Відкрити головне меню

Білгород-Дністровський район

район в Одеській області (Україна)

Бі́лгород-Дністро́вський райо́н (у 1940–1957 рр. — Лиманський район) — район Одеської області України. Районний центр: Білгород-Дністровський.

Білгород-Дністровський район
Coat of Arms of Bilhorod-Dnistrovskiy Raion in Odesa Oblast.png Bilhorod-Dnistrovskiy Raion prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Одеська область
Код КОАТУУ: 5120800000
Утворений: 1957 р.
Населення: 116 007 (на 01.01.2019)
Площа: 1852 км²
Густота: 32.6 осіб/км²
Тел. код: +380-4849
Поштові індекси: 67720—67798
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Білгород-Дністровський
Сільські ради: 27
Села: 55
Селища: 1
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 67700, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, вул. Грецька, 24, 3-36-29
Вебсторінка: Білгород-Дністровська РДА; Білгород-Дністровська РР
Голова РДА: Ільченко Сергій Петрович
Голова ради: Лобанов Валерій Володимирович
Мапа

Commons-logo.svg Білгород-Дністровський район у Вікісховищі

Загальні відомостіРедагувати

 
Білгород-Дністровська районна рада

Район омивається Чорним морем і Дністровським лиманом, територією району протікають річки Дністер, Алкалія, Каплань. На території району розташований Шаболатський лиман.

Білгород-Дністровський район розташований у південно-західній частині Одеської області України. Площа району становить 185,2 тисяч гектар.
Утворений після приєднання Бесарабії до УРСР 7 серпня 1940 року як Лиманський район (з пласи Лиман (рум. Plasa Liman) жудеця Четатя-Албе) Аккерманської, з грудня 1940 Ізмаїльської, з лютого 1954 р. Одеської області; адміністративний центр — приміське с. Шабо та/або м. Аккерман.[1][2] Переіменований 28 листопада 1957 року в Білгород-Дністровський район. У грудні 1962 року був приєднаний Старокозацький район.[3]

На півночі району проходить державний кордон України з Молдовою. На північному сході та на сході територія району обмежена водами Дністровського лиману, на півдні — Чорним морем. Межує на заході з Саратським, на південному заході — Татарбунарським, по Дністру — з Біляївським, а вздовж Дністровського лиману — з Овідіопольським районами області.

Площа сільськогосподарських угідь району станом на 01.01.2005 року становить 132744 гектарів, в тому числі орних земель — 118474 га, сіножатей — 4373 га, пасовищ — 313 га. Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики і оборони займають 3965 тис. га, оздоровчого призначення — 141 га, рекреаційного призначення — 101 га, лісового фонду — 5,5 тис. га, водного фонду — 29,5 тис. га (лиман — 27,5, ставки — 0,9, річки — 0,7, канали — 0,4 тис.га), житлового і громадського будівництва — 6,1 тис. га.

Адміністративний, господарський і культурний центр Білгород-Дністровського району розташований у місті обласного підпорядкування Білгород-Дністровському.

ГеографіяРедагувати

Територія району лежить у межах Причорноморської низовини. Район відрізняється характерним фактором для південних степових районів України — відсутністю природних лісових масивів. Поверхня на півночі — хвиляста рівнина, на півдні — плоска лиманно-морська рівнина, слабо розчленована долинами та балками. Переважають південні чорноземи.

Корисні копалини — будівельні матеріали (будівельний камінь, вапняки, піски), а також лікувальні грязі Будацького лиману, є джерела мінеральних вод. Основна водна артерія — річка Дністер та її рукав Турунчук. Річки Хаджидер, Алкалія, Каплань та інші, які влітку пересихають.

ДемографіяРедагувати

Однією з ознак району є його велика протяжність. До його складу входить 57 населених пунктів, що об'єднані у 27 сільських рад. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року кількість населення району становить 62255 чоловік, з них 29191 чоловіки (46,9%), 33064 — жінки (53,1%). Останніми роками спостерігається незначне зменшення чисельності населення. За національним складом у районі мешкає українців - 81,9%, росіян — 8,8%, молдован — 6,3%, болгар — 1,2%.

Станом на січень 2015 року кількість мешканців району становила 60 718 осіб, з них міського населення — 0 осіб (селища міського типу Затока та Сергіївка підпорядковані Білгород-Дністровській міськраді і до складу району не входять), сільського — 60 718 осіб[4].

Трудові ресурси становлять 29655 чоловік. В народному господарстві району зайнято 22817 чоловік, в тому числі:

  • у промисловості — 9,5% усіх зайнятих у народному господарстві району;
  • у будівництві —- 2,8%;
  • у сільському господарстві — 57,4%;
  • в інших галузях — 30,3%.

Етномовний склад населених пунктів району за переписом 2001 р. (рідна мова населення)[5]

українська російська молдовська болгарська
Білгород-Дністровський район 80,8 13,0 5,0 0,6
с. Адамівка 90,4 7,3 0,9 0,9
с. Авидівка 96,5 2,6 - 0,4
с. Благодатне 93,0 1,7 4,2 0,8
с. Андріївка 88,9 10,4 0,3 0,2
с. Розкішне 88,0 12,0 - -
с. Бритівка 77,3 21,3 0,2 1,0
с. Вигон 91,2 7,9 0,1 0,1
с. Польове 100,0 - - -
с. Черкеси 98,0 0,7 0,3 0,3
с. Великомар'янівка 93,2 3,5 1,9 0,1
с. Долинівка 83,2 9,0 3,2 4,1
с. Володимирівка 94,6 3,1 2,2 -
с. Дальнічень 89,1 4,4 5,5 0,6
с. Чистоводне 95,6 0,8 3,3 0,1
с. Випасне 90,5 7,0 1,2 0,5
с. Сухолужжя 92,7 5,2 0,5 0,5
с. Козацьке 85,3 3,1 11,0 0,3
с. Карналіївка 87,2 5,9 1,7 0,4
с. Красна коса 92,4 3,8 3,6 0,1
с. Крутоярівка 1,3 4,4 92,7 0,1
с. Маразліївка 94,6 4,3 0,7 0,3
с. Зелене 91,6 7,2 - 1,2
с. Олексіївка 70,7 24,0 3,1 1,5
с. Полянка 95,4 3,5 1,2 -
с. Романівка 97,9 2,1 - -
с. Молога 91,5 6,3 1,4 0,4
с. Бикоза 95,8 2,8 1,2 -
с. Нове 82,4 11,8 - -
с. Садове 83,9 9,1 4,3 1,7
с. Монаші 91,9 5,2 1,0 1,0
с. Миколаївка 92,0 7,1 0,6 0,1
с. Нова Царичанка 94,9 2,9 2,1 -
с. Петрівка 92,0 3,9 3,8 0,1
с. Підгірне 94,7 1,7 2,5 0,2
с. Приморське 88,8 9,7 0,9 0,5
с. Вільне 87,8 5,3 3,6 1,2
с. Косівка 78,3 15,9 5,0 -
с. Курортне 86,8 11,0 0,8 0,3
с. Попаздра 86,1 7,0 6,4 -
с. Чабанське 85,9 6,3 5,6 2,1
с. Руськоіванівка 8,4 88,3 2,9 0,2
с. Семенівка 77,4 12,4 9,5 0,3
с. Веселе 84,8 4,7 8,2 0,6
с. Гончарівка 75,1 7,5 15,5 1,9
с. Південне 78,8 7,8 11,6 1,1
с. Салгани 72,8 22,3 1,0 2,4
с. Абрикосове 83,2 13,5 1,3 0,8
с-ще Привітне 89,3 4,9 2,9 0,5
с. Софіївка 74,6 18,0 6,3 0,6
с. Старокозаче 89,0 6,4 3,2 0,3
с. Зеленівка 96,1 2,8 1,1 -
с. Стара Царичанка 96,5 1,8 1,0 0,4
с. Удобне 91,9 3,0 4,7 0,1
с. Шабо 64,0 34,0 0,7 0,7
с. Біленьке 81,2 14,4 1,3 0,8
с-ще Прибережне 72,2 25,1 0,4 1,2
с. Широке 97,9 1,3 0,4 0,1

ЕкономікаРедагувати

В економіці району провідне місце належить сільському господарству.

На 01.01.2008 року в сільському господарстві району працюють 57 сільгосппідприємств, в тому числі 16 кооперативів, 18 приватних підприємств, 10 товариств з обмеженою відповідальністю, 4 акціонерних товариства, а також 279 фермерських господарства, 26 900 особистих підсобних господарств населення. В процесі проведення аграрної реформи власниками земельних сертифікатів у районі стали 19263 (97,1%) членів сільгосппідприємств, з них 19118 (96,3%) громадян змінили їх на державні акти на землю. Середній розмір земельного паю в умовних кадастрових гектарах в середньому по району склав 4,9 га. Чисельність власників майнових паїв становить 20663 осіб. Свідоцтво на право власності на майновий пай отримали 19262 (93,4%) селян.

Серед продукції, яка виробляється підприємствами району, переважають: зерно, овочі, виноград, м'ясо та молоко. Сільгосппідприємства району також займаються виробництвом гібридного насіння соняшника та кукурудзи.

Промисловий потенціал району представлений 13 підприємствами. В основному це підприємства харчової промисловості (становлять понад 90% всього промислового виробництва району), хімічної промисловості, машинобудівельної промисловості та інших галузей.

Серед промислової продукції, яка виробляється в районі переважає продукція виноробної промисловості (вина, коньяки), борошно, крупи, макаронні вироби, комбікорми, сири, масло вершкове, консервування овочів та фруктів, виробництво медичної тари, виробництво котлів та інша продукція.

Основні промислові підприємства:

  • 1. ТОВ «Старокозацький сир» - с. Старокозаче
  • 2. КП «Продтовари» — м. Білгород-Дністровський
  • 3. ВАТ «Комбінат хлібопродуктів» — м. Білгород-Дністровський
  • 4. ТОВ «Старокозацький винзавод» — с. Старокозаче,
  • 5. ВАТ «Металіст» — с. Шабо
  • 6. ВАТ «Цегельний завод» - с. Салгани
  • 7. ЗАТ «Эллипс» — с. Салгани
  • 8. КП «Агропромтехніка» — м. Білгород-Дністровський

ТранспортРедагувати

Територією району проходить автошлях E87.

Соціальна сфераРедагувати

Навчальні закладиРедагувати

44 загальноосвітніх шкіл, 37 дошкільних закладів, районна спортивна школа, районний ліцей, центр дитячої творчості.

МедицинаРедагувати

Центральна районна лікарня, 7 дільничих лікарень, 1 амбулаторія, 40 ФАПів.

КультураРедагувати

45 бібліотек, 44 будинки культури, 17 клубів, 3 дитячі музичні школи.

Пам'ятки історії та архітектуриРедагувати

Пам'ятники воїнам-односельцямРедагувати

Загиблим у роки Другої Світової війни в селах: Бикоза, Бритівка, Великомар'янівка, Вигон, Випасне, Турлаки, Гончарівка, Дальнічени, Козацьке, Карналіївка, Красна Коса, Крутоярівка, Маразліївка, Монаші, Миколаївка, Нова Царичанка, Петрівка, Південне, Підгірне, Приморське, Русько-іванівка, Садове, Семенівка, Стара Царичанка, Удобне, Чистоводне, Шабо, Широке.

Братські могили загиблих воїнівРедагувати

Другої Світової війни в селах: Бритівка, Карналіївка, Красна Коса, Монаші, Петрівка, Стара Царичанка, Старокозаче, Шабо, Раскошное.

Пам'ятники монументального мистецтваРедагувати

  • Пам'ятник Т. Г. Шевченко в с. Адамівка;
  • Пам'ятник М. І. Кутузову в с. Бритівка;
  • Пам'ятник Ф. Е. Дзержинському в с. Приморське;
  • Пам'ятник Г. І. Котовському в с. Крутоярівка;
  • Пам'ятник О. В. Суворову в с. Петрівка.

Пам'ятки археологіїРедагувати

Курган «Попова могила» (Черняховська культура ІІІ-IV ст. до н. е.) в с. Біленьке.

Історичні культові спорудиРедагувати

  • Свято-Михайлівська церква 1937 р.п. в с. Крутоярівка;
  • Свято-Покровська церква 1904 р.п. в с. Старокозаче;
  • Церква Дмитріївська 1777 р.п. в с. Петрівка;
  • Свято-Миколаївська церква 1911 р.п. в с. Миколаївка;
  • Церква Свято-Преображенська 18 ст. в с. Приморське;
  • Свято-Покровська церква 1850 р.н. в с. Руська Іванівка;
  • Свято-Миколаївська церква 1805 р.п. в с. Шабо;
  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці 1826 р.п. в с. Широке.

На території району створено ландшафтний заказник місцевого типу Лиманський.

Видатні землякиРедагувати

Заслужений працівник сільського господарства України: Македонська Катерина Іванівна.

Заслужений вчитель України: Гидирим Любов Андріївна

ПолітикаРедагувати

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Білгород-Дністровського району були створені 54 виборчі дільниці. Явка на виборах складала - 45,80% (проголосували 20 774 із 45 360 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко - 37,72% (7 835 виборців); Сергій Тігіпко - 19,88% (4 129 виборців), Юлія Тимошенко - 10,38% (2 157 виборців), Вадим Рабінович - 5,90% (1 225 виборців), Михайло Добкін - 5,20% (1 080 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів - 3,97%.[6]

ПриміткиРедагувати

  1. В 1940 р. було утворено Лиманський район без визначення його адміністративного осередку. Тимчасово такі функції виконувало с. Шабо. Проте поступово районні установи зосередились в місті Аккерман (з 09.08.1944 м. Білгород-Дністровський), а тому в середині 1940-х років виникла необхідність надання офіційного статусу новому райцентру. Перенесення адміністративного центру до Білгород-Дністровського обумовило додаткове відкриття в місті ряду установ: комітету партії, виконавчого комітету місцевої ради, державного та комунального банків, контори зв'язку, відділу соціального забезпечення, закладів культури тощо (здебільшого які залишились від обласного центру).
  2. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 211, 214–215, 882, 959.
    СССР: адм.-тер. деление союзных республик (на 01.01.1946) / П. В. Туманов (отв. ред.). — М. : Известия, 1946. — С. 193. (райцентр Шабо)
  3. Указ Президії Верховної Ради УРСР від 30 грудня 1962 р. «Про укрупнення сільських районів Української РСР»
  4. ЧИСЕЛЬНІСТЬ НАЯВНОГО НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ на 1 січня 2015 року
  5. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  6. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Процитовано 2016-04-01. 

ДжерелаРедагувати

  Молдова Біляївський район,
Дністровський лиман
Саратський район   Овідіопольський район,
Білгород-Дністровський,
Дністровський лиман
Татарбунарський район Чорне море