- створенням та розвитком формальних моделей програм, інтерфейсів та середовищ і методології побудови програмних систем із типових і готових компонентів повторного використання;
- розробкою формального апарату та семантичних інструментально-технологічних та мовних засобів агентно-орієнтованого програмування;
- створенням методів паралельних обчислень для прикладних програмних систем, у межах яких отримала подальший розвиток алгебра алгоритміки, як теоретична основа автоматизації проектування паралельних алгоритмів і програм;
- розробкою інструментальної системи проектування і синтезу програмного забезпечення для паралельних і розподілених середовищ (багатоядерних, кластерних та ґрід);
- розробкою моделі (логіко-обчислювальної семантичної мережі) та програмно-інструментального середовища подання та обробки чітких і нечітких знань.
- розробкою моделей, методів та засобів створення інтелектуальних інформаційних систем у семантичному WEB-середовищі на основі агентного підходу;
- розробкою методів та моделей автоматизованої підтримки експертно-аналітичної методології прийняття рішень в мультиагентних комп'ютерних системах;
- створенням моделей і методів глибокого аналізу даних.
Інститутом розроблено і впроваджено в промислову, соціальну і оборонну сфери більше 80 проектів зі створення інформаційних технологій і комп'ютерних систем на замовлення Міністерства оборони України, Державної прикордонної служби України, Міністерства промислової політики України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного космічного агентства України, Гідрометцентру України тощо. Серед них:
- глобальна автоматизована інформаційна система Прикордонних військ України (АІС «Гарт»);
- інтегрована міжвідомча інформаційно-телекомунікаційна система для контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон України (система «Аркан»);
- спеціалізований моделюючий програмний комплекс «КОСМОНАВТ» для дослідження і оцінки стану кровообігу космонавтів на всіх етапах космічного польоту;
- інформаційні системи автоматизації повсякденної діяльності управлінь МО України та Генштабу ЗСУ;
- комплекс програмних засобів підтримки експертного ухвалення рішень «Ексгрунт» в складних, слабоформалізованих сферах діяльності (соціально-політичні, економічні, науково-технічні і т. п.);
- апаратно-програмний комплекс «Захист» для захисту локальних і мережних АРМ від несанкціонованого доступу з ідентифікацією користувачів електронними мікропроцесорними картками;
- інструментально-технологічний програмний комплекс проведення контент-аналітичних досліджень повнотекстових баз даних;
- інструментальні програмно-технологічні засоби для підтримки проектування і реалізації розподілених прикладних систем об'єктно-орієнтованого типу загального призначення;
- комп'ютерна система для формування і ведення аеронавігаційного пакету документів, даних і карт;
- система паралельних обчислень для оперативного і високоточного аналізу і прогнозування регіональних природних і техногенних процесів в атмосфері;
- ГІС-технологія дослідження впливу навколишнього середовища на стан здоров'я населення.
Інститут є базовою організацією з виконання Програми інформатизації НАН України, у рамках якої:
- створено академічну мережу обміну даними (АМОД);
- розроблено програмно-технологічний комплекс для підтримки діяльності установ НАН України;
- створено реєстр інформаційних ресурсів НАН України та інформаційно-пошукову систему;
- розроблено програмно-технічні засоби, технологію та методичне забезпечення для побудови наукових електронних бібліотек (НЕБ) НАН України;
- створено промисловий варіант централізованої НЕБ періодичних видань НАНУ;
- створено інтегровану систему пошуку у електронних бібліотеках України.
Загальна інформаціяРедагувати
В інституті працює понад 109 співробітників, серед яких один академік НАН України, 7 докторів і 22 кандидати наук (технічних, фізико-математичних і біологічних)[1]. Співробітники інституту неодноразово були удостоєні державних та відомчих почесних звань, премій та нагород. Зокрема, Пилип Андон та Катерина Лавріщева стали лауреатами Державної премії України в галузі науки і техніки 2003 року за цикл наукових робіт «Теоретичні основи та інструментальні засоби розробки програмного забезпечення інформаційних технологій» у складі колективу.
При інституті працює аспірантура за програмою підготовки здобувачів ступеня доктора філософії за спеціальністю 122 Комп'ютерні науки. Освітня підготовка аспірантів здійснюється спільно з Національним університетом «Києво-Могилянська академія».
Інститут є:
- членом міжнародних наукових асоціацій Association for Computing Machinery (АСМ) та IEEE Computer Society (США);
- членом Міжнародної організації зі стандартизації (ISO) в рамках підкомітету «Інженерія програмних засобів»;
- членом Асоціації європейських національних спілок дослідження операцій;
- співзасновником Асоціації користувачів CDS/ISIS (спільно з Державною публічною науково-технічною бібліотекою Росії);
- ініціатором створення українського відділення Association for Computing Machinery (АСМ), яке було зареєстровано в АСМ на початку 2008 року.
ІПС НАН України є засновником і видавцем наукового журналу «Проблеми програмування».
Спільно з Інститутом кібернетики імені В. М. Глушкова НАН України Інститут програмних систем є організатором міжнародної конференції з програмування «УкрПРОГ».
СтруктураРедагувати
- Науково-дослідний відділ автоматизованих інформаційних систем
- Науково-дослідний відділ проблем моделювання та надійності людино-машинних систем
- Науково-дослідний відділ автоматизованих систем програмно-цільового управління
- Науково-дослідний відділ автоматизованих систем організаційного управління
- Відділ теорії комп'ютерних обчислень
ПриміткиРедагувати
- ↑ а б Інституту програмних систем НАН України — 30 років. НАН України. 2 липня 2022. Процитовано 10 липня 2022.
ПосиланняРедагувати
- Офіційний сайт
- Інститут програмних систем НАН України // Національна академія наук України