Колесниківська сільська рада

колишня сільська рада в Овруцькому районі Житомирської області, Україна

Колесниківська сільська рада (до 1926 року — Липська сільська рада, до 1991 року — Липсько-Романівська сільська рада) — колишня адміністративно-територіальна одиниця та орган місцевого самоврядування у Овруцькому районі Коростенської і Волинської округ, Київської й Житомирської областей Української РСР та України з адміністративним центром у с. Личмани.

Колесниківська сільська рада
Основні дані
Країна СРСР СРСР УРСР
Україна Україна
Область Коростенська округа
Волинська округа
Київська область
Житомирська область
Район Овруцький район
Адм. центр с. Личмани
Утворена 1923 року
Ліквідована 17 липня 2020 року
Код КОАТУУ 1824283700
Облікова картка Колесниківська сільська рада 
Склад
Кількість членів 12
Голова ради Сосновська Зоя Іванівна
Територія та населення
Площа 0,604 км²
Населення 134
Густота 221,85 осіб/км²
Населені пункти 3
Контактні дані
Адреса вул. Лісова, с. Личмани, Овруцький р-н, Житомирська обл., 11918
Мапа

Населені пункти ред.

Сільській раді підпорядковані населені пункти:

Населення ред.

Кількість населення ради, станом на 1923 рік, становила 1 444 особи, кількість дворів — 268[1].

Відповідно до результатів перепису населення СРСР, кількість населення ради, станом на 12 січня 1989 року, становила 440 осіб.

Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців сільської ради становила 134 особи[2].

Склад ради ред.

Рада складається з 12 депутатів та голови.

Керівний склад сільської ради ред.

ПІБ Основні відомості Дата обрання Дата звільнення
Сосновська Зоя Іванівна Сільський голова, 1965 року народження, освіта, член Соціал-демократичної партії України (об'єднаної) 26.03.2006 31.10.2010
Сосновська Зоя Іванівна Сільський голова, 1965 року народження, освіта середня спеціальна, член Партії регіонів 31.10.2010

Примітка: таблиця складена за даними джерела[3]

Історія ред.

Створена 1923 року, як Липська сільська рада, в складі хуторів Деркачі, Козлище, Колесники, Липськи, Личмани, Магдин, Малашевський, Марки, Недзялківський, Нове Строєння, Острів Стовпечно (згодом — Стовпичне), Решів, Романи, Спаський Острів, Сташкевичі і Тальмони Гладковицької волості Овруцького повіту Волинської губернії. 7 березня 1923 року включена до складу новоствореного Овруцького району Коростенської округи. З 1926 року — Липсько-Романівська сільська рада. На 17 грудня 1926 року на обліку значаться хутори Бацькуни, Збраньківці, Кондрати, Німечені, Плескачі, Сидори, Хомути, Червінці та Ямне. Близько 1939 року хутори Липськи та Романи об'єднано в с. Липські Романи. Станом на 1 жовтня 1941 року хутори Козлище, Кондрати, Малашевський, Марки, Недзялківський, Німечене, Нове Строєння, Плескачі, Решів, Спаський Острів, Тальмони, Хомути, Червінці та Ямне не перебувають на обліку населених пунктів[4].

Станом на 1 вересня 1946 року Липсько-Романівська сільська рада входила до складу Овруцького району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Збраньківці, Колесники, Липсько-Романи, Личмани, Сидори, Стовпичне та хутори Деркачі й Магдин[5], х. Бацькуни, не перебуває на обліку населених пунктів. Станом на 1 березня 1961 року с. Сташкевичі не перебуває на обліку населених пунктів[4].

На 1 січня 1972 року Липсько-Романівська сільська рада входила до складу Овруцького району Житомирської області, на обліку в раді перебували села Деркачі, Збраньківці, Колесники, Липські Романи, Личмани, Сидори, Стовпичне та селище Магдин[6].

14 листопада 1991 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій окремих районів», центр сільської ради перенесено до с. Колесники з перейменуванням ради на Колесниківську, села Деркачі та Липські Романи знято з обліку[4].

23 квітня 2008 року, відповідно до рішення Житомирської обласної ради «Про внесення змін в адміністративно-територіальний устрій Житомирської області», села Колесники, Сидори та Стовпичне зняті з обліку, адміністративний центр ради перенесено до с. Личмани без перейменування ради[7].

Виключена з облікових даних 17 липня 2020 року[8]. Територію та населені пункти ради, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», включено до складу новоствореної Гладковицької сільської територіальної громади Коростенського району Житомирської області[9].

Примітки ред.

  1. Материалы по административно-териториальному делению Волынской губернии 1923 года (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Житомир: Издание Волынского губернского отдела управления, 1923. с. 116. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2022.
  2. Населення Житомирської області. pop-stat.mashke.org. Архів оригіналу за 4 вересня 2021 року. Процитовано 30 жовтня 2022.
  3. rada.gov.ua
  4. а б в Упоряд. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Довідник: офіційне видання. Інститут історії України НАН України (українська) . Житомир: видавництво «Волинь», 2007. с. 80, 196, 311, 314, 339, 352, 356, 374, 377, 407, 422, 452, 459, 466, 485, 490, 508, 599. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2022.
  5. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 вересня 1946 року. Видання перше. Інтернет-архів. Київ: Українське видавництво політичної літератури. 1947. с. 180. Процитовано 30 жовтня 2022.
  6. Упоряд. А.Д. Шелягин. Українська РСР. Адміністративно-територіальний поділ на 1 січня 1972 року (PDF). Інститут історії України НАН України. Київ: Ордена Червоного Прапора видавництво політичної літератури України, 1973. с. 146. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2021. Процитовано 30 жовтня 2022.
  7. Картка постанови. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 30 жовтня 2022.
  8. Картка ради на сайті Верховної Ради України
  9. Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 Січня 2021. Процитовано 30 жовтня 2022.

Джерела ред.