Відкрити головне меню

Лешательєрит (рос. лешательерит; англ. lechatelierite; нім. Leschatelierit m) — рідкісний мінералоїд, природний аморфний кремнезем (кварцове скло).

Лешательєрит
Fulgurite IMG 6541.jpg
Фульгурит, що складається з лешательєриту
Загальні відомості
Статус IMA сумнівний (Q)[d][1]
Хімічна формула SiO2
Клас мінералу Прості оксиди
Nickel-Strunz 10 4.DA.30
Генезис від удару блискавки, вулканічний, імпактний
Ідентифікація
Колір сірий (від білого до чорного), жовтуватий, коричневатий
Сингонія аморфний стан
Спайність відсутня
Твердість 5,5
Блиск скляний
Прозорість напівпрозорий, непрозорий
Колір риси білий
Інші характеристики
Плавкість 1680
Радіоактивність нерадіоактивний
Названо на честь Анрі Луї Ле Шательє[2]
CMNS: Лешательєрит на Вікісховищі

Його описав і назвав у 1915 році французький мінералог Антуан Лакруа (A. Lacroix) на честь французького хіміка Анрі Луї Ле Шательє (Henri Louis Le Chatelier).

Загальний описРедагувати

Основний компонент (як правило, 90–99,5 %): SiO2 (кремнезем). Склад та колір залежать від кварцового піску, з якого лешательєрит найчастіше й утворюється. Найчастіше сірий (від білого до чорного), іноді жовтуватий чи коричневатий. Блиск скляний. Густина 2,04–2,19 г/см³. Твердість за шкалою Мооса 5,5. Ізотропний.

Утворюється трьома шляхами:

  • внаслідок плавлення і швидкого застигання кварцового піску при ударі блискавки і утворенні фульгуриту — найчастіше;
  • при швидкому застиганні розплавлених вулканічних порід (як обсидіан, від якого відрізняється меншим вмістом компонентів, відмінних від SiO2);
  • при застиганні порід, розплавлених метеоритним ударом (у такому випадку є імпактитом).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати